Рішення № 79373261, 14.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Справа № 804/4296/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняГрушко Н.В. за участі: представника позивача представника відповідача Коваленко С.В. Баранник О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0002121201 від 13.03.2017 року, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" штраф на загальну суму 64 618,62 грн.;

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

13.06.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кононенко О.В. було відкрито провадження в адміністративний справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 2).

14.08.2018 року розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2213д було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано судді Павловському Д.П. (а.с. 48-49).

17.10.2018 року розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2737д було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано судді Сліпець Н.Є. (а.с. 56-57).

19.10.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є. справу було прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 12.11.2018 року о 11:30 год. (а.с. 58).

12.11.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче засідання на 07.12.2018 року о 10:40 год. (а.с. 65-66).

07.12.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.01.2019 року о 10:40 год. (а.с. 73-75).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведення камеральної перевірки підприємства посадовою особою відповідача було складено акт №142/04-10-12-01-26-35984515 від 23.02.2017 року «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Павлоград Буддеталь» (ЄДРПОУ 35984515) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за жовтень 2015 року - грудень 2015 року, січень 2016 року - квітень 2016 року, липень 2016 року - грудень 2016 року». На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002121201 від 13.03.2017 року, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 64 618, 62 грн. Проте, позивач вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, зокрема відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VII від 28.12.2014 року установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Позивач зазначає, що підприємство заявку щодо перевірки не подавало, відносно ТОВ «Павлоград Буддеталь» не було порушено кримінального провадження та не було рішення суду щодо проведення перевірки, також і згідно фінансових звітів за 2014-216 роки, обсяг доходу за попередні календарні роки не перевищував 20 мільйонів гривень. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що камеральна перевірка ТОВ «Павлоград Буддеталь» проведена відповідачем всупереч законодавчій забороні на її проведення, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, на думку позивача, є протиправним.

13.12.2018 року представником позивача було подано письмову відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, а також зазначив, що відповідно до витягу з ПДВ станом на 11.12.2017 року, в ЄРПН 03.04.2017 року податковим органом було здійснено включення штрафів, а саме за кодом операції №61 на загальну суму 64 618,62 грн. Вподальшому, 20.06.2017 року за операцією №76 дана сума була виключена з категорії штрафних санкцій, що, на думку позивача, свідчить про відсутність жодних порушень та підстав для нарахування штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні, обставини, викладені у позовній заяві підтвердив, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

10.07.2018 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VII від 28.12.2014 року не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. При цьому, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом. Крім того, наслідком камеральної перевірки є лише перевірка дотримання позивачем податкової дисципліни (своєчасності реєстрації ПН), в той час як метою мораторію є невтручання контролюючого органу в господарську діяльність платника податків. Також, у відзиві відповідач зазначає про те, що позивач уникає питання щодо встановленого порушення та жодним чином не викладає у позові свої доводи щодо нього.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи, наведені у письмових запереченнях, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" 06.08.2008 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 17 та перебуває на податковому обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ (а.с. 19-22).

Так, 23.02.2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ та контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Єгоровою І.А., прикомандированою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до Наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.01.2017 року №146 «Про прикомандирування працівників ДПІ», на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" (ЄДРПОУ 35984515) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за жовтень 2015 року - грудень 2015 року, січень 2016 року - квітень 2016 року, липень 2016 року - грудень 2016 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з 03.03.2016 року по 20.01.2017 року, за результатами якої складено акт №142/04-10-12-01-26-35984515, що підтверджується копією відповідного акту, наявного у матеріалах справи (а.с. 10-13).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України та на підставі якої до позивача застосована штраф у загальному розмірі 64 618,62 грн.

На підставі акту перевірки №142/04-10-12-01-26-35984515 від 23.02.2017 року та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002121201 від 13.03.2017 року, яким застосовано до позивача штраф у загальному розмірі 64 618,62 грн. (а.с. 7).

Отже, спір між сторонами виник з підстав винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0002121201 від 13.03.2017 року, яким до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 64 618,62 грн.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

За приписами п.п. 20.1.4, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено права контролюючих органів, зокрема:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28.12.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71-VIII), відповідно до п. 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Аналізуючи зазначені норми, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, суд дійшов висновку, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. При цьому, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом, що виключає втручання контролюючого органу у діяльність підприємства.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 року у справі №805/4016/16-а.

За змістом ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд вважає аргументи позивача щодо мораторію на проведення контролюючими органами перевірок, зокрема і камеральних, такими, що спростовуються нормами чинного законодавства та правовими позиціями Верховного Суду.

Згідно з п.п. 62.1.3 п. 63.1 ст. 63 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату реєстрації позивачем податкової накладної 10.08.2016 року) визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлює обов'язок платника податків, який виступає в господарській операції продавцем товарів/послуг скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування (станом на серпень-вересень 2016 року).

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Таким чином, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і на момент вчинення позивачем порушення, і на момент проведення камеральної перевірки передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Як встановлено судом та підтверджується змістом акту перевірки та розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем допущено порушення граничних строків реєстрації за наступними податковими накладними:

- податкова накладна №63 від 31.10.2015 року з граничним строком реєстрації 15.11.2015 року, дата фактичної реєстрації - 03.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 109);

- податкова накладна №59 від 21.10.2015 року з граничним строком реєстрації 05.11.2015 року, дата фактичної реєстрації - 03.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 119);

- податкова накладна №8 від 30.11.2015 року з граничним строком реєстрації 15.12.2015 року, дата фактичної реєстрації - 04.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 80);

- податкова накладна №7 від 04.11.2015 року з граничним строком реєстрації 19.11.2015 року, дата фактичної реєстрації - 09.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 96);

-податкова накладна №6 від 02.11.2015 року з граничним строком реєстрації 17.11.2015 року, дата фактичної реєстрації - 04.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 93);

- податкова накладна №2 від 09.12.2015 року з граничним строком реєстрації 24.12.2015 року, дата фактичної реєстрації - 04.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 71);

- податкова накладна №1 від 07.12.2015 року з граничним строком реєстрації 22.12.2015 року, дата фактичної реєстрації - 09.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 78);

- податкова накладна №6 від 31.12.2015 року з граничним строком реєстрації 15.01.2016 року, дата фактичної реєстрації - 04.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 49);

- податкова накладна №10 від 31.01.2016 року з граничним строком реєстрації 15.02.2016 року, дата фактичної реєстрації - 09.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 23);

- податкова накладна №1 від 15.01.2016 року з граничним строком реєстрації 30.01.2016 року, дата фактичної реєстрації - 10.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 40);

- податкова накладна №9 від 26.01.2016 року з граничним строком реєстрації 10.02.2016 року, дата фактичної реєстрації - 10.03.2016 року (кількість днів порушення строків - 29);

- податкова накладна №7 від 22.02.2016 року з граничним строком реєстрації 08.03.2016 року, дата фактичної реєстрації - 16.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 69);

- податкова накладна №8 від 29.02.2016 року з граничним строком реєстрації 15.03.2016 року, дата фактичної реєстрації - 16.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 62);

- податкова накладна №16 від 31.03.2016 року з граничним строком реєстрації 15.04.2016 року, дата фактичної реєстрації - 16.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 31);

- податкова накладна №1 від 01.03.2016 року з граничним строком реєстрації 16.03.2016 року, дата фактичної реєстрації - 16.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 61);

- податкова накладна №11 від 10.03.2016 року з граничним строком реєстрації 25.03.2016 року, дата фактичної реєстрації - 16.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 52);

- податкова накладна №25 від 29.04.2016 року з граничним строком реєстрації 14.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 3);

- податкова накладна №27 від 29.04.2016 року з граничним строком реєстрації 14.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 3);

- податкова накладна №23 від 29.04.2016 року з граничним строком реєстрації 14.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 3);

- податкова накладна №19 від 27.04.2016 року з граничним строком реєстрації 12.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 5);

- податкова накладна №24 від 29.04.2016 року з граничним строком реєстрації 14.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 3);

- податкова накладна №21 від 28.04.2016 року з граничним строком реєстрації 13.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 4);

- податкова накладна №26 від 29.04.2016 року з граничним строком реєстрації 14.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 3);

- податкова накладна №20 від 27.04.2016 року з граничним строком реєстрації 12.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 5);

- податкова накладна №22 від 28.04.2016 року з граничним строком реєстрації 13.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 4);

- податкова накладна №18 від 27.04.2016 року з граничним строком реєстрації 12.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 5);

- податкова накладна №28 від 30.04.2016 року з граничним строком реєстрації 15.05.2016 року, дата фактичної реєстрації - 16.05.2016 року (кількість днів порушення строків - 1);

- податкова накладна №12 від 15.07.2016 року з граничним строком реєстрації 30.07.2016 року, дата фактичної реєстрації - 04.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 5);

- податкова накладна №9 від 12.07.2016 року з граничним строком реєстрації 27.07.2016 року, дата фактичної реєстрації - 04.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 8);

- податкова накладна №22 від 27.07.2016 року з граничним строком реєстрації 11.08.2016 року, дата фактичної реєстрації - 15.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 4);

- податкова накладна №24 від 28.07.2016 року з граничним строком реєстрації 12.08.2016 року, дата фактичної реєстрації - 15.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 3);

- податкова накладна №2 від 05.07.2016 року з граничним строком реєстрації 20.07.2016 року, дата фактичної реєстрації - 16.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 27);

- податкова накладна №20 від 26.07.2016 року з граничним строком реєстрації 10.08.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 9);

- податкова накладна №18 від 21.07.2016 року з граничним строком реєстрації 05.08.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 14);

- податкова накладна №17 від 20.07.2016 року з граничним строком реєстрації 04.08.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 15);

- податкова накладна №16 від 19.07.2016 року з граничним строком реєстрації 03.08.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 16);

- податкова накладна №15 від 18.07.2016 року з граничним строком реєстрації 02.08.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 17);

- податкова накладна №11 від 15.07.2016 року з граничним строком реєстрації 30.07.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 20);

- податкова накладна №8 від 08.07.2016 року з граничним строком реєстрації 23.07.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 27);

- податкова накладна №6 від 07.07.2016 року з граничним строком реєстрації 22.07.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 28);

- податкова накладна №4 від 06.07.2016 року з граничним строком реєстрації 21.07.2016 року, дата фактичної реєстрації - 19.08.2016 року (кількість днів порушення строків - 29);

- податкова накладна №37 від 31.08.2016 року з граничним строком реєстрації 15.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 13.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 28);

- податкова накладна №29 від 25.08.2016 року з граничним строком реєстрації 10.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.01.2017 року (кількість днів порушення строків - 132);

- податкова накладна №8 від 06.09.2016 року з граничним строком реєстрації 21.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 29);

- податкова накладна №18 від 15.09.2016 року з граничним строком реєстрації 30.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 20);

- податкова накладна №20 від 19.09.2016 року з граничним строком реєстрації 04.10.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 16);

- податкова накладна №21 від 20.09.2016 року з граничним строком реєстрації 05.10.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 15);

- податкова накладна №3 від 02.09.2016 року з граничним строком реєстрації 17.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 33);

- податкова накладна №4 від 05.09.2016 року з граничним строком реєстрації 20.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 30);

- податкова накладна №12 від 07.09.2016 року з граничним строком реєстрації 22.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 28);

- податкова накладна №16 від 13.09.2016 року з граничним строком реєстрації 28.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 22);

- податкова накладна №17 від 13.09.2016 року з граничним строком реєстрації 28.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 22);

- податкова накладна №1 від 01.09.2016 року з граничним строком реєстрації 16.09.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 34);

- податкова накладна №25 від 23.09.2016 року з граничним строком реєстрації 08.10.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.10.2016 року (кількість днів порушення строків - 12);

- податкова накладна №43 від 31.10.2016 року з граничним строком реєстрації 15.11.2016 року, дата фактичної реєстрації - 17.11.2016 року (кількість днів порушення строків - 2);

- податкова накладна №4 від 04.11.2016 року з граничним строком реєстрації 19.11.2016 року, дата фактичної реєстрації - 21.11.2016 року (кількість днів порушення строків - 2);

- податкова накладна №30 від 30.11.2016 року з граничним строком реєстрації 15.12.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.01.2017 року (кількість днів порушення строків - 36);

- податкова накладна №20 від 05.01.2016 року з граничним строком реєстрації 05.01.2017 року, дата фактичної реєстрації - 20.01.2017 року (кількість днів порушення строків - 15);

- податкова накладна №2 від 02.12.2016 року з граничним строком реєстрації 17.12.2016 року, дата фактичної реєстрації - 27.01.2017 року (кількість днів порушення строків - 41);

- податкова накладна №29 від 26.12.2016 року з граничним строком реєстрації 10.01.2017 року, дата фактичної реєстрації - 30.01.2017 року (кількість днів порушення строків - 20);

- податкова накладна №13 від 13.12.2016 року з граничним строком реєстрації 28.12.2016 року, дата фактичної реєстрації - 20.01.2017 року (кількість днів порушення строків - 23).

Отже, наведене свідчить про наявність законних підстав для винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення №0002121201 від 13.03.2017 року, яким до позивача застосовано штраф у відповідності до п. 120-1 ст. 120 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на загальну суму 64 618,62 грн., оскільки в ході судового розгляду справи було встановлено, що позивачем дійсно було допущено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При цьому, в судовому засіданні представник позивача пояснень з приводу виявлених контролюючим органом порушень не надавав.

Також, є необґрунтованими доводи представника позивача щодо виключення у витягу по ПДВ з категорії штрафних санкцій суми 64 618,62 грн., що свідчить про відсутність жодних порушень та підстав для нарахування штрафу, оскільки зазначене виключення відображає оскарження податкового боргу у адміністративному та судовому порядку, що в свою чергу позбавляє такий борг статусу узгодженого.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 січня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець