Ухвала суду № 79356615, 21.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа№522/22751/18

Провадження 1-кс/522/863/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинській О.О., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_1, по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018160000001082 від 21.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018160000001082 від 21.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на посаді Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області та є наркозалежною особою, підтримує необумовлені службовою потребою контакти з особами кримінального середовища, які причетні до незаконного обігу наркотичних засобів, у зв’язку з чим останні намагаються використати ОСОБА_2 в якості наркокур’єра.

Вказане кримінальне правопорушення зареєстровано 21.11.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018160000001082 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

15.01.2019 в ході проведення слідчих (розшукових) дій, безпосередньо після збуту порошкоподібної речовини білого кольору, злочинні дії громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, були припинені співробітниками УСБУ в Одеській області.

У той же день, в період часу 15:20 до 17:07 було проведено обшук ділянки місцевості, яка розташована біля входу в магазин з вивіскою, на якій наявний напис «Кофе чай» за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Миру, 9 та особистий обшук особи – громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Обшук проведено до постановлення ухвали слідчого судді на підставі ст. 233 ч. 3 КПК України – у невідкладному випадку, пов’язаному із врятуванням майна, яке може бути визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.

В ході обшуку було вилучено прозорий поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, купюра номіналом 200 грн. серії СМ №2693940, купюра номіналом 100 грн. серії МВ №5150203, мобільний телефон марки «HUAWEI», ІМЕІ: 869493028191820; ІМЕІ: 869493028217526 з сім/картами №+380989286353 та №+380688004474, які ОСОБА_2 добровільно видав.

Таким чином, вилучені предмети і документи, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, санкція ст. 309 ч.3 КК України передбачає конфіскацію майна.

У судове засідання слідчий не з’явився, надавши суду заяву про розгляд матеріалів клопотання без його участі.

ОСОБА_2, в якого було вилучене майно, надав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту за його відсутності.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що майно, вилучене під час проведення обшуку особи, може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та є предметом злочину, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення проведення експертизи вилучених речей.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_1 про арешт майна вилученого 15.01.2019 під час проведення особистого обшуку - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно:

- прозорий поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору;

- купюру номіналом 200 грн. серії СМ №2693940;

- купюру номіналом 100 грн. серії МВ №5150203;

- мобільний телефон марки «HUAWEI», ІМЕІ: 869493028191820; ІМЕІ: 869493028217526 з сім/картами №+380989286353 та №+380688004474.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_1, або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

21.01.2019