Рішення № 79375331, 23.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2019 року № 826/5914/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Луньо Іллі Вікторовича, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» Луньо Іллі Вікторовича, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Луньо Іллі Вікторовича щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Артем-Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) від 15 листопада 2016 року № 90.00.006992, згідно якого ОСОБА_1 відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Артем-Банк» Луньо І.В. включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами АТ «Артем-Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) від 15 листопада 2016 року № 90.00.006992, згідно якого ОСОБА_1 відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Артем-Банк» Луньо І.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Акціонерному товаристві «Артем-Банк» за договором банківського вкладу (депозиту) від 15 листопада 2016 року № 90.00.006992, згідно якого ОСОБА_1 відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 31 серпня 2017 року. У зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи перенесено на 02 листопада 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Артем-Банк" про нікчемність правочину є протиправним, оскільки усі операції здійсненні в рамках укладених позивачем угод, були здійсненні до введення тимчасово адміністрації в банк, а повідомлення стало підставою для не внесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, гарантованих державою.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Луньо Ілля Вікторович заперечень, пояснень по суті позову не надав.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 31 серпня 2017 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва подано письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам Закону та не потребує визнання його таким судом.

Представник позивача у судовому засіданні 02 листопада 2017 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 02 листопада 2017 року суд на підставі ст. 128 КАС України в редакції до 15.12.2017 ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом.

15 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Артем-Банк» (далі - банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Щаслива Дюжина» №90.00.006992, згідно якого вкладнику-позивачу відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3 та прийнято вклад коштів у розмірі 191 227,79 грн. строком до 26 листопада 2016 року.

Кошти на рахунок були внесені 15 листопада згідно Договору дарування грошових коштів від 10 листопада 2016 року та п. 1.2. Договору банківського вкладу (депозиту) «Щаслива Дюжина» №90.00.006992 від 15 листопада 2016 року та підтверджено Довідкою ПАТ «Артем-Банку» від 15.11.2016 року.

На підставі рішення Правління Національного банку України №416-рш/БТ від 15.11. 2016 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.11.2016 року №2447 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення АТ «Артем-Банк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 16.11.2016 до 15.12.2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Артем-Банк», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Луньо І.В. на один місяць з 16.11.2016 року до 15.12.2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №492-рш від 15.12.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №2857 від 16.12.2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Артем-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Артем-Банк» з 16.12.2016 року до 15.12.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Артем-Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Луньо І.В. строком на два роки з 16.12.2016 року до 15.12.2018 року включно.

Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» № 3875 від 27.12.2016 року позивача повідомлено, що у відповідності до статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в результаті перевірки виявлено обставини, які вказують на те, що операція від 10.11.2016 року по перерахуванню з рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_2 у АТ «Артем-Банк» на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 у АТ «Артем-Банк» грошових коштів в сумі 191 227,79 грн. здійснювалась Банком по рахунку пов'язаної з банком особи, в період віднесення Банку до категорії проблемних, з порушенням норм законодавства, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку та відповідає ознакам нікчемного правочину.

Позивачка, вважаючи протиправними рішення відповідача щодо визнання нікчемним правочину, що стало підставою для невнесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, гарантованих державою, звернулась до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд вважає за необхідне наголосити на правовій позиції Верховного Суду, викладеній в Постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2018 №820/11591/15, від 18.04.2018 №11-126апп18 та від 04.07.2018 №826/1476/15.

Так, висновок Верховного Суду у вказаних Постановах зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спірні в даному разі правовідносини.

Як зазначено Верховним Судом, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, який виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що розгляд та вирішення даної справи повинні відбуватися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

В абзаці 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Таким чином, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За правилами частин першої-другої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду та публікує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, окрім іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині: 1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку; 2) невключення до Переліку інформації про рахунки: вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону; 3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника; 4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ІІІ Положення на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відшкодування та передачу інформації про вкладників, яким здійснюється виплата відшкодування, до банків-агентів відповідно до умов договорів із банками-агентами) не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час дії тимчасової адміністрації, до першої частини Загального реєстру включаються гарантовані суми за рахунком (надалі- ГСР) за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; за договорами банківського рахунку.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час ліквідації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу незалежно від закінчення строку їх дії; за договорами банківського рахунку.

ГСР за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчується після початку тимчасової адміністрації, виплачуються після прийняття рішення про ліквідацію банку.

До чергових частин Загального реєстру включаються ГСР за договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, та за договорами банківського рахунку після отримання Фондом інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Частини Загального реєстру та дати початку виплат за ними затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру); 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру).

При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для не включення позивача до переліку вкладників стало визнання Уповноваженою особою Фонду Луньо І.В. нікчемним правочину щодо операції від 10.11.2016 року по перерахуванню з рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_2 у АТ «Артем-Банк» на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 у АТ «Артем-Банк» грошових коштів в сумі 191 227,79 грн. на підставі пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

Згідно з частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому, у письмових запереченнях проти позову наголошено, що вказаний правочин вчинено у період віднесення Банку до категорії проблемних.

Разом з тим, суд визнає вказані твердження відповідача необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Так, згідно з частинами першою - третьою статті 61 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.

Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

З огляду на вищенаведені норми, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, банк має вживати всіх передбачених заходів для її збереження, а коло осіб, яким можливе надання такої інформації, обмежене, і клієнти банку не входять до кола таких осіб.

Договір від 15.1.2016 року №90.00.006992 укладено позивачем з уповноваженою особою банку та відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодного доказу на підтвердження факту порушення рішення Національного банку України про віднесення Банку до категорії проблемних, встановленого під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку, зокрема проведення службового розслідування, факту звернення до правоохоронних органів про факт вчинення злочину тощо.

Згідно пункту 2.9 Глави 2 Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 01.06.2011 №174, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за №790/19528 (в редакції на день внесення позивачем грошових коштів в касу) банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку.

У той же час, згідно з частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Положення частини другої статті 1068 Цивільного кодексу України визначають, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Внесення коштів на депозитний рахунок позивача станом на 15.11.2016 року не було заборонено жодними нормативними документами, а факт здійснення такої банківської операції підтверджується, вказаною квитанцією з відміткою касира Банку про виконання. При цьому суд враховує, що факт знаходження на рахунках позивача грошових коштів відповідачами не заперечується та не спростовано.

Зазначене свідчить про безпідставність посилань відповідача на пункт 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на встановлену підставу визнання вказаної операції нікчемною.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

З огляду на викладене, позов в частині визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Луньо Іллі Вікторовича щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Артем-Банк» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд встановив, що у межах спору відсутні правові підстави для не включення позивача до переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Артем-Банк» за рахунок Фонду, а відтак позовні вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ"Артем-Банк" за Договором банківського вкладу (депозиту) від 15 листопада 2016 року №90.00.006992, згідно якого відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підлягають задоволенню.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд виходить з того, що обов'язок відповідача на вчинення відповідних дій прямо передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Відповідно Положення протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, а тому вказані позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що відповідачем у даній справі є посадова особа Фонду то судові витрати слід присудити саме за рахунок Фонду, а не його працівника - уповноваженої особи Фонду.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 77, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» Луньо Іллю Вікторовича (адреса реєстрації: вул. Січових Стрільців, буд.103, м. Київ, 04050) щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса реєстрації АДРЕСА_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Артем-Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) від 15 листопада 2016 року № 90.00.006992, згідно якого ОСОБА_1 відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Артем-Банк» Луньо Іллю Вікторовича (адреса реєстрації: вул. Січових Стрільців, буд.103, м. Київ, 04050) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса реєстрації АДРЕСА_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за за договором банківського вкладу (депозиту) від 15 листопада 2016 року № 90.00.006992, згідно якого відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса реєстрації АДРЕСА_1) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати зі сплати судового збору в розмірі 640, 00 грн. (шістсот сорок гривень нуль копійок).

Відмовити у задоволенні іншої частини вимог адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда