Ухвала суду № 79371689, 15.01.2019, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/298/18

УХВАЛА

15 січня 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Скрипкіної А.Ю.

позивача – ОСОБА_1, який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

заяву третьої особи із самостійними вимогами

про відвід головуючого судді у справі

за позовом ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором позики

та

позовом третьої особи із самостійними вимогами

ОСОБА_3 до

ОСОБА_1, ОСОБА_2

про визнання договору позики недійсним

В С Т А Н О В И В:

Після призначення справи до судового розгляду по суті, 14.01.2019 р. за вх. № ЕП-38/19 до суду надійшла заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 про відвід відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦКПК України головуючого у справі судді з підстав того, що, на його думку, суд не може об’єктивно розглянути справу з огляду на наступне:

-після надходження первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 суд був зобов’язаний залучити його як третю особу, оскільки кошти, позичені відповідачем, були використані на купівлю квартири під час перебування третьої особи з ним у шлюбі, і оскільки цього зроблено не було, він був змушений повідомити суд про те, що триває процес розлучення і поділу спільного майна, випадково дізнавшись із реєстру судових рішень про справу щодо стягнення боргу, однак суд проігнорував його заяву;

-після того, як він звернувся з позовною заявою про визнання його третьою особою із самостійними вимогами у даній справі, він дізнався щодо його заяву прийнято до спільного розгляду лише у телефонному режимі, а відповідну ухвалу суду він не отримував, які і первісного позову та додатків до нього, що стало підставою для заявлення ним клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи;

-після ознайомлення з матеріалами справи він подав клопотання про витребування паспортних даних позивача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків і ухвала про задоволення відповідного клопотання була винесена поза судовим засіданням, що є порушенням положень ЦПК України;

-після того, як третя особа із самостійними вимогами подала клопотання про витребування доказів та виклик свідків, суд розглянув вказане клопотання у його відсутність та відмовив у його задоволенні, зазначивши в ухвалі, що вона оскарженню не підлягає, проте відповідна апеляційна скарга третьої особи прийнята судом апеляційної інстанції до розгляду, який призначено на 31.01.2019 р., тобто фактично визнано факт порушення судом першої інстанції норм діючого ЦПК України.

З огляду на наведене, третя особа із самостійними вимогами вважає, що зазначені ним дії суду вже призвели до необ’єктивності при винесенні ухвал та упередженості щодо третьої особи, що є підставою для відводу складу суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ознайомившись з заявою про відвід, заслухавши думку позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд дійшов до наступного.

Як зазначено в п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 ЦПК України – з підстав, визначених у ст. 36 ЦПК України судді може бути заявлено відвід учасниками справи. А ч. 3 вказаної статті закріплює положення, відповідно до якого відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як зазначено у ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

При вирішенні відводу суд враховує, що:

-ухвалою суду від 19.03.2018 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, було відкрито провадження у справі № 502/298/18 та призначене підготовче судове засідання на 11-ту годину 12.04.2018 р. з повідомленням учасників справи /Т. 1, а.с. 20/.

-в зв’язку з неявкою позивача, ухвалою суду від 12.04.2018 р. підготовче судове засідання було відкладене на 10.05.2018 р. о 10:30 /Т. 1, а.с. 42/.

Перед цим 12.03.2018 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з повідомленнями про те, що він перебуває з відповідачем у шлюбі і наразі в іншому суді триває розгляд справи мі/ж ними про поділ спільного майна, у зв’язку з чим просив ретельно дослідити повідомлені ним обставини Т. 1, а.с. 44-54/.

24.04.2018 р. ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним /Т. 1, а.с. 114-118/.

03.05.2018 р. ОСОБА_3 надав клопотання про перенесення судового засідання та розгляд справи спочатку /Т. 1, а.с. 134-135/.

В наступному після 12.04.2018 р. підготовчому судовому засіданні – 10.05.2018 р. позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 ухвалою суду було прийнято до спільного розгляду та об’єднано в одне провадження у справі № 502/298/18 із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. При цьому за клопотанням третьої особи було витребувано від позивача оригінал договору позики та відкладено підготовче судове засідання на 9-ту годину 31.05.2018 р. з викликом у судове засідання учасників справи.

Таким чином відсутні будь-які підстави вважати, що суд проігнорував відповідні заяви ОСОБА_3

Копію ухвали суду від 10.05.2018 р. про прийняття позову ОСОБА_3 до спільного розгляду, йому було направлено того ж дня та не отримано третьою особою у зв’язку з поверненням поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» /Т. 1, а.с. 148, 154/. Підставою для повернення до суду відповідного конверту стало те, що як сам зазначає у клопотанні про перенесення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи від 31.05.2018 р. ОСОБА_3, він перебував у відрядженні, строк якого закінчився 18.05.2018 р., а 21.05.2018 р. від дізнався, що на його адресу приходила повістка з суду /Т. 1, а.с. 200-201/.

31.05.2018 р. суд ухвалою в судовому засіданні задовольнив клопотання третьої особи та його представника та відклав судове засідання на 26.06.2018 р. для ознайомлення третьої особи з матеріалами справи /Т. 1, а.с. 216-217/.

Таким чином, невручення відповідної ухвали та матеріалів первісного позову стало можливим через відсутність третьої особи із самостійними вимогами за зазначеною ним адресою місця проживання, через що судом було забезпечено можливість третій особі ознайомитись з матеріалами справи безпосередньо в суді та отримати необхідні копії.

31.05.2018 р. головуючий у справі суддя розглянувши клопотання третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 постановив ухвалу про витребування відповідних доказів, таким чином задовольнивши відповідне клопотання. Вказана ухвала була постановлена після закінчення призначеного на вказану дату судового засідання та отримання після його закінчення відповідного клопотання поза судовим засіданням з метою не затягувати розгляд справи, керуючись принципом процесуальної економії.

Яким чином відповідна ухвала порушує права третьої особи із самостійними вимогами, з огляду на те, що нею фактично задоволено її клопотання, із заяви про відвід встановити неможливо.

Посилання в заяві про відвід на ту обставину, що ухвала суду від 28.08.2018 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про витребування доказів та виклик свідків є незаконною, про що свідчить прийняття судом апеляційної інстанції відповідної апеляційної скарги на неї, є фактично незгодою з прийнятим судом процесуальним рішенням, а припущення третьої особи про упереджене ставлення суду до неї та можливе винесення незаконного судового рішення є необґрунтованим.

Фактично зі змісту заяви про відвід вбачається незгода з процесуальними рішеннями суду та припущення щодо подальшого вирішення справи не на користь третьої особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід, тому її має бути вирішено в порядку, визначеному ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Згідно з п. 7 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід (п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Разом з тим, суд вважає, що провадження у справі не підлягає зупиненню, оскільки питання про відвід судді, згідно з вимогами ч.7 ст. 40 ЦПК України має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 258-260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 про відвід головуючого у справі № 502/298/18 судді Масленикова О.А. - необґрунтованою.

Передати заяву про відвід для вирішення в порядку ст.33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4