Рішення № 79368900, 16.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2019Справа № 910/8148/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, будинок 46-46А; ідентифікаційний код 30600592)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, обл. Донецька, м. Маріуполь, вул. Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код 00191129)

про стягнення 76 688, 25 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кириєвський Р.А. - представник, Бертнік Я.П. - представник

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення 76688, 25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що незабезпечення з боку Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" цілісності майна (вагонів) під час перевезення залізницею завдало позивачу збитків в розмірі 76688,25 грн., у зв'язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

10.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 відкрито провадження у справі №910/8148/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»; судове засідання призначено на 22.08.2018; встановлено учасникам справ строки для подання заяв по суті справи.

10.08.2018 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення на позов, які були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.09.2018.

05.09.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав на те, що він отримав відзив на позовну заяву від представника відповідача у судовому засіданні 22.08.2018.

Позивач зазначив, що його позов ґрунтується на нормах глави 82 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди). При цьому, позивач зауважив, що відсутність головної та магістральної частин повітрярозподільника є пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для постановки такого вагону у склад потягу.

У підготовчому засіданні 17.09.2018 судом було оголошено перерву до 10.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/8148/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.11.2018.

У судовому засіданні 21.11.2018 судом було оголошено перерву до 12.12.2018.

11.12.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив суд замінити в порядку процесуального правонаступництва найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Судове засідання, призначене на 12.12.2018, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 судове засідання у справі №910/8148/18 призначено на 16.01.2019.

Розглянувши у судовому засіданні 16.01.2019 клопотання позивача про заміну найменування відповідача на Акціонерне товариство «Українська залізниця», суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 40075815 зареєстровано Акціонерне товариство «Українська залізниця»; організаційно-правова форма - приватне акціонерне товариство.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (ст. 84 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

У статті 108 Цивільного кодексу України зазначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» постановлено змінити тип публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменувати його в акціонерне товариство "Українська залізниця".

У ст. 52 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства зазначається у статуті акціонерного товариства. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Таким чином, оскільки організаційно-правова форма відповідача (товариство) не змінилась, а відбулась зміна типу товариства з публічного на приватне, та відбулась зміна найменування відповідача, відсутні підстави для залучення до участі у справі правонаступника відповідача.

Разом з тим, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем у даній справі є Акціонерне товариство "Українська залізниця".

При цьому, у поданому до суду клопотанні позивач просить змінити саме найменування відповідача, а не залучити до участі у справі правонаступника відповідача.

Також, у даному судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Третя особа у судове засідання також не з'явилась, причини неявки суд не повідомила. Про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 16.01.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничної накладної № 53990495 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення вагон № 55329353, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №513 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 55329353 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №202 від 25.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №53991006 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення власний вагон № 58940818 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №514 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 58940818 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №202 від 25.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №53990941 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення вагон № 56355365, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №515 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56355365 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №202 від 25.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №53990933 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення вагон № 56135577, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №506 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56135577 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника, несправність запора люка.

Відповідно до повідомлення №202 від 25.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №53991121 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення вагон № 56955677, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №526 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56955677 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №208 від 26.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №53990008 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення власний вагон № 61015616 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9706 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 61015616 (форма ВУ-23М) зазначено, що 30.12.2017 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №208 від 26.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №53990438 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення вагон № 59955468, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9705 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 59955468 (форма ВУ-23М) зазначено, що 30.12.2017 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №208 від 26.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №53990479 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення вагон № 59954461, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №512 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 59954461 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №208 від 26.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №53990487 встановлено, що 23.01.2018 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було прийнято до перевезення вагон № 56995038, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення - Маріуполь-Сортувальний до станції призначення - Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу - вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №505 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56995038 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №208 від 26.01.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

В акті від 31.01.2018, складеному представниками регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», зазначено, що були відремонтовані розукомплектовані вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», зокрема, вагон № 55329353 (відсутня магістральна частина та відсутня головна частина), вагон № 58940818 (відсутня магістральна частина), вагон № 56355365 (відсутня головна частина), вагон № 56135577 (відсутня головна частина), вагон № 56955677 (відсутня головна частина), вагон № 61015616 (відсутня магістральна частина), вагон № 59955468 (відсутня магістральна частина та відсутня головна частина), вагон № 59954461 (відсутня магістральна частина та відсутня головна частина), вагон № 56995038 (відсутня головна частина).

Так, судом встановлено, що з метою проведення ремонту вказаних вагонів (їх укомплектації), на підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», та специфікації № 17 від 02.10.2017, позивачем було придбано деталі, зокрема, головну частину повітрярозподільника у кількості 300 одиниць (вартість 1 одиниці становить 4310,87 грн. без ПДВ) та магістральну частину повітрярозподільника у кількості 100 одиниць (вартість 1 одиниці становить 4690,87 грн. без ПДВ), та позивач за придбання деталей (обладнання) сплатив грошові кошти у загальному розмірі 1535232,60 грн. відповідно до платіжного доручення 131 від 10.01.2018, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

У позовній заяві позивач пояснив, що для укомплектації вагонів (№ 55329353, № 58940818, № 56355365, № 56135577, № 56955677, № 61015616, № 59955468, № 59954461 та № 56995038) ним були використані 7 головних частин повітрярозподільника на загальну суму 36211,28 грн. (4310,87 *7 + 20%ПДВ) та 5 магістральних частин повітрярозподільника на загальну суму 28145,20 грн. (4690,87 * 5 + 20%ПДВ), що разом становить 64356,48 грн.

Крім того, судом встановлено, що на підставі Договору поставки №410/11 від 17.06.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», позивачем було придбано деталі (болти, гайки, шайби та шплінти) на загальну суму 203324,76 грн. (відповідно до рахунку на оплату №500050181 від 16.06.2017 та платіжного доручення №554 від 19.06.2017).

У позовній заяві позивач пояснив, що для закріплення головних та магістральних частин повітрярозподільника у вказаних вагонах ним були використані (придбані) болти у кількості 44 одиниці на загальну суму 83,30 грн. та гайки у кількості 0,72 кг на загальну суму 20,13 грн., що разом становить 103,43 грн.

Також, судом встановлено, що на підставі Договору поставки №558/14 від 11.12.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Лік-РТІ», та специфікації від 27.12.2017 позивачем було придбано обладнання (деталі) на загальну суму 256973,40 грн., в тому числі прокладки 270.326 у кількості 300 одиниць на загальну суму 3735,00 грн. (без ПДВ), та позивачем були сплачені за вказані деталі грошові кошти у загальному розмірі 256973,40 грн відповідно до платіжного доручення №778 від 05.02.2018.

У позовній заяві позивач пояснив, що для укомплектації пошкоджених вагонів позивачем було придбано (використано) прокладки у кількості 7 одиниць на загальну суму 104,58 грн. (12,45 грн. * 7 + 20% ПДВ).

Крім того, як вказав позивач у позовній заяві, та вказані обставини відображені в акті зняття з відповідального зберігання від 31.01.2018, на пошкоджені вагони були встановлені шайби модернізації у кількості 22 одиниці на суму 14,26 грн. та кільця модернізації у кількості 22 одиниці на суму 30,36 грн., що разом становить 44,62 грн.

Таким чином, з метою укомплектації пошкоджених вагонів № 55329353, № 58940818, № 56355365, № 56135577, № 56955677, № 61015616, № 59955468, № 59954461 та № 56995038 позивачем були придбані деталі на загальну суму 64609,11 грн. (36211,28 грн. вартість головних частин повітрярозподільника + 28145,20 грн. вартість магістральних частин повітрярозподільника + 83,30 грн. вартість болтів + 20,13 грн. вартість гайок + 104,58 грн вартість прокладок + 14,26 грн вартість шайб модернізації + 30,36 грн вартість кілець модернізації).

Крім того, судом встановлено, що з метою ремонту вказаних пошкоджених вагонів, позивачем були понесені витрати на їх транспортування до відповідного ДЕПО на загальну суму 714,60 грн. (79,40 грн. за транспортування кожного вагону, що відображено у залізничних накладних).

Судом встановлено, що на підставі Договору №Дон/В-18041/НЮ на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням від 10.01.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідачем було відремонтовано вагони позивача № 55329353, № 58940818, № 56355365, № 56135577, № 56955677, № 61015616, № 59955468, № 59954461 та № 56995038 на загальну суму 11364,54 грн. (разом з ПДВ), що підтверджується актом № 1 виконаних робіт з технічного обслуговування вагонів (форма ОЗ-2), складеним представниками позивача та відповідача (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що позивачем були оплачені виконані відповідачем роботи з технічного обслуговування вказаних вагонів, що підтверджується платіжним дорученням №584 від 24.01.2018 (у призначенні платежу вказано реквізити договору та виставленого відповідачем рахунку на оплату), копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача (Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця») із заявою (вих. № 216/ДВ від 24.01.2018), в якій повідомив про те, що 23.01.2018 на станції Маріуполь-Сортувальний було виявлено пошкодження вагонів № 55329353, № 58940818, № 56355365, № 56135577, № 56955677, № 61015616, № 59955468, № 59954461 та № 56995038, які слідували за відповідними залізничними накладними у порожньому стані на станцію Маріуполь-Сортувальний, у зв'язку з чим позивач просив відповідача оформити акти про пошкодження вагонів форми ВУ-25М.

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача (Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця») із заявою (вих. № 218/ДВ від 24.01.2018), в якій повідомив про те, що 23.01.2018 на станції Маріуполь-Сортувальний було виявлено пошкодження вагонів № 55329353, № 58940818, № 56355365, № 56135577, № 56955677, № 61015616, № 59955468, № 59954461 та № 56995038, які слідували за відповідними залізничними накладними у порожньому стані на станцію Маріуполь-Сортувальний, у зв'язку з чим позивач просив відповідача оформити комерційні акти форми ГУ-22.

Відповіді на вказані заяви позивача матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. №957 від 20.03.2018), в якій просив відповідача відшкодувати позивачу збитки у розмірі 76688,25 грн. (вартість придбаних деталей для ремонту пошкоджених вагонів у сумі 64609,11 грн., вартість ремонтних робіт у сумі 11364,54 грн. та вартість витрат на транспортування у сумі 714,60 грн.), оскільки відповідачем не було забезпечено схоронності майна позивача (вагонів) при його курсуванні залізничними коліями.

У відповідь на вказану претензію відповідач надіслав листа №ЦЦЕ-05/162 від 11.04.2018, в якому повідомив, що розукомплектування вагонів № 55329353, № 58940818, № 56355365, № 56135577, № 56955677, № 61015616, № 59955468, № 59954461 та № 56995038 відбулось не залізницею, а не встановленими особами, у зв'язку з чим (відсутність фактів причетності працівників залізниці до розукомплектування вагонів) претензія позивача задоволенню не підлягає.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 76688,25 грн., які були понесені позивачем, у зв'язку з незабезпеченням залізницею схоронності вантажу позивача (власних (орендованих) вагонів) при їх курсуванні залізничними коліями.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно з ст.5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п.5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Згідно з ст.8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п.3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п.4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.

Як встановлено судом, у повідомленні №513 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 55329353 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника; у повідомленні №514 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 58940818 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника; у повідомленні №515 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56355365 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника; у повідомленні №506 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56135577 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника, несправність запора люка; у повідомленні №526 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56955677 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника; у повідомленні №9706 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 61015616 (форма ВУ-23М) зазначено, що 30.12.2017 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника; у повідомленні №9705 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 59955468 (форма ВУ-23М) зазначено, що 30.12.2017 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника; у повідомленні №512 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 59954461 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника; у повідомленні №505 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56995038 (форма ВУ-23М) зазначено, що 23.01.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до п.6.2.7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001), забороняється ставити в склад потягу вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Згідно п.6.2.1 зазначеної Інструкції при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для поставлення такого вагону в склад потягу.

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п.4.6 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096 обов'язок охорони вагонів і вантажів на під'їзній колії покладається на підприємство. Якщо під'їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під'їзної колії організовує залізниця.

Згідно з п.п.20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв'язку з розукомплектуванням вагонів № 55329353, № 58940818, № 56355365, № 56135577, № 56955677, № 61015616, № 59955468, № 59954461 та № 56995038, їх було відправлено до ДЕПО Акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів із форми ВУ-36М.

Як встановлено судом, для ремонту вказаних вагонів позивачем було придбано деталі на загальну суму 64609,11 грн., оплачено ремонт вагонів у розмірі 11364,54 грн. та понесено витрати на транспортування вагонів на суму 714,60 грн., що разом становить 76688,25 грн.

Відповідно до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п.14 цих Правил.

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 76688,25 грн.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як зазначено у п.11 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Відповідно до ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п.2 ст.126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що оскільки при перевезенні належних (орендованих) позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були понесені витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей та транспортування вагонів на загальну суму 76688,25 грн, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму, яка зазначена позивачем у позовній заяві, тобто у розмірі 76688,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позов у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46а; ідентифікаційний код: 30600592) грошові кошти у розмірі 76688 (сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 25 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 23.01.2019

Суддя Д.О. Баранов