Постанова № 7938394, 26.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.01.10Справа №2а-10861/09/6/0170 (11 г. 54 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Лєбєдєвій О. М.,

за участю представника позивача Ісікова Т. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001781502/0 від 01.09.2009 року, яким підприємству нарахований податок на додану вартість у сумі 10468,00 грн., штрафні санкції у сумі 3140,40 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у акті перевірки від 25.08.2009 року № 1435/15-2/31929136 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Керченський стрілочний завод" з питань правомірності нарахування податкового кредиту і повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.05.2009 р. по 31.05.2009 року дійшов хибного висновку про завищення податкового кредиту на суму 10468,00 грн., оскільки товариство у травні 2009 року при одержанні податкових накладних, які виписані контрагентами раніше (25.12.2007 року, 16.04.2007 року, 16.01.2008 року) скористалося своїм правом на податковий кредит по цим операціям згідно з п. 7.2.6, 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того позивач вважає, що перевірка проведена з порушенням строків проведення документальних перевірок і фактично була камеральною, у зв'язку з чим вважає, що акт від 25.08.2009 року № 1435/15-2/31929136 складений внаслідок проведення незаконної перевірки.

У судовому засіданні 26 січня 2010 року представник позивача просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі № 0001781502/0 від 01.09.2009 року та податкове повідомлення-рішення № 0001781502/1 від 25.09.2009 року, прийняте відповідачем за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001781502/0 від 01.09.2009 року, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, зокрема посилався на те, що Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористувався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2009 року ДПІ в м. Керчі АР Крим було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року за № 1435/15-2/31929136 ( а. с. 9-14).

Згідно з висновком акту перевірки № 1435/15-2/31929136 від 25.08.2009 року в порушення п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 (зі змінами та доповненнями) ТОВ "КСЗ" у декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року завищено податковий кредит у сумі 10468,00 грн. та відповідно підлягає донарахуванню податок на додану вартість у сумі 10468,00 грн.

На підставі зазначеного вище акту перевірки, згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000 р. ДПІ у м. Керчі АР Крим визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 13608,40 грн., де 10468,00 грн. основний платіж, 3140,40 грн. штрафні (фінансові) санкції, про що винесено податкове повідомлення-рішення від 01.09.2009 р. № 0001781502/0 ( а. с. 15).

За результатами апеляційного оскарження ДПІ у м. Керчі АР Крим було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001781502/1 від 25.09.2009 року на суму 10468,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Керчі № 0001781502/0 від 01.09.2009 року та № 0001781502/1 від 25.09.2009 року, суд зобов’язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, складені контрагентами 25.12.2007 року, 16.04.2007 року, 16.01.2008 року.

Фактично податкові накладні були отримані позивачем у травні 2009 р., що підтверджується штемпелями ТОВ "Керченський стрілочний завод" для податкових накладних від 21.05.2009 року ( а. с. 17, 19, 21).

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

В акті перевірки відповідачем вказано, що скарги від позивача про ненадання йому податкових накладних по операціях за квітень, грудень 2007 року та січень 2008 року не надходило.

Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обов’язок.

Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Правомірність включення податкових накладних, до консолідованої декларації з ПДВ за травень 2009 р. підтверджується роз'ясненням ДПА України від 23.02.2006 р. № 3408/7/16-1517-26, згідно з яким при переході на централізовану (зведену) сплату ПДВ компанія має право відображувати у власному податковому обліку як коригування податкових зобов'язань, так і податкового кредиту, що відбувається внаслідок відображення в податковому обліку податкових накладних, отриманих від постачальників за попередні податкові періоди із запізненням, розрахунків корегування кількісних і вартісних показників по податкових накладних, отриманих і виписаних філіями за період перебування зареєстрованими платниками ПДВ, але з дотриманням встановленого терміну позовної давності.

Крім того, згідно з п.п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд дійшов висновку, що позивач при включенні в податковий кредит за травень 2009 р. суми ПДВ по податкових накладних від 25.12.2007 року, від 16.04.2007 року та від 16.01.2008 року, діяв відповідно до роз’яснень з цього питання, наданих ДПА України.

Крім того, правова позиція ДПІ у м. Керчі АР Крим взагалі робить неможливим одержання позивачем податкового кредиту з ПДВ, правильність та повнота сплати якого відповідачем не заперечується. Таким чином, порушується баланс інтересів держави та платників податків у відносинах зі сплати та нарахування ПДВ, оскільки у разі необґрунтованого зменшення платнику податків податкового кредиту з ПДВ у держави виникають безпідставно одержані доходи за рахунок суб’єктів підприємницької діяльності, що не відповідає смислу та меті Закону "Про ПДВ".

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд лише скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі № 0001781502/0 від 01.09.2009 року та № 0001781502/1 від 25.09.2009 року, без вимоги про визнання їх протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі № 0001781502/0 від 01.09.2009 року та № 0001781502/1 від 25.09.2009 року.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору, який і підлягає поверненню.

Під час судового засідання, яке відбулось 26.01.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 01.02.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкововї інспекції у м. Керчі № 0001781502/0 від 01.09.2009 року та № 0001781502/1 від 25.09.2009 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (98306, АР Крим, м. Керч, вул. В. Бєлік, ідентифікаційний номер 31929136) судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Латинін Ю.А.