Ухвала суду № 79372632, 24.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 січня 2019 р.Справа №160/672/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши заяву громадянки Тунісу ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову громадянки Тунісу ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов громадянки Тунісу ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №130601000 від 13.12.2018 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянки Тунісу ОСОБА_1;

- зобов'язати посадових осіб Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області видати посвідку на тимчасове проживання на території України громадянці Тунісу ОСОБА_1 на період її навчання у Державному закладі "Дніпропетровська медична академія МОЗ України".

Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- зупинити дію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянки Тунісу ОСОБА_1 до прийняття судом рішення по суті позовної заяви.

Статтею 152 КАС України закріплені вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що остання подана без додержання вимог, встановлених ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно ч. 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання заяви про забезпечення позову - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019р. становить 1921 грн., а саме: 576.30 гривень.

Згідно матеріалів заяви, до неї долучено копію платіжного доручення №904 від 22.01.2019 року про сплату судового збору у розмірі 576,30 грн., платником зазначено ОСВІТА ТОВ, в той час як позивачем є ОСОБА_1.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.

З огляду на зазначене, додане до заяви про забезпечення позову платіжне доручення №904 від 22.01.2019р. де платником вказано ОСВІТА ТОВ не є документом, що підтверджує сплату судового збору за звернення позивача із даною заявою.

За приписами ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява заявника про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зазначене клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву громадянки Тунісу ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко