Вирок № 79359668, 23.01.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1391/18

Провадження № 1-кп/622/9/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

прокурора Доброскока О.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому (відкритому) судовому засіданні в залі суду Золочівського районного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220310000393 від 17.11.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Велика Бабка Чугуївського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого в силу положень ст. 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

13 листопада 2018 року, в вечірній час доби (точний час скоєння кримінального правопорушення не встановлено), ОСОБА_2, знаходився в гостях у свого знайомого ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1, де разом з останнім вживав спиртні напої. Коли спиртне закінчилося ОСОБА_2 попрощався з ОСОБА_1 та, зібравшись йти додому, вийшов з будинку на подвір'я домоволодіння. Прямуючи в бік виходу, ОСОБА_2, на території подвір'я житла ОСОБА_1, виявив бензопилу GoodLuck Gl.4500М Original, належну останньому, яку вирішив вкрасти.мТак, продовжуючи знаходитися на території подвір'я домоволодіння ОСОБА_1 та керуючись раптово виниклим прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету наживи, завідомо знаючи, що господар в цей час знаходиться всередині будинку та не може спостерігати за його діями, шляхом вільного доступу, таємно викрав належну останньому бензопилу GoodLuck Gl 4500М Original, після чого з місця злочину разом з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток у розмірі 1771,20 гри.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

14.12.2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст.468-469, 471 КПК України була укладена угода про примирення, за змістом якої вони погодились, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у зазначеному діянні, щиро розкаявся у ньому, публічно вибачився перед потерпілим ОСОБА_1, добровільно відшкодував потерпілому матеріальні збитки. Потерпілий і підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України, остаточно узгодили призначення ОСОБА_2 покарання у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.ст. 473, 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468, ч.3 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, зазначена угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що дійсно здійснив крадіжку бензопили у потерпілого ОСОБА_1 за вказаних у вироку обставин. Щиро розкаявся, публічно попросив вибачення перед потерпілим, добровільно відшкодував потерпілому матеріальні збитки, підтвердив, що угоду про примирення він уклав добровільно, розуміє його права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому додатково роз'яснені, та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, - звільненням від призначеного покарання з іспитовим строком.

Потерпілий ОСОБА_1 також підтвердив суду, що зазначена угода укладена добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, є зрозумілими. Просив суд затвердити зазначену угоду про примирення та призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене покарання. Цивільний позов потерпілим не заявлений, матеріальні збитки відшкодовано.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами в угоді міру покарання.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що угода про примирення, укладена 14.12.2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, а також відповідає положенням КК України щодо правової кваліфікації злочину та узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і є достатнім для виправлення обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони дійсно примирилися.

Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, та/або закону, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи, інтереси сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлена неможливість виконання підозрюваним взятих на себе зобов'язань, маються фактичні підстави для примирення.

Суд при перевірці узгодженого сторонами виду та розміру покарання, доходить висновку, що воно враховує таку обставину, що обтяжує покарання, як вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, та наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: підозрюваний повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, добровільно відшкодував завдані матеріальні збитки. При цьому суд враховує дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий в силу положень ст. 89 КК України, не перебуває на обліку лікаря нарколога та психіатра.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження: потерпілим та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком 1 рік, звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, який суд вважає достатнім, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, та ухвалення обвинувального вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

З ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати за проведене експертне дослідження. Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 369, 370, 373 ч.2, 374, 394, 468, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 14.12.2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 858 гривень судових витрат за проведення експертного дослідження.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в Харківський апеляційний суд через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя : Шабас О. С.