Рішення № 79372728, 24.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року Справа № 0440/5847/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій; зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій; зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 р. у справі № 0440/5847/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

12 березня 2018 року позивач подала голові Широківської районної державної адміністрації заяву про виділення земельної частки (паю) в натурі та надання дозволу землевпорядній організації на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Так, як зазначає позивач, на адресу останньої надійшов лист начальника управління агропромислового розвитку, землекористування та підприємництва Широківської РДА ОСОБА_2 №101/18 від 08 травня 2018 року, в якому вказана посадова особа повідомила позивача про неможливість виготовлення проекту розпорядження про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою із зазначенням про наступне.

В представлених позивачем документах відсутні відомості щодо розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів. У листах від 03.04.2018 р. № 14-4-0.37-245/119-18 та від 26.04.2018 р. № 14-4-0.37-335/119-18 відділ Держгеокадастру у Широківському районі повідомив начальника управління агропромислового розвитку, землекористування та підприємництва Широківської РДА ОСОБА_2 про те, що у протоколах затвердження результатів розподілу земельних часток (паїв) серед власників сертифікатів та погодження меж суміжними землевласниками, які входять до складу технічної документації по комплексу робіт по виготовленню і видачі державних актів на право приватної власності на землю із колективних земель КСП “Промінь” Широківського району Дніпропетровської області, прізвище ОСОБА_3 не виявлено і вільні (не витребувані) земельні частки (паї) на території Новолатівської сільської ради не обліковуються.

За рекомендацією відділу Держгеокадастру у Широківському районі та Новолатівської сільської ради заявницю ОСОБА_1 можливо забезпечити земельною ділянкою лише за рахунок сільськогосподарських земель, які перебувають у державному запасі.

При цьому, позивач зазначає, що з посиланням на ст. 122 Земельного кодексу України ОСОБА_1 було спрямовано до Головного управління Держгеркадастру у Дніпропетровській області для вирішення питання щодо виділення земельної ділянки із земель запасу.

Водночас, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що позивач, як спадкоємець права на земельну частку (пай) із земель КСП “Промінь”, посвідченого сертифікатом серії ДП № 0223857 від 09.06.1997 р. має право на набуття права власності на земельну ділянку шляхом її виділення в натурі у зв'язку з чим звернулась до відповідача з відповідною заявою від 12.03.2018 р.

Висновок про відсутність вільних земельних часток (паїв), в тому числі не витребуваних, відповідач, зробив на підставі інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Широківському районі у листах від 04.04.2018 р. № 14-4-037-245/119-18 та від 26.04.2018 р. № 14-4-0.37-335/119-18, а саме з протоколу затвердження, результатів розподілу земельних часток (паїв) серед власників сертифікатів та погодження меж суміжними землевласниками, які входять до складу технічної документації по комплексу робіт по виготовленню і видачі державних актів на право приватної власності на землю із колективних земель КСП “Промінь” Широківського району Дніпропетровської області.

При цьому, позивач зазначає, що відповідач в листі від 08.05.2018 р. № 101/18 посилається на відсутність виявлених вільних (не витребуваних) земельних часток (паїв) на території Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, з посиланням на лист Новолатівської сільради від 04.04.2018 р., в якому сільський голова ОСОБА_4 повідомляє, що згідно статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях (за даними форми 6-зем) Зеленобалківської сільської ради станом на 01.01.2016 р. земель не витребуваних паїв не обліковується.

На підставі викладеного вище, позивач вважає, що права останньої щодо виділення земельної частки (паю) в натурі було порушено.

В судове засідання, призначене на 24.10.2018 р. з’явився повноважний представник відповідача. Позивач та третя особа до зали судового засідання не з’явились.

При цьому, суд зазначає, що шляхом поштового зв’язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником позивача було направлено клопотання від 22.10.2018 р. вх.№500166/18 про розгляд справи без участі позивача та її представника, із зазначенням про підтримання позовних вимог у повному обсязі, та про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повноважний представник відповідача проти пред’явлених позовних вимог заперечував, виклавши свою позицію у відзиві на позовну заяву від 24.10.2018 р., в якому із посиланням на норми ЗУ “Про місцеві державні адміністрації”, ЗУ “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, ЗУ “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” зазначив, що, Широківська районна державна адміністрація не наділена правом самостійно вирішувати виділення земельної частки паю в натурі без підтверджуючих матеріалів справи та протоколу, наданих органами, вказаними у даному абзаці. Окрім цього, відповідач не є розпорядником сільськогосподарських земель за межами населених пунктів, на випадок від сутності вільних земель, які залишились після колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.

При цьому, районний відділ земельних ресурсів, щодо надання витягу з Протоколу зазначив наступне.

В.о. начальника відділу у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_5 у листі від 26.04.2018 № 14-4-0.37-335/119-18 повідомив наступне: далі по тексту листа “.. .У Протоколах затвердження результатів розподілу земель них часток (паїв) серед власників сертифікатів та погодження меж суміжними землевласни ками, які входять до складу технічної документації по комплексу робіт по виготовленню і видачі державних актів на право приватної власності на землю із колективних земель КСП “Промінь” Широківського району Дніпропетровської області, прізвище ОСОБА_3 (примітка: спадкоємець позивача) не виявлено.

В поданомі відзиві від 24.10.2018 р., повноважним представником відповідача також зазначено, що по даним Новолатівської сільської ради вільні земельні частки (паї) на території ради – відсутні.

Так, як зазначає повноважний представник відповідача, відповідна сільська рада, надала відповідь, яка вже надана позивачем (додаток №10 копія листа Новолатівського сільського голови від 26.03.2018 р. №226/2-14) в якій міститься інформація про відсутність вільних земельних ділянок для забезпечення власника сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДП №0223857, про відсутність земель під не витребуваними паями і для вирішення даної проблеми пропонують теж забезпечити лише за рахунок сільськогосподарських земель державного запасу.

Розпорядженням КМУ від 31.01.2018 №60-р проводиться передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної власності, в комунальну, а саме: з розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області.

Повноважний представник відповідача зазначає, що на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру висвітлено перелік ОТГ, які вже отримали у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, так за №41 рахується Новолатівська сільська об’єднана територіальна громада у яких у власності перебуває 5568,3911 га сільськогосподарських земель, які раніше були у державному земельному запасі.

На підставі викладеного вище, Широківська районна державна адміністрація просить суд зобов’язати Новолатівську сульську об‘єднану територіальну громаду забезпечити за рахунок сільськогосподарських земель, які передані їм у розпорядження від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у отриманні у власність земельної ділянки, яка задовольнила потреби позивача.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться також пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 01.10.2018 р., в яких зазначено наступне.

Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області) законодавчо не наділене повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками колишніх сільськогосподарських підприємств, оскільки це суперечить вимогам ч.4 ст.122 ЗК України.

При цьому, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в наданих поясненнях від 01.10.2018 р. зазначено, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, повноваження щодо виділення земельних часток (паїв) власникам сертифікатів належать місцевим райдержадміністраціям, у даному випадку – Широківській райдержадміністрації Дніпропетровської області.

При цьому, суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 р. клопотання представника відповідача - Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про зупинення провадження у справі №0440/5847/18 було задоволено.

Провадження в адміністративній справі №0440/5847/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії – зупинено до 24 жовтня 2018 року.

Наступне судове засідання у справі призначено 24 жовтня 2018 року на 14:00.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 р. поновити провадження в адміністративній справі №0440/5847/18 за позовом ОСОБА_1 до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи та здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Повноважний представник відповідача не заперечував щодо переходу до розгляду справи по суті, та подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. У зв’язку з неявкою в судове засідання позивача, та представника третьої особи, думка останніх щодо переходу до розгляду справи по суті суду невідома.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 – 211, 217, 224 – 228 КАС України безпосередньо 24.10.2018 року, та ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем – ОСОБА_1 було направлено на адресу Голови Широківської районної державної адміністрації ОСОБА_6 заяву від 06.03.2018 р., в якій заявник просила видати останній в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП “Промінь”, право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП №0223857 зі змінами, внесеними Головою Широківської районної державної адміністрації 21.02.2018 р. Надати дозвіл землевпорядним організаціям, які отримали в установленому законом порядку ліцензію на проведення землевпорядних робіт, на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної вище земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

23.04.2018 р. позивачем – ОСОБА_1 було направлено на адресу Голови Широківської районної державної адміністрації ОСОБА_6 лист від 23.04.2018 р. “Щодо бездіяльності стосовно розгляду заяви про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)”, в якому позивач просила повідомити останній про причини бездіяльності Широківської районної державної адміністрації щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Так, 08.05.2018 р. Широківською районною державною адміністрацією було направлено на адресу ОСОБА_1 лист “Про розгляд звернень гр.ОСОБА_1” від 08.05.2018 р. №101/18, в якому зазначено наступне.

Управлінням агропромислового розвитку, землекористування та підприємництва Широківської районної державної адміністрації за дорученням Широківської райдержадміністрації у ході розгляду заяв ОСОБА_1 від 12.03.2018 р., 04.04.2018 р., 23.04.2018 р. з приводу надання дозволу останній на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, повідомлено про наступне.

В представлених ОСОБА_1 матеріалах відсутні відомості щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), відсутність яких унеможливлює подальше виготовлення відповідного проекту розпорядження.

Окрім наведеного додано, що законодавцем в абзаці 5 статті 9 Закону “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” чітко визначено коло осі, які повинні зберігати матеріали розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Відтак, відомості щодо жеребкування ОСОБА_3, спадкоємцем якого являється ОСОБА_1 повинні зберігатись в Новолатівській (Зеленобалківській) сільській раді Широківського району Дніпропетровськ області та у відділі у Широківському районі Головного управлінь Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

На залити Широківської районної державної адміністрації відділ у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ( код ЄДРПОУ 39835428) у листах від 04.04.2018 №14-4-0.37-245/119-18, та від 26.04.2018 №14-4-0.37-335/119-18 повідомив, що у протоколах затвердження результатів розподілу земельних часток (паїв) серед власників сертифікатів та погодження меж суміжними землевласниками, які входять до складу технічної документації по комплексу робіт по виготовленню і видачі державних актів на право приватної власності на землю із колективних земель КСП “Промінь” Широківського району Дніпропетровської області, прізвище ОСОБА_3 - не виявлено і вільні (невитребувані) земельні частки (паї) на території Новолатівської сільської ради - не обліковуються.

За рекомендацією даного відділу та Новолатівської сільської ради власницю сертифікату можливо забезпечити земельною ділянкою лише за рахунок сільськогосподарських земель, які перебувають в державному запасі. і

З 01.01.2013 приписами частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, встановлено, що повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність або у користування здійснює Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

На підставі викладеного вище зазначено, що у Дніпропетровській області владні управлінські функції у сфері земельних правовідносин даної категорії земель виконує Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 12.04.2018 р. Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було направлено на адресу в.о. начальника відділу у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області лист від 12.04.2018 р. №67/18 “Щодо отримання інформації”, в якому зазначено, що у зв’язку з відсутністю в представлених матеріалах відомостей щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та вільних земельних ділянок по колишньому колективному сільськогосподарському підприємстві “Промінь” Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, відсутність яких унеможливлює врегулювати питання щодо виготовлення відповідного розпорядження, висловлювалось прохання повторно розглянути викладені факти та надати змістовні роз’яснення а шляхи вирішення даного питання.

Листом від 26.04.2018 р. в.о. начальником відділу у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_5 було надано відповідь начальнику управління агропромислового розвитку, землекористування та підприємництва райдержадміністрації ОСОБА_2 на лист останнього від 12.04.2018 р. №67/18, в якій зазначено наступне.

Громадянин ОСОБА_3 при розподілі земельних часток (паїв) серед власників сертифікатів та погодженні меж суміжними землевласниками, участі не приймав.

У Протоколах затвердження результатів розподілу земельних часток (паїв) серед власників сертифікатів та погодження меж суміжними землевласниками, які входять до складу технічної документації по комплексу робіт по виготовленню і видачі державних актів на право приватної власності на землю із колективних земель КСП “Промінь” Широківського району Дніпропетровської області, прізвище ОСОБА_3 не виявлено.

По даним Новолатівської сільської ради вільні земельні частки (паїв) на території ради відсутні.

Для забезпечення земельною ділянкою власника сертифікату можливо за рахунок земель запасу громадянці ОСОБА_1 необхідно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, які є на даний час розпорядникм земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері організації, повноважень та порядку діяльності місцевих державних адміністрацій, правових, економічних, соціальних та організаційних умов діяльності колективного сільськогосподарського

підприємства, організаційних та правових засадах виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв),регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про місцеві адміністрації», ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Земельного кодексу України, тощо.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинен бути утворений в порядку, визначеному Конституцією та законами України, та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб’єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених відповідним законом.

“У спосіб” означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дій, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об’єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі; 5) обов’язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до ст. 6 «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації мають право скасовувати накази керівників відповідних структурних підрозділів районної державної адміністрації, що суперечать законодавству України та актам органів виконавчої влади вищого рівня.

За наявності підстав, передбачених законодавством, голови обласних державних адміністрацій можуть порушувати питання перед Кабінетом Міністрів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій.

За результатами роботи районної державної адміністрації голова обласної державної адміністрації може застосовувати встановлені законодавством заходи заохочення до посадових осіб районної державної адміністрації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за

рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Державній землевпорядній експертизі підлягає вибірково до 20 відсотків документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує 20 днів.

Відповідно до ст.11 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками,самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо.

Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.

Відповідно до чч. 3, 4 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗУ України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. 17 розділу Х Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 р. №720/95, паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) - пункт 1;

право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними - пункт 2;

вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай). Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства - пункт 3;

розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією - пункт 4;

видача громадянам сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією - пункт 5;

у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянку в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації - пункт 6.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На підставі зазначених вище норм чинного законодавства України, судом встановлено, що відповідно до ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону(громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості).

Здійснивши системний аналіз як зазначених вище норм чинного законодавства України, так і наданих позивачем підтверджуючих доказів в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, суд зазначає, що 09 червня 1997 року Широківська районна державна адміністрація видала ОСОБА_3 - члену колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь» сертифікат на право останнього на земельну частку (пай) серії ДП №0223857, яким посвідчено право на земельну частку (пай) розміром 10.66 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь» на території Зеленобалківської сільської рада Широківського району Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що сертифікат зареєстровано 09.06.1997 р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0279, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_3, яка сталась 15.09.1996 р., державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_7, 23 листопада 2017 року спадкоємцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (НМТ 636795) на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) розміром 10.66 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь», що належало померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату ДП №0223857 від 09.06.1997 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

На підставі викладеного вище, Широківською районною державною адміністрацією 21.02.2018 р., на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НМТ 636795, реєстр. № 1065 від 23.11.2017 р. було внесено зміни до сертифікату, у зв'язку з переходом права на земельну частку (пай) до спадкоємця ОСОБА_1.

Таким чином суд зазначає, що у зв’язку з наявністю у позивача – ОСОБА_1 як сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ДП №0223857, так і свідоцтва про право на спадщину за законом НМТ 636795, у останньої наявні правовостановлюючі документи для видачі в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь».

Відтак, суд зазначає, що відповідно до зазначених вище норм чинного законодавства України у суду наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо вирішення питання про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промін, право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП №0223857 та свідоцтвом пр право на спадщину за законом НМТ 636795, реєстр №1065 від 23.11.2017 р., на підставі поданої ОСОБА_1 заяви.

Що стосується позовної вимоги позивача – ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача – Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області виділити ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь», право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП «0223857 та свідоцтвом про право на спадщину за законом НМТ 636795, реєстр №1065 від 23.11.2017 р. виданим державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_7, а також надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), суд приходить до висновку, що в цій частині позову позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з того, що виділити ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь» є дискреційними повноваженнями відповідача, які не може перебирати на себе суд.

При цьому, суд зазначає, що положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції, в даному випадку, цього органу державної влади.

Враховуючи викладене вище, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження відповідача у питанні щодо виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь», що належать виключно до компетенції відповідних державних адміністрацій, а відтак, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача повторно розглянути документи позивача – ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь».

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до платіжного доручення № 0.0.1097408412.1 від 31.07.2018 р. на суму 704,80 грн. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн., 80 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій; зобов’язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про часткове присудження здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 352, 40 грн. (триста п’ятдесят дві грн., 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій; зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо вирішення питання про виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь», право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП №0223857 та свідоцтвом про право на спадщину за законом НМТ 636795, реєстр №1065 від 23.11.2017 р., на підставі поданої ОСОБА_1 заяви протиправною.

Зобов'язати Широківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виділення останній в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 10.66 в умовах кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь», право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДП №0223857 та свідоцтвом про право на спадщину за законом НМТ 636795, реєстр №1065 від 23.11.2017 р., виданим державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_7, а також надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної вище земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 352, 40 грн. (триста п’ятдесят дві грн., 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_8