Рішення № 79373507, 24.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. справа № 0940/2229/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 20.11.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_1 С.Г. звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 20.11.2018 року.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у внесенні змін до актового запису про шлюб, а відтак на думку позивача дії Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області слід визнати протиправними, скасувати висновок від 20.11.2018 року та зобов’язати відповідача внести відповідні зміни.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.12.2018 року. Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що оскільки в актовому записі про народження позивача національність її батьків зазначено як «українці», то підстав для зміни національності нареченої - ОСОБА_1 в актовому записі про шлюб за №610 від 22.08.1964 не має. Вказав, що оскільки жодним документом не підтверджена національність позивача «полька», а крім того чинним законодавством України не передбачено зміни національності за бажанням особи шляхом внесення змін в актовий запис цивільного стану, то в задоволенні позову слід відмовити.

11.12.2018 року представник позивача подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що в позивача відсутні реальні можливості щодо відновлення документів, які б підтверджували її національність, а тому вона звернулася за правовим захистом до суду, так як на його думку, різноманітні суб’єктивні, об’єктивні причини, історичні події, військові дії, знищення доказової бази не мають бути перешкодою для відновлення (зміни) національності.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №610 від 22.08.1964, зокрема виправлення національності нареченої з «українка» на «полька».

Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії висновку Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 20.11.2018 відповідачем відмовлено позивачу у внесенні змін до актового запису про шлюб №610 від 22.08.1964 (а.с.16).

Суд погоджується з правомірністю даної відмови, а відтак вважає вищевказаний висновок законним з наступних мотивів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" .

Відповідно до ч.1 ст.6 вищевказаного Закону відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

За ч.1 ст.22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (далі - Правила).

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно пункту 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

За змістом п.2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Відповідно до пункту 2.12 Правил передбачено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підпунктом 2.13.12 пункту 2.13 Правил, яким визначаються підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до пункту 2.15 Правил передбачено випадки, коли складається висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, відповідно до пункту 2.15.9 цього пункту висновок складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Судом встановлено, що в актовому записі про народження позивача за №57 від 05.03.1953 року, складеного Підгаєцьким районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, у графі національність батьків зазначено «українці».

Згідно відомостей, зазначених в актовому записі про шлюб за №610 від 22.08.1964 року, складеного Івано-Франківським міським відділом ДРАЦС Головного управління юстиції у Івано-Франківській області, вказана національність нареченої ОСОБА_3 (дівоче прізвище позивача) – «українка».

З огляду на те, що в актовому записі про народження позивача національність батьків зазначено як «українці», а в подальшому в актовому записі про шлюб зазначено національність ОСОБА_3 – «українка», суд дійшов висновку про те, що при реєстрації шлюбу у графі національність нареченої відповідачем помилок допущено не було.

Позивачем не надано жодного документа, який би свідчив про помилки у зазначенні її національності, що допущені під час державної реєстрації шлюбу.

Крім того в позовній заяві представником позивача зазначено, що він не стверджує про допущену помилку під час складення акту про шлюб за №610 від 22.08.1964 року, в який оскарженим рішенням йому відмовлено у внесенні змін, або про неправильність актових записів, а виключно хоче змінити національність.

Водночас, на думку суду, позивач помилково ототожнює такі поняття як "внесення змін до акту цивільного стану" та "встановлення певних фактів, що мають юридичне значення", у даному випадку щодо встановлення приналежності особи до певної національності.

На переконання суду, предметом публічно-правового спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану, внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи в адміністративній справі є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права. При розгляді справ, пов'язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Адміністративний суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

Таким чином у даній справі, при вирішенні спору щодо оскаржуваного висновку про відмову у внесенні змін до актів цивільного стану, предметом розгляду є не визначення приналежності особи до певної національності, а законність висновку та його відповідність проаналізованим відповідачем документам.

За таких обставин суд вважає, що відмова відповідача у внесенні виправлення в актовий запис про шлюб за №610 від 22.08.1964 року, є правомірною, здійсненою у межах та в спосіб, встановлений діючим законодавством, а відтак позовна вимога про скасування висновку є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки представлений позивачем перелік підтверджуючих документів, не давав жодних підстав для внесення відповідних змін.

В задоволенні позовної вимоги про зобов’язання Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області вчинити дії слід відмовити, так як вона є похідною від вимоги про скасування висновку, і її вирішення прямо залежить від задоволення основної позовної вимоги.

Враховуючи наведене в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову розподілу судових витрат не передбачено.

На підставі ст. 22 ЗУ “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 24.01.2019 року, як з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, Північний бульвар 1А/8,м. Івано-Франківськ, 76019;

відповідач: Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Галицька, 25,м. Івано-Франківськ, 76000.

Суддя Гундяк В.Д.