Ухвала суду № 79382002, 24.01.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/10000/18

Провадження №1-кп/265/271/19

У Х В А Л А

24 січня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

за участю секретаря – Себко Г.Л,

розглянувши у судовому засіданні, клопотання старшого слідчого Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1, затвердженим прокурором Маріупольської місцевої прокуратури № 2 прокуратури Донецької області ОСОБА_2, за кримінальним провадженням № 12018050790001703 від 25 вересня 2018 року про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Наренкович Д.О.

обвинуваченої – ОСОБА_3

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

29 листопада 2018 року до суду з Маріупольської місцевої прокуратури № 2 надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_3, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор під час судового засідання заявив клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді поміщення до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня №7 м. Маріуполя» в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, оскільки ризики, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу під час досудового слідства, відносно ОСОБА_3 не зникли, а інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою своїх зобов'язань, оскільки ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: шизофренія параноїдна, безперервна.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 грудня 2018 року, відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня №7 м. Маріуполя» в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Обвинувачена ОСОБА_3 не заперечує проти продовження тримання її в лікувальному закладі, оскільки стан її здоров’я після проходження лікування покращується.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3– адвокат ОСОБА_4 покладає вирішення вказаного питання на розсуд суду, однак просив суд звернути увагу на прохання самої ОСОБА_3 про продовження її лікування.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши клопотання, приходить до наступного.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 грудня 2018 року, відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня №7 м. Маріуполя» в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України ,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ "Смірнови проти Росії" (п. 60).

Згідно п.2 ч.1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосовано судом такий запобіжний захід, як поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку

Так, відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Вирішуючи клопотання, суд враховує те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Матеріали справи в судовому засіданні ще не досліджені, свідки не допитані. Таким чином, обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказане свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України а саме переховування від суду, незаконного впливу на свідків. Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Також згідно висновку судово-психіатричної експертизи №1031, ОСОБА_3 страждає на захворювання у вигляді шизофренії, параноїчної форми, безперервної з наростаючим параноїчним дефектом, за психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше застосування запобіжного заходу, суд вважає за можливе продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді поміщення до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня №7 м. Маріуполя» в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, стром на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 217, 314-317, 508 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді поміщення до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня №7 м. Маріуполя» в умовах, що виключають її небезпечну поведінку – задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України запобіжний захід у вигляді поміщення до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня №7 м. Маріуполя» в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, строком на 60 діб, тобто до 22 березня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: