Ухвала суду № 79356724, 23.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2700/17

Провадження № 1-«кс»/522/1430/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А. В.,

при секретарі - Радецької Г. Д.

адвоката – ОСОБА_1

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна, слідчий суддя -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2017 року в рамках кримінального провадження № 42016160000001013 від 29.11.2016 року, згідно якого просить скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2017 року на мисливську гладкоствольну рушницю ТОЗ серійний номер № 5353 та повернути зазначене майно власнику – ОСОБА_2

В обґрунтування заяви адвокат ОСОБА_1 зазначає, що арешт, на його думку, підлягає скасуванню, оскільки на зазначену рушницю ОСОБА_2 має дозвіл на володіння, та вона не несе ніякої доказової бази за кримінальним провадженням, в рамках якого було прийнято рішення про арешт майна.

В судовому засіданні заявник підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з’явився, причину суду не сповістив.

Дослідивши матеріали додані в обґрунтування клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданих матеріалів вбачається, що в рамках кримінального провадження № 42016160000001013 від 29.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2017 року накладено арешт на рушницю серійний номер № 5353-64, яку було вилучено у ході проведення обшуку 18.05.2017 року у житловому приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у якому проживає ОСОБА_2

08.10.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на приписи п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що рушниця, серійний номер № 5353-64, не несе будь-якої доказової бази за кримінальним провадженням, в рамках якого прийнято рішення про арешт зазначеного майна, вважаю, що потреба у застосуванні заходу забезпечення, у вигляді арешту вищезазначеного майна відпала та арешт накладений на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2017 року, в цій частині підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2017 року на рушницю, серійний номер № 5353-64 - скасувати, та зобов’язати слідчого в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 42016160000001013 від 29.11.2016 року, повернути власнику вищезазначене майно на відповідальне зберігання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя 23.01.2019