Рішення № 79356622, 17.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1992/17

Провадження №2-а/522/32/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича, третя особа: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №003/17/16вих від 10.01.2017 року, та за позовом ОСОБА_4 до заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича третя особа: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №005/17/17вих від 10.01.2017 року; та за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича, третя особа: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №002/17/15вих від 10.01.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2017р. Позивач ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича третя особа: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №003/17/16вих від 10.01.2017 року, а також із позовною заявою до заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, третя особа: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №002/17/15вих від 10.01.2017 року.

Також 31.01.2017 р. до Приморського районного суду м. Одеси звернувся Позивач ОСОБА_4 із позовною заявою до заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, третя особа: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №005/17/17вих від 10.01.2017 року.

У своєму позові Позивачі вказують на незаконність вищевказаних оскаржуваних ним Постанов Відповідача № 002/17/15вих та 003/17/16вих від 10.01.2017 р. та №005/17/17вих,оскільки вони в порушення ст. 244-6 КУпАП прийняті особою, що не мала права здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 96 КУпАП.

Позивачі заперечують, що на момент проведення позапланової перевірки Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР від 28.12.2016 р. ними проводились будь-які будівельні роботи з реконструкції мансардного поверху улаштуванням вхідного вузла.

На думку Позивачів, складені головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР Дацюк О.О. за результатом вищевказаної позапланової перевірки акти перевірки, приписи та проколи про адміністративне правопорушення від 28.12.2016 р. є незаконними.

Позивачі зазначають, що на час проведення позапланової перевірки 28.12.2016р. вони не були присутні, а головний спеціаліст інспекційного відділу управління ДАБК Одеської міської ради Дацюк О.О., складаючи вищевказані акти перевірки приписи та протоколи про адміністративне правопорушення, свідомо та навмисне вніс до них недостовірні дані про нібито присутність на момент проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_1. , чим фактично сфальсифікував докази по даній справі.

На час розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення Відповідачем оскаржуваних Постанов № 002/17/15вих та 003/17/16вих від 10.01.2017 р. ОСОБА_2 знаходилась за межами України (з 02.01.2017 р. по 15.01.2017 р.), що підтверджується копіями посадочних білетів та паспорту з відмітками про перетинання кордону.

Позивач ОСОБА_4 також зазначив, що на час розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення Відповідачем оскаржуваної Постанови №005/17/17вих від 10.01.2017 р. він присутній не був, оскільки знаходився в закордонному плаванні, що підтверджується відповідною довідкою ТОВ «ЮСАЛ» від 30.03.2017 р.

При цьому Відповідач не повідомляв належним чином Позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 про день, час та місце розгляду адміністративної справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст.96 КУпАП. Матеріали позапланової перевірки (акти, приписи, протоколи) а також оскаржувані Постанови надійшли на поштову адресу та були отримані Позивачами лише 23.01.2017 р.

На думку Позивачів, Відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не пересвідчився в наявності інших матеріалів (доказів) окрім акту перевірки, припису та протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема відсутня фото та відеофіксація процесу проведення перевірки, немає жодних свідків адміністративного правопорушення, не було залучено представників органів державної влади та місцевого самоврядування, що свідчить про необ'єктивність та однобічність адміністративного провадження.

Окрім того Позивачі зазначили, що Відповідач приступивши до розгляду справи про адміністративне правопорушення порушення діяв в порушення вимог ст. 268, 277-2, 278, 280 КУпАП, оскільки не з'ясував чи сповіщено ОСОБА_2, ОСОБА_4 як осіб відносно яких проводиться адміністративне провадження, належним чином про час і місце її розгляду, чим позбавив останніх права на захист.

Просили поновити їм пропущений строк для оскаржування вищевказаних постанов.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказані справи були розподілені на суддю Погрібного С.О..

Ухвалою суду від 11.07.2017 року зазначені справи було об'єднано в одне провадження..

До суду 11.07.2017 року від Відповідача надійшли письмові заперечення, згідно яких останній не визнав позов. Відповідач у своїх запереченнях підтвердив факт отримання Позивачами матеріалів позапланової перевірки та оскаржуваних ними Постанов від 10.01.2017 лише 23.01.2017 р. При цьому зазначив, що Позивачі ухилялись від присутності при розгляді справ про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на Постанову Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/9647/13 зазначав, що у разі виявлення самочинного будівництва проведення позапланової перевірки суб'єктів містобудування можливо проводити із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ (п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. N 553).

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю Ільченко Н.А., у зв'язку з Указом Президента України №417/2017 від 14.12.2017 року про призначення судді Погрібного С.О. на посаду судді Верховного суду у Касаційний цивільний суд.

Ухвалою суду від 28.11.2017 року справу прийнято до свого провадження.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.03.2018 року №901/0/15-18 про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді Ільченко Н.А. - Іванової О.І., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В..

Ухвалою суду від 15.05.2018 року її прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 11.07.2018 року.

Ухвалою суду від 11.07.2018 р. було закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті на 18.10.2018 року.

18.10.2018 року розгляд справи був відкладений на 17.01.2019 року у зв'язку з неявкою учасників справи.

У судовому засіданні 17.01.2019 року представник позивачів - ОСОБА_7 (діючий по ордерам) позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Обставини, якими обґрунтовані позову, підтримав та посилався на те, що оскаржувані постанови винесені не уповноваженою особою, перевірка була здійснена з порушенням чинного порядку (за відсутності позивачів), інспектором внесено недостовірні дані під час здійснення перевірки. У свою чергу ОСОБА_4 в цей час був у рейсі, ОСОБА_2 також була за межами країни, отже перевірка була здійснена без належного сповіщення позивачів. Відсутні докази здійснення позивачами будь-яких будівельних робіт, а отже і відсутні склад їх правопорушень. Крім того, відносно ОСОБА_2 було складено дві постанови №003/17/16вих від 10.01.2017 року та №002/17/15вих від 10.01.2017 року за одне і те ж правопорушення.

Посилався на те, що оскаржувані постанови були отримані позивачами лише 23.01.2017 року, з відповідними позовами до суду звернулись 31.01.2017 року, просив поновити позивачам пропущений строк звернення до суду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - ОСОБА_8 (по довіреності від 09.01.2019 року) у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити. Посилався на те, що вони не повинні сповіщати сторін про проведення позапланової перевірки, перевірка може бути здійснена і за наявності одного із співвласників. Посилався, що під час перевірки було встановлено, що ведуться самочинні будівельні роботи, а саме реконструкція мансардного поверху та улаштування вхідного вузла без отримання дозволу на виконання таких робіт, що є порушенням ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, завт. Постановою КМУ від 13.04.2011 року №466. Посилався на те, що ОСОБА_2 з 10.12.2016 року по 02.01.2017 року вже була на території України, а акт перевірки було складено 28.12.2016 року, також у той же день винесено припис про зупинення здійснення будівельних робіт у строк до 28.01.2017 року. Посилався на те, що 29.12.2016 року вони направили позивачами акт перевірки, приписи, які були вручені 23.01.2017 року їх представнику, вважає, що це є зловживанням з боку позивачів. Стверджував, що відповідачем було дотримані норми Закону при винесені оскаржуваних постанов та останній здійснив це у межах своїх повноважень, передбачених посадовою інструкцією (п.2.3).

Суд, із урахуванням належного сповіщення відповідача, положень ст. 205 КАС України, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача - заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які буди присутні в судовому засіданні, прийшов до наступних висновків.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2016 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Дацюк О.О. було складено акти перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого за результатами перевірки встановлено: Під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовано проведення будівельних робіт, а саме реконструкція мансардного поверху та улаштування вхідного вузла.

У вказаних актах зазначено, що його складено у присутності ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9, а також зазначено про відмову сторін від його отримання.

28.12.2016 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Дацюк О.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 9 ст. 96 КУпАП.

У Протоколах зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовились від підпису.

Також 28.12.2016 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Дацюк О.О. було винесено приписи ОСОБА_2, ОСОБА_4 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

У приписі зафіксовано, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовилася від отримання припису.

Судом встановлено, що Управління ДАБК Одеської міської ради на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_4 було направлено копії актів перевірки від 28.12.2016 р., приписи про усунення порушень від 28.12.2016 р., та протоколи про адміністративне правопорушення від 28.12.2016 р., які були вручені представнику позивачів 23.01.2017 р..

10.01.2017 року заступником начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. було винесено Постанови № 002/17/15вих, №003/17/16вих та № 005/17/17вих від 10.01.2017 р. по справі про адміністративне правопорушення, згідно яких ОСОБА_2, ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У вищевказаних оскаржуваних Постановах зазначено суть правопорушення: Під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1, 7 зафіксовано проведення будівельних робіт, а саме реконструкція мансардного поверху та улаштування вхідного вузла.

Судом встановлено, що Постанови № 002/17/15вих ,003/17/16вих та № 005/17/17вих від 10.01.2017 р. по справі про адміністративне правопорушення були надіслані на адресу Позивачів та отримані останніми 23.01.2017 р..

Відповідно до частин першої та другої ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Суд погоджується із доводами Позивачів про порушення Відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, внесення недостовірних даних до матеріалів перевірки,а також порушення процедури розгляду справ про адміністративне правопорушення, що призвело до позбавлення Відповідачів права на захист та доведення своєї невинуватості.

Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. N 553: «Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством».

Пункт 9 вищевказаного Порядку №553 містить імперативну норму про те, що : «Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.»

Згідно наявних у матеріалах справи копії паспорту ОСОБА_2 та копій посадочних білетів позивач з 02.01.2017 р. по 15.01.2017 р. знаходилась за межами України.

Як вбачається з довідки ТОВ „ЮСАЛ" від 30.03.2017 р. ОСОБА_4 знаходиться в рейсі з 15.08.2016 р. при посередництві їхньої компанії на судні іноземного судновласника, ймовірне повернення липень 2017 р. Вказане також підтверджується Постановою Приморського районного суду м. Одеси по адміністративній справі №522/1994/17 від 24.07.2017 р., що набрала законної сили.

Таким чином суд констатує , що під час складання вищевказаних акту, припису та протоколу про адміністративні правопорушення від 28.12.2017 р. відносно ОСОБА_4 головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Дацюк О.О. був порушений порядок проведення позапланової перевірки, оскільки як підтверджено матеріалами справи, Позивач ОСОБА_4, на час проведення перевірки на території України не знаходився.

Таким чином суд константує, що вищевказані первинні документи перевірки (акт, припис та протокол), складені відносно ОСОБА_4 в розумінні ст.ст.74,75,76 КАС України є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, та відхиляє їх.

З огляду на це суд також критично оцінює та не приймає до уваги, складені головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Дацюк О.О. акт, припис та протокол про адміністративні правопорушення від 28.12.2017 р., відносно іншого позивача ОСОБА_2.

Разом з тим суд приймає до уваги, що за відсутності позивачів під час проведення позапланової перевірки головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Дацюк О.О. безпідставно не було залучено представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. (п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. N 553).

Постановою Верховного суду України від 9 липня 2012 року по справі 5-Зкс11 встановлено, що, зважаючи на конкретні обставини справи, позивачі були позбавлені можливості належним чином ознайомитися з висунутим проти неї обвинуваченням та доказами, чим позбавило позивачку права на захист. За висновками Верховного суду, такі дії є порушенням конвенційних положень права на справедливий суд. Такі оцінки і висновки повністю узгоджуються з відповідними положеннями статей 268 і 271 КУпАП, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на захист.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю складається протокол про адміністративне правопорушення.

Такий протокол за формою та змістом повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ст. 280 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на незабезпечення прав Позивачів на присутність під час проведення позапланової перевірки , суд також констатує факт порушення права останніх бути присутніми під час перевірки, перевіряти документи інспекторів та їх повноваження, користуватись правовою допомогою адвоката (право на захист), надавати свої заперечення та зауваження , робити фото та відео фіксацію процесу перевірки та надавати письмові пояснення.

При цьому Відповідачем не доведено на підставі належних та допустимих доказів, що на момент проведення позапланової перевірки (28.12.2016 р.) взагалі Позивачами виконувались будь-які самовільні будівельні роботи за адресою м. Одеса, АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.»

Як вбачається із оскаржуваних постанов, що інших матеріалів (доказів) окрім актів перевірки, приписі та протоколів про адміністративне правопорушення Відповідачем під час розгляду адміністративного провадження досліджено не було, відсутня фото та відеофіксація процесу проведення перевірки, немає жодних свідків адміністративного правопорушення, не було залучено представників органів державної влади та місцевого самоврядування, що свідчить про необ'єктивність та однобічність адміністративного провадження.

Відповідно до ст. 268 КУпАП: «Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.»

Згідно до ст.277-2 КУпАП: Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Згідно до вимог ст. 278 КУпАП серед іншого Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

Відповідно до ст. 280 КУпАП : «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.».

Підпункт 3 пункту 20 Порядку № 244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п.21 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Між тим зазначених вимог відповідачем не виконано.

Проте, Відповідач під час розгляду справ про адміністративне правопорушення від 10.01.2017 р. не виконав вищевказані вимоги чинного законодавства. Так , в порушення ст. ст. 268, 277-2, 278, КУпАП, Відповідач приступив до розгляду вищевказаних справ про адміністративне правопорушення навіть не сповістивши належним чином Позивачів про час і місце їх розгляду. Таким чином за відсутності належного повідомлення Позивачів про розгляд справ про адміністративне правопорушення Відповідач не мав право розглядати відповідні адміністративні матеріали складені відносно Позивачів, тобто діяв з перевищенням наданих йому владних повноважень.

Суд зазначає, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.

Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Вказаний висновок щодо змісту терміну «повідомлення» зроблено Верховним судом України у постанові від 17.04.2014 року у справі №6-143цс14.

З огляду на це суд констатує, що Позивачів було позбавлено можливості належним чином ознайомитися з висунутим проти них обвинуваченням та доказами, чим позбавило їх права на захист.

Враховуючи, що відповідачем проведено позапланову перевірку, складено протоколи про адміністративне правопорушення та винесено постанови у справі про адміністративне правопорушення за відсутності позивачів та без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, це є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові по справі № 489/1815/17 від 20 вересня 2018 року.

Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства є обов'язковість рішень суду

Таким чином, суд вважає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій по винесенню оскаржуваних Позивачем постанов про накладення адміністративного штрафу.

При цьому Суд також погоджується з доводами Позивачів щодо відсутності у Відповідача компетенції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту оскаржуваних Позивачами Постановах від 10.01.2017 р. , що розгляд справ про адміністративне правопорушення відносно Позивачів здійснено заступником начальника управління ДАБК Одеської міської ради Якименко Р.К.

У відповідності Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого Рішення Одеської міської ради № 579-VII від 27.04.2016 р.: «Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.»

Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність»: Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" :До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Таким чином суд приходить до висновку, що управління ДАБК Одеської міської ради є виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, що створене з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Разом з тим, повноваження щодо здійснення розгляду справ про адміністративні правопорушення пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.244-6 КУпАП: «Органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42);

Згідно до ст. 278 КУпАП: «Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи.».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Відповідач - заступник начальника ДАБК Одеської міської ради Якименко Р.К. не мав право розглядати справи про притягнення Позивачів до адміністративної відповідальності та як наслідок накладати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в силу вимог ст.244-6 КУпАП , що свідчить про незаконність вищевказаних оскаржуваних Постанов та необхідність їх скасування.

При цьому доводи Відповідача про те, що право на розгляд справ про адміністративні правопорушення було передбачено відповідною посадовою інструкцією до уваги судом не приймаються з огляду на вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, саме положень ст. 244-6 КУпАП.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Відповідач належним чином не спростував доводи позивачів, щодо неправомірності притягнення їх до відповідальності та відсутності доказів скоєння ними правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП.

Отже, суд вважає, що Позивачів було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 96 КУпАП, оскільки в матеріалах про скоєння адміністративного правопорушення відсутні докази скоєння цього правопорушення та з огляду на допущені Відповідачем порушення прав Відповідачів та порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, що дає суду підстави вважати, що у діях позивачів відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_2 складено дві постанови по справі про адміністративне правопорушення: №003/17/16вих. від 10.01.2017 року та №002/17/15вих. від 10.01.2017 року, якими позивачку притягнуто до відповідальності за одне і теж саме правопорушення, що суперечить діючому законодавству.

Так, відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що притягнення ОСОБА_2 двічі за одне й те саме правопорушення порушує права, передбачені ст. 61 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувані постанови були отримані представником позивача лише 23.01.2017 року, з відповідними позовами вони звернулись до суду 31.01.2017 року, тому суд вважає за можливе поновити позивачам пропущений строку звернення до суду з відповідними позовами.

Керуючись ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, 227-228, ст.229, 241-246, 250, 286, 294 КАС України, ст.. 9, 23, 30, ч.2 ст.96, 251, 252, 256, 258, 268, 278, 280 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Позови ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1) - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на подання адміністративних позовів та поновити строк звернення.

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича по справі про адміністративне правопорушення №003/17/16вих. від 10.01.2017 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 11 900 грн..

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича по справі про адміністративне правопорушення №002/17/15вих. від 10.01.2017 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 11 900 грн..

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича по справі про адміністративне правопорушення №005/17/17вих. від 10.01.2017 року про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 11 900 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено та підписано суддею 22.01.2019.

Суддя: Домусчі Л.В.