Рішення № 79376224, 23.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2019 року № 826/13229/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2017 №0038221302, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1.) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2017 №0038221302.

Позовні вимоги мотивовані протиправності прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 20.07.2017 №0038221302 щодо застосованих до товариства штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Позивач вважає, що у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 120-1 Податкового кодексу України за фактом вчинених правопорушень, оскільки податкові накладні №5 від 23.12.2016 та №9 від 23.12.2016 були виписані помилково, про що позивачем були подані розрахунки коригування. Крім того, позивач вказує на наявні недостовірні відомості у кількості днів затримки реєстрації тих чи інших податкових накладних, що наведені у розрахунках до акта перевірки та оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2017 відкрито провадження у справі №826/13229/17 за вказаним позовом ФОП ОСОБА_1, закінчено підготовче провадження та дану справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

У призначеному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав і мотивів, що наведені у тексті його заперечень проти позову.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної камеральної перевірки встановлено, що ряд податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_1 у квітні та грудні 2016 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо визначеного терміну. Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України відносно ФОП ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафів, всього на загальну суму 25 102,51 грн. (за затримку на терміни до 15 календарних днів і більше) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач вважає, що при проведенні перевірки контролюючий орган мав всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

16.01.2018 суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії) суд ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.07.2017 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку з питання дотримання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В ході проведеної перевірки працівником контролюючого органу використано дані з Єдиного реєстру податкових накладних та ІТС «Податковий блок». За результатами такої проведеної перевірки був складений акт від 06.07.2017 №1989/26-15-13-02-2243514996.

У висновках цього акта перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_1 на користь контрагентів-покупців, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН). Перелік таких несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 249 727,45 грн. наведений в додатку 1 до акта перевірки, а саме: податкова накладна №10 від 04.04.2016 на суму ПДВ 1 297,50 грн., що була зареєстрована в ЄРПН 18.05.2016 (кількість календарних днів від дати складання до моменту реєстрації становить 44, з них з порушенням граничних термінів реєстрації - 29 днів), контрагент - ТОВ «БЮРО ВИН»; податкова накладна №4 від 22.12.2016 на суму ПДВ 1 612 грн., що була зареєстрована в ЄРПЛ 09.01.2017 (кількість календарних днів від дати складання до моменту реєстрації становить 18, з них з порушенням граничних термінів реєстрації - 3 дні), контрагент - ТОВ «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування»; податкова накладна №5 від 23.12.2016 на суму ПДВ 65 932 грн., що була зареєстрована в ЄРПЛ 09.01.2017 (кількість календарних днів від дати складання до моменту реєстрації становить 17, з них з порушенням граничних термінів реєстрації - 2 дні), контрагент - ТОВ «БЮРО ВИН»; податкова накладна №9 від 23.12.2016 на суму ПДВ 65 932 грн., що була зареєстрована в ЄРПН 11.01.2017 (кількість календарних днів від дати складання до моменту реєстрації становить 19, з них з порушенням граничних термінів реєстрації - 4 дні), контрагент - ТОВ «БЮРО ВИН»; податкова накладна №12 від 23.12.2016 на суму ПДВ 65 932 грн., що була зареєстрована в ЄРПН 17.01.2017 (кількість календарних днів від дати складання до моменту реєстрації становить 25, з них з порушенням граничних термінів реєстрації - 10 днів), контрагент - ТОВ «БЮРО ВИН»; податкова накладна №6 від 28.12.2016 на суму ПДВ 49 020 грн., що була зареєстрована в ЄРПН 13.01.2017 (кількість календарних днів від дати складання до моменту реєстрації становить 16, з них з порушенням граничних термінів реєстрації - 1 день), контрагент - ВКФ «УКРПРОМПОСТАЧ-95» ЛТД.

20.07.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки та згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Н» за №0038221302, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на терміни: від 15 і менше календарних днів та від 16 до 30 календарних днів, всього у розмірі 25 102,51 грн. (з них 259,50 грн. - 10% від суми ПДВ 1 297,50 грн., 24 843 грн. - 20% від суми ПДВ 248 429,95 грн.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач не заперечує наявність у контролюючого органу (відповідача) правових підстав для проведення камеральної перевірки з питань дотримання платником (ФОП ОСОБА_1.) термінів реєстрації в податкових накладних в ЄРПН, а також достовірність наведених в додатку 1 до акта перевірки від 06.07.2017 №1989/26-15-13-02-2243514996 відомостей про номери і дати виписки податкових накладних, дати їх фактичної реєстрації в ЄРПН та суми ПДВ у таких податкових накладних.

Водночас позивач заперечує факт допущення ним порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині, що стосується реєстрації податкових накладних №5 від 23.12.2016 та №9 від 23.12.2016, як таких, що були виписані позивачем помилково, а також ставить під сумнів правильність розмірів штрафів, застосованих до позивача у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією решти податкових накладних. При цьому, самі обставини несвоєчасної реєстрації таких інших податкових накладних позивач не заперечує.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України у редакції, яка діяла станом на момент формування та виписки перелічених в акті перевірки податкових накладних за періоди квітень, грудень 2016 року, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За змістом норм п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Поряд з цим, п. 192.1 ст. 192 ПК України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Також згідно з абз. 6 п. 192.1 ст.192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до положень абз. 11 п. 201.10 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Приписами норм п. 1201.1. ст. 1201 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Проаналізувавши норми п. 1201.1. ст. 1201, ст. 192, п. 20.1.10 ст. 201 ПК України у сукупності, Верховний Суд за результатами перегляду в порядку касаційного провадження схожої адміністративної справи дійшов висновку, що за змістом пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних накладаються на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації (постанова від 22.08.2018 у справі №804/1366/17).

В силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевказані правові норми та практику Верховного Суду, суд приходить до висновку, що приписами ПК України на платника податків покладено обов'язок по реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою його складання. При цьому, штрафні (фінансові) санкції, згідно п. 1201.1 ст. 1201 ПК України можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, згідно із вимогами ПК, скласти та зареєструвати ПН, а саме: в зв'язку із постачанням товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом (відповідачем) до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій відповідно до п. 1201.1. ст. 1201 ПК України в частині суми 11 915,97 грн., а саме: тих, що застосовані за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №10 від 04.04.2016 на суму ПДВ 1 297,50 грн., №4 від 22.12.2016 на суму ПДВ 1 612 грн., №12 від 23.12.2016 на суму ПДВ 65 932,65 грн., №6 від 28.12.2016 на суму ПДВ 49 020 грн.

Що стосується тверджень позивача про відсутність порушень термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних №5 від 23.12.2016 та №9 від 23.12.2016, виписаних позивачем на адресу покупця ТОВ «БЮРО ВИН» на суму ПДВ 65 932,65 грн. кожна, то суд зазначає наступне.

З наявної у справі копії додатку 1 до акта від 06.07.2017 №1989/26-15-13-02-2243514996 та пояснень позивача в тексті позову вбачається, що 23.12.2016 ФОП ОСОБА_1 виписав на адресу покупця - ТОВ «БЮРО ВИН» податкові накладні №5, № 9 і № 12 з однаковою сумою ПДВ 65932,65 грн. Вказані податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН 09.01.2017, 11.01.2017 та 17.01.2017 відповідно.

Водночас як стверджує позивач, у зв'язку з помилковістю складення та реєстрації в ЄРПН податкових накладних №5 та №9 від 23.12.2016 ФОП ОСОБА_1 відповідно до ст. 192 ПК України були складені розрахунки коригування №8 від 23.12.2016 та №10 від 23.12.2016, який був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.06.2016 (копії таких наявні у матеріалах справи). Додатково в якості документального підтвердження дійсного обсягу господарської операції, за період, в якому були виписані помилкові податкові накладні та вірна податкова накладна №12 від 23.12.2016 позивач надав суду копію банківської виписки зі свого розрахункового рахунку в ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 23.12.2016. Згідно цієї банківської виписки 23.12.2016 на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «БЮРО ВИН» надійшли кошти у сумі 395 595,93 грн. (в т.ч. ПДВ - 65 932,65 грн.) в якості оплати за роботи згідно виставленого рахунку №1215/1 від 15.12.2016.

В контексті з наведеним суд звертає увагу на положення п.п. 9, 10, 12 - 15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246,

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

У випадку складення розрахунку коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), та накладення на нього постачальником (продавцем) електронного цифрового підпису відповідно до абзаців першого - шостого цього пункту такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки з питань, що наведені у цьому пункті Порядку.

За результатами таких перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до наданих позивачем роздруківок квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, датованих 11.01.2017 та 16.01.2017, вказані електронні розрахунки коригування були прийняті на рівні ДФС України. При цьому, зі змісту даних квитанцій можна дійти висновку, що реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних №5 та №9 від 23.12.2016 в ЄРПН здійснювалась отримувачем (покупцем) - ТОВ «БЮРО ВИН», з накладенням на них постачальником (продавцем) - ФОП ОСОБА_1 свого електронного цифрового підпису.

В силу норми ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 зазначеного Кодексу).

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, в ході розгляду даної справи в суді відповідач не спростував жодними документальними доказами твердження позивача про реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних №5 та №9 від 23.12.2016.

Також, відповідачем не були надані суду копії податкової звітності ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «БЮРО ВИН» з податку на додану вартість за відповідний звітний період з відомостями про те, що податкові накладні №5 та №9 від 23.12.2016 були враховані контрагентом позивача та/або самим позивачем до складу податкового кредиту та відповідного податкових зобов'язань. В тексті відзиву на позов відсутні посилання на встановлення контролюючим органом факту розбіжностей між задекларованими ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «БЮРО ВИН» у податковій звітності з ПДВ за звітний період грудень 2016 року та подальші звітні періоди наступного року показниками податкового кредиту та податкового зобов'язання за наслідками вчинених між зазначеними сторонами господарськими операціями.

Таким чином, з матеріалів справи видно, а відповідачем протилежного доведено не було, що в даному випадку подією, що відбулася, та з якою пов'язане виникнення податкових зобов'язань у позивача як постачальника, стала поставка позивачем послуг за номенклатурою наведеною в тексті податкової накладної №12 від 23.12.2016, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.01.2017. Обставини вчинення сторонами (ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «БЮРО ВИН») інших господарських операцій з поставки послуг на суму ПДВ 65 932,65 грн. або більше, які б були підставою для складання позивачем 23.12.2016 інших податкових накладних відповідачем документально не доведено.

У зв'язку з цим суд вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 13 186,54 грн. за недотримання покладеного на платника податку обов'язку реєстрації у встановлені строки податкових накладних №5 та №9 від 23.12.2016, оскільки складати, реєструвати в ЄРПН та надавати покупцю такі податкові накладні позивач не мав. При цьому, обставина помилкового виписування останніх в даному випадку не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені п. 1201.1 ст.1201 ПК України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2017 №0038221302 в частині суми штрафних санкцій у розмірі 13 186,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 цього Кодексу).

В даному випадку питання про розподіл судових витратах не вирішується, оскільки позивач скористався наданою йому відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (у відповідній редакції, що діяла на момент подання позову до суду) пільгою щодо сплати судового збору при зверненні із цим позовом до суду, а тому відповідно витрати по сплаті судового збору не поніс.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2017 №0038221302 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.07.2017 №0038221302 в частині визначеної суми штрафних санкцій у розмірі 13 186,54 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок