Рішення № 79374223, 24.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6325/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовної заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 595717/36501757 від 25.02.2018, № 475444/36501757 від 22.12.2017, № 592367/36501757 від 12.02.2018, № 495709/36501757 від 28.12.2017, № 487351/36501757 від 27.12.2017, № 479772/36501757 від 26.12.2017, № 495711/36501757 від 28.12.2017, № 479770/36501757 від 26.12.2017, № 479774/36501757 від 26.12.2017; зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 170 від 17.11.2017, № 221 від 24.11.2017, № 230 від 27.11.2017, № 256 від 28.11.2017, № 266 від 29.11.2017, № 269 від 29.11.2017, № 285 від 30.11.2017, № 288 від 29.11.2017, № 290 від 24.11.2017 станом на дату подання їх на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Новікон» намагалося зареєструвати вищезазначені податкові накладні в ЄРПН, однак документи були прийняті, проте їх реєстрацію зупинено у зв’язку із невідповідністю п.6 Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом МФУ № 564 від 13.06.2017. На підтвердження реальності поставки товарів позивачем направлено до ДФС України пакети документів щодо кожної податкової накладної, однак за результатами розгляду комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Не погодившись із такими рішеннями, позивач оскаржив останні в адміністративному порядку, в результаті чого деякі рішення залишені без змін, а по решті взагалі не надано відповідей про результати розгляду скарг. Вважаючи такі рішення відповідача неправомірними, позивачем звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою судді від 10.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 26.12.2018 о 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 26.12.2018 о 10:00 гол., відкладено для належного повідомлення відповідача на 16.01.2019 о 09:30 год.

Судове засідання, призначене на 16.01.2019 о 09:30 год., у зв'язку із перебуванням головуючого судді Завальнюка І.В. на лікарняному перенесено на 23.01.2019 о 09:30 год.

Від представника позивача 23.01.2019 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача до суд не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином; відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ «Новікон» (Постачальник) за першою подією – поставкою товарів виписано покупцям (ПСП Кобзар, ТОВ «Южстрой», МП «Теком», ФГ «Оазис», ТОВ «Союзенергомонтаж», ТОВ «Націоналстрой груп», ВВ «Камейя», ТОВ «Преший квартал», ТОВ «Новий район») податкові накладні № 170 від 17.11.2017, № 221 від 24.11.2017, № 230 від 27.11.2017, № 256 від 28.11.2017, № 266 від 29.11.2017, № 269 від 29.11.2017, № 285 від 30.11.2017, № 288 від 29.11.2017, № 290 від 24.11.2017, які згідно з п.201.10 ст.201 ПК України направлено для реєстрації в ЄРПН.

За результатами обробки податкових накладних ДФС України повідомлено ТОВ «Новікон», що реєстрація податкових накладних зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податків пояснень та / або копій документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

В порядку, визначеному пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України ТОВ «Новікон» 08.02.2017, 19.12.2017, 05.02.2018, 21.12.2017, 20.12.2017, 19.12.2017, 18.12.2017, 21.12.2017, 19.12.2017 направлено ДФС в електронному вигляді пояснення та документи щодо кожної податкової накладної (пояснення; повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій; договори поставки, укладеними із постачальниками; видаткові накладні контрагентів-постачальників).

Рішенням Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 595717/36501757 від 25.02.2018, № 475444/36501757 від 22.12.2017, № 592367/36501757 від 12.02.2018, № 495709/36501757 від 28.12.2017, № 487351/36501757 від 27.12.2017, № 479772/36501757 від 26.12.2017, № 495711/36501757 від 28.12.2017, № 479770/36501757 від 26.12.2017, № 479774/36501757 від 26.12.2017 відмовлено ТОВ «Новікон» в реєстрації податкових накладних № 170 від 17.11.2017, № 221 від 24.11.2017, № 230 від 27.11.2017, № 256 від 28.11.2017, № 266 від 29.11.2017, № 269 від 29.11.2017, № 285 від 30.11.2017, № 288 від 29.11.2017, № 290 від 24.11.2017 в ЄРПН.

Підставою по всіх випадках вказано: надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та / або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

16.02.2018, 22.03.2018, 16.02.2018, 18.01.2018, 28.12.2017, 18.01.2018 ТОВ «Новікон» було подано скарги до ДФС України на вказані рішення Комісії про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних, проте рішеннями комісії з питань розгляду скарг скарги ТОВ «Новікон» на рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН № 170 від 17.11.2017, № 230 від 27.11.2017, № 269 від 29.11.2017, № 288 від 29.11.2017, № 290 від 24.11.2017 – залишені без задоволення. При цьому рішень комісії з питань розгляду скарг щодо рішень комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН № 221 від 24.11.2017, № 256 від 28.11.2017, № 266 від 29.11.2017, № 285 від 30.11.2017 в ЄРПН позивачем не отримано.

Відтак, вичерпавши всі законні заходи щодо досудового врегулювання спору, ТОВ «Новікон» звернулось до суду із даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв’язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, 17.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну № 170 на загальну суму 28500,00 грн., у зв’язку із тим, що 17.11.2017 покупцем ПСП Кобзар сплачено 28500,00 грн. на підставі рахунку-фактури на зазначену суму та договору. Для виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на зазначену суму, що підтверджується видатковою накладною №1434 від 26.12.2017.

24.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну № 221 на загальну суму 23068,79 грн., у зв’язку із тим, що 24.11.2017 покупцем ТОВ «ЮЖСТРОЙ» сплачено 23068,79 грн. на підставі рахунку-фактури на аналогічну суму та договору. На виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на зазначену суму, що підтверджується видатковою накладною № 1338 від 22.12.2017. При цьому, на користь цього покупця позивачем вже складалася податкова накладна за попередньою господарською операцією, наприклад №34 від 07.03.2017, яка була зареєстрована, тобто ДФС України визнано реальність операцій між позивачем та покупцем, і ця податкова накладна із доказами її реєстрації надавалася до ДФС України в електронному вигляді для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

27.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну №230 на загальну суму 26726,58 грн., у зв’язку із тим, що 27.11.2017 покупцем «МП ТЕКОМ» в формі ТОВ сплачено 26726,58 грн. на підставі рахунку-фактури від травня 2017 року на суму 113871,38 грн. та договору. Крім того, з травня 2017 року на користь цього покупця на виконання цього ж замовлення позивачем були складені податкові накладні за фактом отримання передплати: №194 від 24.05.2017, №114 від 06.10.2017, №172 від 11.10.2017, №187 від 16.08.2017, які були зареєстровані, тобто ДФС України визнано реальність операцій між позивачем та покупцем. На виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на суму 113871,38 грн., що підтверджується видатковою накладною №1318 від 30.11.2017.

28.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну №256 на загальну суму 46440,00 грн., у зв’язку із тим, що 28.11.2017 покупцем ФГ «ОАЗИС» сплачено 46440,00 грн. на підставі рахунку-фактури на аналогічну суму та договору. На виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на зазначену суму, що підтверджується видатковою накладною №1437 від 27.12.2017. Крім того, на користь цього покупця позивачем вже складалася податкова накладна за попередньою господарською операцією: №182 від 19.07.2017, яка була зареєстрована, тобто ДФС України визнано реальність операцій між позивачем та покупцем, і ця податкова накладна із доказами її реєстрації надавалася до ДФС України в електронному вигляді для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

29.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну № 266 на загальну суму 14351,97 грн., у зв’язку із тим, що 29.11.2017 покупцем ТОВ «СОЮЗЕНЕРГОМОНТАЖ» сплачено 14351,97 грн. на підставі рахунку-фактури на аналогічну суму та договору. На виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на зазначену суму, що підтверджується видатковою накладною № 1224 від 30.11.2017. Крім того, на користь цього покупця, позивачем вже складалася податкова накладна за попередньою господарською операцією: №359 від 27.10.2017 року, яка була зареєстрована, тобто ДФС України визнано реальність операцій між позивачем та покупцем, і ця податкова накладна із доказами її реєстрації надавалася до ДФС України в електронному вигляді для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

29.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну №269 на загальну суму 525617,00 грн., у зв’язку із тим, що 29.11.2017 року покупцем ТОВ «НАЦТОНАЛСТРОЙ ГРУП» сплачено 525617,00 грн. на підставі рахунку-фактури на аналогічну суму та договору. Для виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на зазначену суму, що підтверджується видатковою накладною №465 від 20.04.2018. Крім того, на користь цього покупця позивачем вже складалася податкова накладна за попередньою господарською операцією: №382 від 31.10.2017, яка була зареєстрована, тобто ДФС України визнано реальність операцій між позивачем та покупцем, і ця податкова накладна із доказами її реєстрації надавалася до ДФС України в електронному вигляді для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної

30.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну №285 на загальну суму 11849,42 грн., у зв’язку із тим, що 30.11.2017 покупцем ВВ «КАМЕЙЯ» сплачено 11849,42 грн. на підставі рахунку-фактури на зазначену суму та договору. На виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на зазначену суму, що підтверджується видатковою накладною №1371 від 20.12.2017 року.

29.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну №288 на загальну суму 135682,13 грн., у зв’язку із тим, що 29.11.2017 покупцем ТОВ «ПЕРШИЙ КВАРТАЛ» сплачено 525617,00 грн. на підставі рахунку-фактури на аналогічну суму та договору. На виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на зазначену суму, що підтверджується видатковою накладною №1333 від 06.12.2017. Крім того, на користь цього покупця позивачем вже складалася податкова накладна за попередньою господарською операцією: №166 від 03.10.2017, яка була зареєстрована, тобто ДФС України визнано реальність операцій між позивачем та покупцем, і ця податкова накладна із доказами її реєстрації надавалася до ДФС України в електронному вигляді для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

24.11.2017 ТОВ «Новікон» складено податкову накладну № 290 на загальну суму 250000,00 грн., у зв’язку із тим, що 24.11.2017 покупцем ТОВ «НОВИЙ РАЙОН» сплачено 250000,00 грн. на підставі рахунку-фактури на зазначену суму та договору. На виконання договору позивачем відвантажено на користь покупця продукцію на суму 246328,32 грн. у зв’язку із коригуванням розміру виробу, що підтверджується видатковою накладною №456 від 23.04.2018, через зміну вартості фактично відвантаженого товару позивач склав та направив покупцю розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, яку покупець так і не зміг зареєструвати, у зв’язку із тим, що сама податкова накладна зареєстрована не була. Крім того, на користь цього покупця позивачем вже складалася податкова накладна за попередньою господарською операцією: №73 від 04.10.2017, №76 від 03.11.2017, які були зареєстровані, тобто ДФС України визнано реальність операцій між позивачем та покупцем, і ця податкова накладна із доказами її реєстрації надавалася до ДФС У країни в електронному вигляді для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З огляду на матеріали справи, одним з профільних видів діяльності ТОВ «Новікон» є виробництво будівельних виробів із пластмас (основний) код КВЕД 22.23; виробництво інших виробів із пластмас код КВЕД 22.29, та будівництво житлових і нежитлових будівель код КВЕД 41.20, код ДК 016-2010).

В межах зазначеного напрямку діяльності підприємством використовуються товари код - НОМЕР_1, в якості сировини, ПВХ профіль, склопакети, направляючі та фурнітура, які переробляються в готову продукцію, а саме вироби фасадного заповнення (вікна та двері). Також ТОВ «Новікон» надаються послуги з виготовлення та монтажу конструкцій із ПВХ профілю.

Враховуючи значні об’єми витрат, які постійно мають забезпечувальний характер, а також з метою мінімізації ризику неплатежів, ТОВ «Новікон» в своїй діяльності застосовує змішану систему оплати вартості послуг: аванс (80% загальної суми) із остаточною оплатою по факту наданих послуг. Такі правила є загальними для усіх замовників ТОВ «Новікон». ТОВ «Новікон» закуповує відповідне устаткування та матеріали, а саме: склопакети, фурнітуру для вікон та дверей, профіль ПВХ у відповідних товаровиробників.

На підтвердження вищезазначеного ТОВ «Новікон» було надано ДФС України відповідні договори, первинні документи та податкові накладні, складені з підприємствами, які поставляють ТОВ «Новікон» відповідні матеріали та устаткування.

Зокрема, предметом договору поставки № 10021207 від 17.08.2009, укладеного з ТОВ «РЕХАУ», є поставка профілю ПВХ; предметом договору поставки товару № 2 від 01.12.2016, укладеного з ТОВ «ВІНПРО», є поставка фурнітури Siegenia, фурнітури Аксор та додаткових комплектуючих для вікон та дверей; предметом договору постачання № 010117-1 від 10.01.2017, укладеного з ТОВ «ГЛАС ОСОБА_1», є поставка склопакетів для будівельного призначення.

Вибірковими видатковими накладними та податковими накладними підтверджується отримання товару в кількості, достатній для систематичного здійснення відповідного виду діяльності.

Зазначеними договорами передбачено внесення на користь ТОВ «Новікон» передплати, розмір якої погоджується сторонами. На виконання зазначеного положення замовники перерахували на розрахунковий рахунок підрядника попередню оплату, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про проведення платежу та випискою по рахунку.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами п.74.2, п. 74.3 ст. 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.74.2). Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податковим накладним Товариства вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

Зазначеним Наказом № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Отже приписами п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про порушення контролюючим органом пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрацію податкових накладних.

Так, фіскальним органом у Квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

В той же час пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу № 567. Визначення фіскальним органом у Квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 “Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”.

Згідно з п. 1 Наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту Квитанцій про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН по податковим накладним вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відтак у зазначених квитанціях фіскальним органом, в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Відповідно до пп.201.16.2, пп.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.2). Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп.201.16.2 цього пункту (пп.201.16.3 п.201.16 ст.201).

У відповідності до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України позивачем були надані податковому органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії документів та пояснення по господарським операціям для направлення їх Комісії ДФС України.

Однак, за результатами розгляду документів Комісія ДФС України безпідставно прийняла рішення № 595717/36501757 від 25.02.2018, № 475444/36501757 від 22.12.2017, № 592367/36501757 від 12.02.2018, № 495709/36501757 від 28.12.2017, № 487351/36501757 від 27.12.2017, № 479772/36501757 від 26.12.2017, № 495711/36501757 від 28.12.2017, № 479770/36501757 від 26.12.2017, № 479774/36501757 від 26.12.2017 про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Вирішуючи спір, суд враховує, що зазначені рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстави для прийняття, а лише містять загальну тезу про те, що причиною їх прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому в рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190), комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії ДФС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або “надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування”, або “надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування”.

Втім, оскаржувані рішення Комісії ДФС України про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН зазначеним вимогам не відповідають, оскільки не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією ДФС України рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, так є такими, що не відповідають критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, які відображають принцип адміністративної процедури.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2018 № 825/849/17, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов’язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне скасувати вказані рішення № 595717/36501757 від 25.02.2018, № 475444/36501757 від 22.12.2017, № 592367/36501757 від 12.02.2018, № 495709/36501757 від 28.12.2017, № 487351/36501757 від 27.12.2017, № 479772/36501757 від 26.12.2017, № 495711/36501757 від 28.12.2017, № 479770/36501757 від 26.12.2017, № 479774/36501757 від 26.12.2017, які є актами індивідуальної дії, та застосувати ефективний засіб юридичного захисту, зобов’язавши відповідача зареєструвати податкові накладні № 170 від 17.11.2017, № 221 від 24.11.2017, № 230 від 27.11.2017, № 256 від 28.11.2017, № 266 від 29.11.2017, № 269 від 29.11.2017, № 285 від 30.11.2017, № 288 від 29.11.2017, № 290 від 24.11.2017, в реєстрації яких позивачу безпідставно було відмовлено спірними рішеннями.

При цьому суд враховує вибірковий та непослідовний підхід відповідача при наданні оцінки ризикам операцій, оскільки по одних і тих самих контрагентах податкові накладні в одних випадках реєструвалися без зауважень, а в інших випадках за аналогічних обставин в такій реєстрації відмовлялося, як встановлено судом вище, без належних для цього підстав.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у Рішенні від 13 грудня 2001 року в справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

В означеному аспекті та з урахуванням встановлених обставин, з метою захисту прав позивача та належного виконання судового рішення, суд вважає за доцільне зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, попередивши відповідача, що у разі неподання такого звіту суд може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України. При цьому суд враховує, що будь-якої заяви щодо розміру понесених позивачем судових витрат від представника позивача не надійшло.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» (65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 36; код ЄДРПОУ 23860120) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл.8; ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 595717/36501757 від 25.02.2018, № 475444/36501757 від 22.12.2017, № 592367/36501757 від 12.02.2018, № 495709/36501757 від 28.12.2017, № 487351/36501757 від 27.12.2017, № 479772/36501757 від 26.12.2017, № 495711/36501757 від 28.12.2017, № 479770/36501757 від 26.12.2017, № 479774/36501757 від 26.12.2017.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» № 170 від 17.11.2017, № 221 від 24.11.2017, № 230 від 27.11.2017, № 256 від 28.11.2017, № 266 від 29.11.2017, № 269 від 29.11.2017, № 285 від 30.11.2017, № 288 від 29.11.2017, № 290 від 24.11.2017.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» судові витрати в сумі 15858 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят вісім грн.).

Зобов’язати Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання судового рішення в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Новікон» № 170 від 17.11.2017, № 221 від 24.11.2017, № 230 від 27.11.2017, № 256 від 28.11.2017, № 266 від 29.11.2017, № 269 від 29.11.2017, № 285 від 30.11.2017, № 288 від 29.11.2017, № 290 від 24.11.2017 у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.