Рішення № 79374662, 17.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 р. № 520/9568/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/9568/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Харківській області у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, викладену в листі Головного управління Національної поліції у Харківській області від 22 серпня 2018 року № 323/119/05/29-2-2018;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції у Харківській області призначити і виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто, в сумі 119000,00 грн, у зв’язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 червня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ. Проте, листом № 323/119/05/29-2-2018 від 22.08.2018 Головне управління Національної поліції в Харківській області повідомило ОСОБА_3 про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги на підставі того, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова допомога призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при наданні відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, Головне управління Національної поліції в Харківській області діяло в межах та спосіб, встановлені чинним законодавством України. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 19о/с від 02.02.2016 ОСОБА_3 звільнено зі служби поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України від 02 липня 2016 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ).

Відповідно до довідки МСЕК серії 10ААА № 016625 від 14.06.2017 позивачу з 14.06.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності.

З постанови ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" Медичної (військово-лікарської) комісії № 33/41-3-195 від 05.09.2017 вбачається, що захворювання ОСОБА_3П пов'язане з проходженням служби в поліції.

20 червня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що 14 червня 2017 року встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Листом № 323/119/05/29-2-2018 від 22.08.2018 Головне управління Національної поліції в Харківській області повідомило ОСОБА_3 про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги на підставі того, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова допомога призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Не погодившись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Аналогічні норми містяться і у пп. 2 п. 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок №850).

Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

З 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ), яким врегульовано, в тому числі питання виплати одноразової грошової допомоги. З прийняттям зазначеного Закону втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Відповідно до п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено перелік осіб, які за цим Законом мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" (в редакції Закону на момент звернення позивача із заявою) визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

У відповідності до ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з пп. "б" п. 4 ч.1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію" розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, у разі визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності IIІ групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначено Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4), відповідно до п. 1 якого днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2016 року № 916 зареєстрований Міністерством юстиції України від 22 вересня 2016 року за №1277/29409, пункт 5 розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Як встановлено судом, відповідно до довідки МСЕК серії 10ААА № 016625 від 14.06.2017 позивачу з 14.06.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності. Тобто, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло 14.06.2017, останнім місцем служби останнього було Головне управління Національної поліції в Харківській області, з заявою до якого, про отримання одноразової грошової допомоги, позивач і звернувся.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 4).

Враховуючи викладені норми, суд приходить до висновку, що право на призначення та виплату грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850 мають право виключно особи, останнім місцем роботи яких є органи міліції, а також пенсіонери МВС. При цьому, порядок та умови отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності поліцейськими передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Порядком № 4. Отже, відповідно, особам, останнім місцем роботи яких є підрозділи Національної поліції, одноразова грошова допомога у разі визначення інвалідності повинна призначатися та виплачуватися згідно положень Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4.

Таким чином, оскільки останнім місцем роботи позивача був підрозділ Національної поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється згідно положень Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4.

Суд вважає, що відмова Головного управління Національної поліції в Харківській області у виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" є правомірною, оскільки між датою звільнення (02.02.2016) та датою встановлення позивачу інвалідності (14.06.2017) пройшло більше шести місяців, а тому, правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, визначених Законом України "Про Національну поліцію" немає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року по справі № П/811/642/17.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та є такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1, 61052, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (місцезнаходження - вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, 61002, ідентифікаційний код - 40108599) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2019 року.

Суддя А.С. Мороко