Рішення № 79369624, 21.01.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/855/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., за правилами загального позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 13», вул. Овдіївська, 5, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до відповідача: Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, площа імені ОСОБА_1, буд. 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ніжинська міська рада Чернігівської області, площа ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Оренда комунального майна», вул. Яворського, буд. 3, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

предмет спору: про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору

За участю:

від позивача: ОСОБА_2 – адвокат, ордер на надання правової допомоги серія ЧН № 001890 від 17.12.2018, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 573 від 09.09.2011;

ОСОБА_3 – керівник;

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 11.12.2018 за № 02.1-18/2857, представник;

від третьої особи-1: ОСОБА_4 довіреність від 24.04.2018 за № 02.1-18/945, представник;

від третьої особи-2: не прибув/

У судовому засіданні 21.01.2019 Господарським судом Чернігівської області на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

26.11.2018, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 13» (надалі – ТОВ «Аптека № 13») до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору, згідно якої позивач просить суд:

- визнати укладеною додаткову угоду від 30.01.2018 до договору від 18.08.2015 за № 13 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина на приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, буд. 5, загальною площею 318,1 кв.м., в цілому з пунктом 2, в редакції зазначеній орендарем згідно протоколу розбіжностей від 22.02.2018 до додаткової угоди;

- внести зміни до договору від 18.08.2015 за № 13 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина на приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, буд. 5, загальною площею 318,1 кв.м., зазначивши в пункті 10.1. вказаного договору строк його дії до 31.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 17, 28 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», статтями 20, 188, 291 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), статтями 16, 651, 653, 777 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України).

28.11.2018, Господарським судом Чернігівської області, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/855/18, її розгляд ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17.12.2018, про що винесено ухвалу від 28.11.2018. Одночасно, вказаною ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Ніжинську міську раду Чернігівської області та Комунальне підприємство «Оренда комунального майна».

Вказаною ухвалою суду відповідачу в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) встановлено строк для подання відзиву на позов, а позивачу в порядку статей 166, 184 ГПК України - строк для подання відповіді на відзив.

Підготовче судове засідання 17.12.2018 судом відкладено на 09.01.2019 об 12:30, враховуючи необхідність додаткового часу для ознайомлення позивача з відзивом на позов. Одночасно, судом, в порядку статті 119 ГПК України продовжено для позивача процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 26.12.2018, та в порядку статей 167 та 184 ГПК України для відповідача встановлено строк до 04.01.2019 для подання заперечення на відповідь на відзив, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання 17.12.2018.

Враховуючи, що у підготовчому судовому засіданні 09.01.2019 були вирішені питання, передбачені частиною 2 статті 182 ГПК України, суд, на підставі п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України постановив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 21.01.2019, про що виніс ухвалу від 09.01.2019.

У судовому засіданні 21.01.2019:

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі вказавши, що починаючи з 18.08.2015 між ним та Ніжинською міською радою склались договірні відносини з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин, на підставі договору від 18.08.2015, укладеного сторонами зі строком дії до 30.01.2018. Реалізуючи право на продовження вказаного договору позивач 01.11.2017 звернувся до Ніжинської міської ради із заявою про продовження строку його дії на 2 роки 11 місяців. У подальшому, як пояснив позивач, 31.01.2018 на його адресу надійшов проект додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди разом з листом балансоутримувача - КП «Оренда комунального майна», в якому йшла мова про необхідність підписання наданого проекту та повернення його на адресу відправника. Відповідно до зазначеного проекту пропонувалось замінити сторону договору - орендодавця, а саме Ніжинську міську раду на Виконавчий комітет Ніжинської міської ради (п.1), а також пропонувалось продовжити строк договору оренди до 01.05.2018 (п.2). Вказаний проект був складений за підписом Виконавчого комітету Ніжинської міської ради (нового орендодавця) та Комунального підприємства «Оренда комунального майна» (балансоутримувача).

Позивач зазначив, що додаткова угода від 30.01.2018 до договору оренди ним також була підписана разом з протоколом розбіжностей в частині п. 2 (строк дії договору) та направлена на адресу КП «Оренда комунального майна». Разом з тим, виходячи з того, що Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради не було узгоджено розбіжності до протоколу щодо продовження строку оренди (дії договору), спір було передано на розгляд Господарського суду Чернігівської області.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі № 927/195/18, що набуло законної сили 14.08.2018, відмовлено Виконавчому комітету Ніжинської міської ради у позові до ТОВ «Аптека № 13» про узгодження розбіжностей по п. 2 додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 13 від 18.08.2015, у запропонованій Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради редакції.

Судом встановлено, що у межах справи № 927/195/18 запропонована Виконкомом редакція додаткової угоди до договору оренди в частині строку його дії не відповідає вимогам ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», що стало підставою для відмови у позові. При цьому судом зазначено, що запропонована ТОВ «Аптека № 13» редакція договору в частині продовження строку його дії до 31.12.2020 не суперечить Закону, однак рішення в цій частині судом не приймалось, у зв’язку з відсутністю такої вимоги.

З огляду на зазначене, позивач наголосив, що врегульовуючи розбіжності по додатковій угоді до договору оренди, Господарський суд Чернігівської області у межах справи № 927/195/18 відмовив Виконавчому комітету Ніжинської міської ради в пропозиції продовжити договір до 01.05.2018, тим самим залишив в силі пропозицію орендаря продовжити строк дії договору до 31.12.2020.

За твердженням позивача, враховуючи, що позивач і відповідач підписали додаткову угоду про внесення змін до договору оренди, а Господарський суд Чернігівської області в межах справи № 927/195/18 врегулював розбіжності стосовно строку продовження його дії, таким чином, пропозиція ТОВ «Аптека № 13» залишена в силі, договір фактично продовжено до 31.12.2020.

Натомість, враховуючи, що до цього часу Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради не підписано та не повернуто ТОВ «Аптека № 13» один примірник протоколу розбіжностей від 22.02.2018 до додаткової угоди до договору оренди від 18.08.2015 за № 13, останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Додатково, обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач просив суд взяти до уваги, що наявність орендних правовідносин між сторонами також підтверджується тим, що позивач відкрито користується об’єктом оренди за договором, регулярно сплачує орендну плату, а відповідач, в свою чергу, приймає орендну плату і не заперечує щодо користування орендованим приміщенням.

Відповідач відзивом на позов та повноважений представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі, оскільки вважає що договір оренди від 18.08.2015 за № 13 припинив свою дію 31.01.2018, у зв’язку із закінченням строку на який його було укладено сторонами. Вказав, що до закінчення строку договору, зокрема листом від 15.12.2017, так і протягом місяця після закінчення його дії, зокрема листами від 30.01.2018, 19.02.2018, факт одержання яких позивачем не заперечується, інформував останнього щодо рішення Ніжинської міської ради продовжити дію договору оренди строком до 01.05.2018, враховуючи що починаючи з травня місяця 2018 року орендоване майно власник буде використовувати для власних потреб. З огляду на зазначене, на адресу позивача направлялись листи разом з проектом додаткової угоди до договору оренди, з пропозицією продовжити його дію до 01.05.2018. Разом з тим, вказана пропозиція позивачем прийнята не була, тобто істотні умови договору сторонами не погоджені.

У той же час, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі № 927/195/18, розглянуто позов Виконавчого комітету Ніжинської міської ради до ТОВ «Аптека № 13» та відмовлено в узгоджені розбіжностей в частині п. 2 додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди у запропонованій ним редакції (щодо строку дії договору). Відтак, як в досудовому порядку так і в судовому порядку розбіжності відносно істотних умов договору врегульовані не були, правовідносини сторін щодо оренди спірного майна припинились.

Водночас відповідач наголосив, що в резолютивній частині рішення суду від 07.06.2018 у справі № 927/195/18 не вказувалось про зобов’язання укласти додаткову угоду у запропонованій ТОВ «Аптека № 13» редакції; зазначені вимоги взагалі не входили до предмету розгляду вказаної справи. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі № 927/195/18 не містить висновку щодо залишення в силі пропозиції ТОВ «Аптека № 13» продовжити договір оренди до 31.12.2020 або фактичного продовження договору оренди до 31.12.2020, зазначенні твердження позивача – безпідставні. При цьому, факт відмови у задоволенні позову Виконавчого комітету Ніжинської міської ради щодо врегулювання розбіжностей по договору підтверджує відсутність погодження сторонами істотної умови договору оренди № 13, а саме терміну його дії.

Таким чином, беручи до уваги, що орендодавець по закінченню дії договору оренди заперечував проти його продовження на тих самих умовах, та сторонами не було досягнуто згоди щодо його нових істотних умов, зокрема в частині строку його дії, договір оренди припинився, так само як і переважне право орендаря на укладення нового договору .

Додатково відповідач звертав увагу суду, що Виконавчий комітет Ніжинської міської ради зобов’язаний діяти лише у межах наданих йому повноважень власника майна – Ніжинською міською радою. З огляду на норми Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно до компетенції Ніжинської міської ради належить передача об’єктів права комунальної власності у постійне або тимчасове користування на умовах оренди юридичним та фізичним особам. Наголосив, що Ніжинською міською радою не приймалось рішення щодо продовження строку дії договору оренди від 18.08.2015 за № 13 до 31.12.2020 (на 2 роки 11 місяців).

Доводи позивача про наявність між сторонам фактичних відносин з оренди спірного приміщення, як зазначає відповідач, мають бути залишені судом поза увагою, оскільки виставлення балансоутримувачем рахунків не свідчить про наявність між сторонами договірних відносин. Позивачем після закінчення дії договору оренди не було повернуто з орендного користування нерухоме майно, незважаючи на неодноразові звернення орендодавця та балансоутримувача з відповідною вимогою, відтак за час фактичного користування об’єктом оренди після припинення дії договору до передачі приміщення орендодавцю за актом, орендар зобов’язаний вносити відповідну плату та сплачувати вартість комунальних послуг. Користування комунальним майном не може бути безкоштовним.

Крім того, відповідачем подано до суду заяву про сплив позовної давності. Як вважає відповідач, ТОВ «Аптека № 13» звернулось до суду з позов з пропуском строків позовної давності, що передбачені статтею 188 ГК України, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Треті особи 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у письмових поясненнях від 12.12.2018 за № 02.1-18/2866 та від 13.12.2018 за № 358, наданих на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2018, підтримали доводи відповідача, наведені ним у відзиві на позов.

Позивач у відповіді на відзив від 24.12.2018 за № 8 проти доводів відповідача заперечив, одночасно просив суд врахувати, що строк, передбачений частиною 4 статті 188 ГК України, є строком розгляду пропозицій отриманих сторонами щодо внесення змін до договору, а не строком позовної давності в розумінні положень статті 256 ЦК України. Відтак, твердження відповідача відносно пропуску строків позовної давності є хибним. При цьому зауважив, що з огляду на приписи частини 8 статті 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким що не відбувся). Разом з тим, якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України. З огляду на вказані приписи позивач вказав, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

У запереченнях на відповідь на відзив від 03.01.2019 за № 02.1-18/6-2752 відповідач підтримав правову позицію наведену ним у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи-1, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд

В С Т А Н О В И В :

Частиною 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно частини 6 вказаної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2015, між Ніжинською міською радою Чернігівської області, Комунальним підприємством «Оренда комунального майна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека – 13» (код ЄДРПОУ 01980880) укладено договір оренди № 13 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин (надалі - Договір) за умовами якого, а саме п. 1.1. Ніжинська міська рада (орендодавець) та КП «Оренда комунального майна» (балансоутримувач) передали, а ТОВ «Аптека – 13» (орендар) прийняло в строкове платне користування нерухоме майно, що є об’єктом комунальної власності територіальної громада міста Ніжин (надалі – майно) нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 кв.м., розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п’ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, та перебуває в господарському віданні КП «Оренда комунального майна». Майно передано в оренду для розміщення аптеки на підставі п. 6 рішення 70-ї сесії Ніжинської міської ради шостого скликання від 18.08.2015 за № 23-70/2015 (п. 1.3. Договору).

Відповідно до статті 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Майно, що передається в оренду, належить територіальній громаді в особі Ніжинської міської ради згідно свідоцтва про право власності б/н від 17.12.2002, про що свідчить наявна в матеріалах справи інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, сформована 17.10.2018 за № 141556919.

Згідно рішення Ніжинської міської ради (17-ї сесії сьомого скликання) від 12.10.2016 за № 9-17/2016 «Про орган приватизації комунального майна міста Ніжина» у відповідності до статей 26, 42, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна», міська рада вирішила визнати органом приватизації комунального майна (нежитлових об’єктів) територіальної громади міста Ніжина – Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, що у межах своєї компетенції, зокрема, виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Ніжин, за рішенням Ніжинської міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Ніжинської міської ради є належною стороною у справі, що наділений правом передавати в оренду об’єкти комунальної власності територіальної громади міста Ніжина за рішенням Ніжинської міської ради.

Згідно п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна, що є невід’ємною частиною цього Договору (додаток № 1).

Передача та прийняття в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, нерухомого майна (нежитлового приміщення) загальною площею 318,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, у фактичне користування ТОВ «Аптека-13» підтверджується наявним у матеріалах справи трьохстороннім актом від 18.08.2015 приймання-передачі.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що цей Договір діє з 18.08.2015 по 30.01.2018 включно.

Згідно п. 10.3. Договору зміни і доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін, розглядаються протягом двох місяців з дати їх подання до розгляду іншою стороною та оформлюються додатковою угодою до Договору.

Як передбачено п. 10.8. Договору його чинність припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до рішення Ніжинської міської ради (32 сесія сьомого скликання) від 06.12.2017 за № 25-32/2017 «Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина» (витяг з якого наявний в матеріалах справи) вирішено продовжити договір оренди з ТОВ «Аптека-13» на нежитлові приміщення за адресою: м. Ніжин, вул.. Овдіївська, 5, загальною площею 318,1 кв.м., строком до 01.05.2018 для розміщення аптеки, з попередженням про подальше звільнення приміщення в зв’язку з необхідністю використовувати зазначене майно для потреб власника.

Відтак, Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, листами від 15.12.2017 за № 02.1-12/2331 та від 30.01.2018 за № 02.1-12/180 у відповідь на звернення ТОВ «Аптека-13» від 01.11.2017 б/н щодо продовження терміну дії Договору повідомило, що п. 1 рішення Ніжинської міської ради від 06.12.2017 за № 25-32/2017 «Про оренду майна комунальної власності м. Ніжин» вирішено продовжити договір оренди з ТОВ «Аптека-13» на нежитлові приміщення за адресою: м. Ніжин, вул.. Овдіївська, 5, загальною площею 318,1 кв. м., строком до 01 травня 2018 року, з попередженням про подальше звільнення приміщення, у зв’язку з необхідністю використовувати зазначене майно для потреб власника.

Водночас орендарю роз’яснено, що після закінчення строку, на який продовжено договір оренди, останньому необхідно вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства та п. 10.6. Договору, тобто звільнити орендоване приміщення та передати його балансоутримувачу за актом приймання-передачі протягом трьох робочих днів.

Разом з зазначеним листом на адресу орендаря направлено витяг з рішення Ніжинської міської ради від 06.12.2017 за № 25-32/2017 «Про оренду майна комунальної власності м. Ніжина», про що свідчать матеріали справи (копія фіскального чеку та опису вкладення, датованих 15.12.2017, реєстрове відправлення № 1660004915899).

30.01.2018, балансоутримувачем - КП «Оренда комунального майна», який згідно п. 7.2.6. Договору інформує орендаря щодо рішень орендодавця щодо орендованого майна, направлено на адресу ТОВ «Аптека-13» три екземпляри додаткових угод від 30.01.2018 до Договору від 18.05.2018 для ознайомлення та підписання.

Як вбачається з проекту додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору, до договору оренди орендодавцем пропонувались внести наступні зміни. У тексті Договору оренди № 13 та акті приймання-передачі від 18.08.2015 слова «Ніжинська міська рада Чернігівської області» замінити на слова «Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області» у відповідних відмінках, відповідно до рішення Ніжинської міської ради № 9-17/2016 від 12.10.2016 (п.1). На підставі п. 1 рішення Ніжинської міської ради від 06.12.2017 за № 25-32/2017 «Про оренду майна комунальної власності м. Ніжин» внести зміни до п. 10.1. Договору в частині терміну його дії, продовжити його до 01.05.2018 та викласти п. 10.1. у наступній редакції: цей Договір діє до 01.05.2018; Договір в подальшому поновленню (пролонгації, укладенню на новий строк) не підлягає в зв’язку з необхідністю використовувати нежитлові приміщення загальною площею 318,1 кв.м. розміщені з адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, для потреб власника (п.2).

19.02.2018, балансоутримувач повторно звернувся до орендаря листом за № 61 з проханням підписати додаткову угоду від 30.01.2018 до Договору та повернути підписаний екземпляр за зворотною адресою.

Зазначений лист разом примірниками додаткової угоди від 30.01.2018 у трьох екземплярах був отриманий позивачем 20.02.2018, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 1660005282431.

23.02.2018, орендар, листом від 23.02.2018, направив на адресу балансоутримувача два примірники підписаної ним додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору разом з протоколом розбіжностей від 22.02.2018, де пропонував викласти п. 2 додаткової угоди у наступній редакції: ""...на підставі частини 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» внести зміни до п. 10.1. договору оренди № 13 в частині терміну дії договору, продовжити до 31.12.2020 та викласти п. 10.1 в наступній редакції: цей договір діє до 31.12.2020".

Судом встановлено, що в подальшому сторонами не було досягнуто згоди щодо терміну дії вказаного Договору, що є істотною умовою договору. Протокол розбіжностей від 22.02.2018 до додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди № 13, що складений орендарем, орендодавцем не погоджено.

Водночас, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі № 927/195/18, залишеним в силі Київським апеляційним господарським судом постановою від 14.08.2018 та Верховним Судом постановою від 13.11.2018, відмовлено у позові Виконавчого комітету Ніжинської міської ради до ТОВ «Аптека - 13» про узгодження розбіжностей по пункту 2 додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди від 18.08.2015 за № 13, у редакції запропонованій Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради (тобто його пролонгації до 01.05.2018).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі № 927/195/18, всупереч твердженням позивача, не було узгоджено розбіжності до п. 2 додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди від 18.08.2015 за № 13 в частині терміну дії договору у запропонованій ТОВ «Аптека -13» редакції (тобто пролонгації терміну дії договору оренди до 31.12.2020); зазначені вимоги не входили до предмету розгляду вищевказаної справи.

Разом з тим, відмова суду в межах справи № 927/195/18 в узгоджені розбіжностей до договору оренди від 18.08.2015 за № 13 в частині терміну його дії у запропонованій орендодавцем редакції з підстав її невідповідності вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не свідчить про автоматичне погодження сторонами редакції орендаря та пролонгації Договору до 31.12.2020.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом, при розгляді даної справи взято до уваги, що рішенням Господарського суду Чернігівської області у межах справи № 927/195/18 встановлено, що на момент закінчення терміну дії Договору оренди від 18.08.2015 за № 13 (31.01.2018) сторонами при вирішенні питання щодо його пролонгації не досягнуто згоди відносно однієї з істотних умов договору, а саме щодо строку на який його має бути продовжено (терміну оренди), при цьому, розбіжності щодо зазначеної умови договору не були врегулювані за результатами розгляду зазначеної судової справи, враховуючи що запропонована орендодавцем редакція судом відхилена як така, що не відповідає чинному законодавству, а узгодження редакції орендаря не входила до предмету розгляду зазначеної справи.

З огляду на зазначене, судом відхилено доводи позивача, що Господарським судом Чернігівської області в межах справи № 927/195/18, рішення по якій набуло законної сили, врегульовано розбіжності стосовно строку продовження дії договору оренди від 18.08.2015 за № 13 таким чином, що пропозиція ТОВ «Аптека № 13» залишена в силі, а дію Договору фактично продовжено до 31.12.2020.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що сторонами були узгоджені розбіжності до додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору в частині п. 2, а саме терміну, на який договір оренди має бути продовжений.

При вирішенні наявного спору щодо визнання укладеною додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору та внесення до нього відповідних змін судом враховано, що об’єктом оренди є майно, що знаходиться у власності територіальної громади міста Ніжин, тобто до правовідносин сторін застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За приписами частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як вже було зазначено, виходячи з умов п. 10.1. Договору даний договір діяв по 31.01.2018.

За статтею 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до частини 4 статті 284 ГК України та частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини 4 статті 284, частини 2 статті 291 ГК України, частини 2 статті 17 та частини 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений (автоматично пролонгований) на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови відсутності заяв однієї із сторін про припинення або зміну його умов. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця, який бажав внести зміни до договору оренди, зокрема в частині його істотних умов (терміну оренди), які не були погоджені іншою стороною - орендарем, то такий договір припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, листами від 15.12.2017 за № 02.1-12/2331, від 30.01.2018 за № 02.1-12/180 Виконавчий комітет Ніжинської міської ради та листами від 30.01.2018 за № 31 та від 19.02.2018 за № 61 КП «Оренда комунального майна», на якого згідно п. 7.2.6. договору оренди покладено обов’язок інформувати орендаря про рішення орендодавця щодо орендованого майна, повідомляли позивача про рішення Ніжинської міської ради від 06.12.2017 за № 25-32/2017 продовжити договір оренди від 18.08.2015 за № 13 до 01.05.2018, з огляду на те, що після вказаної дати об’єкт оренди буде використовуватись власником для власних потреб, та одночасно направляли на адресу орендаря проекти додаткової угоди від 30.01.2018 про внесення змін до договору оренди від 18.08.2015 за № 13 в частині його істотних умов, зокрема, терміну його дії.

Вказані листи направлялись орендарю як до закінчення терміну дії договору оренди так і у місячний строк після його закінчення, факт одержання зазначених листів позивачем не заперечується.

Відповідно до частини 1 статті 285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб’єктами господарювання а продовження строку дії договору оренди.

За змістом частини 1 статті 777 ЦК України, на приписи якої посилається позивач, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Аналогічна за змістом норма закріплена частиною 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» згідно якої після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Таким чином, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а також положеннями ЦК України та ГК України передбачено так званий інститут переважного права, по суті колишнього орендаря перед іншими суб’єктами господарювання, на укладення нового договору оренди на нових умовах, об’єктом оренди якого буде попередньо орендоване майно. При цьому, у разі реалізації зазначеного переважного права орендаря укладатиметься новий договір оренди майна на погоджених з орендодавцем умовах.

За частиною 1 статті 651 ЦК України та частиною 1 статті 188 ГК України зміна договору допускається лише за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, виходячи з вимог статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За умовами частини 1 статті 284 ГК України та частини 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотною умовою договору оренди є зокрема термін (строк), на який він укладається.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 638 ЦК України, частини 8 статті 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як вбачається з матеріалів справи, по закінченню строку дії Договору оренди від 18.08.2015 за № 13, сторонами при вирішенні питання про внесення змін до зазначеного договору в частині продовження строку його дії (переукладення його на новий строк) не було досягнуто згоди відносно його істотних умов, а саме щодо терміну, на який від має бути продовжений (переукладений). Протокол розбіжностей від 22.02.2018 до додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору складений орендарем, який передбачав його пролонгацію до 31.12.2020 орендодавцем погоджений не був. Водночас рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі № 927/195/18, що набуло законної сили, відмовлено в узгоджені розбіжностей по пункту 2 додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди від 18.08.2015 за № 13, у редакції запропонованій орендодавцем, а саме щодо його пролонгації до 01.05.2018.

З наведеного слідує, що оскільки по закінченню строку дії спірного Договору сторони не досягли згоди відносно його нових умов, а саме щодо терміну, на який договір має бути продовжено, зазначений договір припинив свою дію 01.02.2018, у зв’язку із закінченням строку на який його було укладено.

Доводи позивача про наявність між сторонами орендних правовідносин, враховуючи що він відкрито користується об’єктом оренди та регулярно сплачує орендну плату, про що свідчать копії платіжних доручень (наявних в матеріалах справи), а відповідач, у свою чергу, приймає таку орендну плату і не заперечує щодо користування орендованим приміщенням, залишені судом поза увагою виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Виконавчий комітет Ніжинської міської ради та КП «Оренда комунального майна» звертались до орендаря з повідомленнями від 10.05.2018 за № 02.1-12/1039 та № 139 (копії яких наявні в матеріалах справи) про повернення орендованого комунального майна, до яких у тому числі були додані акти приймання-передачі об’єкта оренди з орендного користування, однак позивач всупереч вимогам орендодавця та балансоутримувача орендоване майно не повернув. Відтак, як вірно зазначає відповідач, за час фактичного користування об’єктом оренди після припинення дії Договору до передачі спірного приміщення орендодавцю за актом, на позивача покладено обов’язок вносити відповідну плату, що в тому числі узгоджується з умовами п. 3.11. та 10.6. Договору оренди від 18.08.2015 за № 13.

Виставлення балансоутримувачем рахунків за час фактичного користування позивачем орендованим приміщенням не свідчить про продовження (пролонгацію) договору оренди комунального майна.

Правові підстави для визнання укладеною додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин № 13 від 18.08.2015 на приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, буд. 5, загальною площею 318,1 кв. м. в цілому з п. 2, в редакції орендаря згідно протоколу розбіжностей від 22.02.2018, - судом встановлені не були, при цьому, позивачем на підставі належних, достатніх, допустимих, достовірних доказів в розумінні статтей 76-79 ГПК України не доведено, що вказаний договір оренди продовжив свою дію, відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про зобов’язання відповідача внести зміни до спірного Договору, зазначивши в п. 10.1. строк його дії до 31.12.2020, - не підлягає задоволенню, враховуючи що договір оренди № 13 від 18.08.2015, до якого позивач просить внести зміни, - припинив свою дію 01.02.2018, у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено сторонами.

Суд не приймає до уваги заяву відповідача про сплив позовної давності, оскільки відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Враховуючи, що судом не встановлено порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відсутні правові підстави для застосування позовної давності.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що строки, передбачені частиною 4 статті 188 ГК України, про які зазначає відповідач, не є строком позовної давності в розумінні положень статті 256 ЦК України.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної з них. Відтак, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3524,00грн за подання позову немайнового характеру, що об’єднує дві самостійні вимоги, покладені судом на позивача, з огляду на відмову в позові.

Керуючись статтями 42, 46, 50, 73, 74-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальності «Аптека № 13» (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Овдіївська, буд. 5, код ЄДРПОУ 01980880) до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, площа ОСОБА_5, 1, код ЄДРПОУ 04061783) за участю третіх осіб 1 та 2, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Ніжинської міської ради Чернігівської області (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, площа ОСОБА_5, 1, код ЄДРПОУ 34644701) та Комунального підприємства «Оренда комунального майна» (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Яворського, 3, код ЄДРПОУ 25932160) про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору, - відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Повне судове рішення складено 24.01.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко