Ухвала суду № 79356475, 08.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14264/16-к

Провадження по справі1-кп/522/72/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

Головуючого судді – Іванова В.В.,

Судді - Самойленко Д.О.,

Судді - Куцарова В.І.,

за участю секретаря - Торчинської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт в рамках кримінального провадження за №12016161500000111 від 31.01.2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.289, ч. 3 ст.289 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5«б», кв. 29, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, Грузії, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Журбіної Л.В.,

представника потерпілого ОСОБА_4- адвоката - ОСОБА_5,

потерпілого – ОСОБА_4

захисника обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвоката - ОСОБА_6,

захисників обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатів - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

03.08.2016 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12016161500000111 від 31.01.2016 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.289, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 289 КК України.

Розглядаючи питання щодо доцільності продовження строків тримання обвинувачених під вартою, в порядку ч.3 ст.331 КПК України, прокурор та представник потерпілого – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили суд продовжити строк тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 289, ч.3 ст.289 КК України, оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були зараховані при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вчиняти тиск на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні.

У судовому провадженні захисник обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цих обвинувачених та просила обрати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому провадженні захисники обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_8 заперечували проти продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цього обвинуваченого, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожний окремо, погодились із думками захисників.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про те, що існують достатні підстави для продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання (продовження строку дії) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про осіб обвинувачених, дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.289, ч.3 ст.289 КК України, які караються позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна чи без такого, не одружений, не має місця роботи та навчання, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв’язків, докази в даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом в повному обсязі, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані.

Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.15,ч.3 ст.289 КК України, який карається позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна чи без такого, не одружений, не має місця роботи та навчання, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв’язків, докази в даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом в повному обсязі, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України, який карається позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна чи без такого, не одружений, не має місця роботи та навчання, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв’язків, докази в даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом в повному обсязі, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених є забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов’язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані.

Застосування до обвинувачених більш м’якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, колегія суддів вважає, що необхідно відхилити клопотання захисників обвинувачених та обвинувачених про зміну запобіжних заходів на домашній арешт, так як запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не здатний забезпечити виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов’язків, а тому вважає за доцільне строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно продовжити.

Керуючись ст. ст.177,178,182,183,194,197,331,371,372,392 КПК України /2012 р./, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну обвинуваченим запобіжних заходів на домашній арешт – відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ДУ «Одеська установа виконання покарань-21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, на два місяці , тобто до 09.03.2019 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в ДУ «Одеська установа виконання покарань-21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, на два місяці , тобто до 09.03.2019 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в ДУ «Одеська установа виконання покарань-21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, на два місяці , тобто до 09.03.2019 року.

Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 08.01.2019 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В. Іванов

Суддя: Д.О. Самойленко

Суддя: В.І. Куцаров

08.01.2019