Постанова № 7935202, 16.02.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.02.09Справа №2а-1570/09/8/0170 (17:47) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІК"

до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сімферопольська міська рада

про скасування постанови та спонукання до виконання певних дій

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився,

від відповідача: Бутовец Марина Олексіївна посвідчення №431,

від 3-ї особи: Стус Ксенія Вікторівна, довіреність від 10.04.07 ;

Суть спору: 15.01.09 р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.12.08 р. та про зобовязання ППВР ГУЮ МЮУ в АРК прийняти вдруге виконавчий лист № 2-26/9247-2006А, виданий ГС АРК 15.02.07 р. для примусового виконання.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.09 року було відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сімферопольську міську раду та призначено справу до судового розгляду на 16.02.09 р.

Позивач не забезпечив явку свого представника у судове засідання 16.02.09 р., надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.02.09 р. надав заперечення проти позовних вимог та зазначив, що відповідачем прийняті всі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для належного виконання рішення суду, однак рішення суду не можливо виконати без участі боржника, у звязку з чим відповідачем було двічі застосовано штрафні санкції, направлено до прокуратури м. Сімферополя подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадову особу Сімферопольської міської ради - Сімферопольського міського голову ОСОБА_1. та винесено помстанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п.11 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник третьої особи також заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

На примусовому виконанні в Підрозділі примусового виконання вирішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК знаходився виконавчий лист № 2-26/9247-2006А, виданий Господарським судом АР Крим 15.02.07 р., яким суд зобов'язав Сімферопольську міську раду винести на розгляд найближчої сесії, наступної за днем набранням рішення законної сили, питання про надання дозволу на виконання проекту землеустрою дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом ТОВ «ЮВІК».

21.10.2008р. ухвалою державного виконавця відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-26/9247-2006А, виданого Господарським судом АР Крим 15.02.07 р., встановлений строк для добровільного виконання - сім днів з моменту отримання ухвали. Вказана постанова була отримана боржником 24.10.08 р. , що підтверджується поштовим повідомленням № 707884.

Але у встановлений державним виконавцем строк рішення суду не було виконано.

03.11.08 р. державним виконавцем ППВР ГУЮ МЮУ в АРК Бутовець М.А. було складено акт державного виконавця у присутності юриста Сімферопольської міської ради Тихонової Н.В., де зазначалось, що питання про виконання рішення суду буде внесено на чергове засідання сесії міськради, яке відбудеться у листопаді.

18.11.08 р. державним виконавцем ППВР ГУЮ МЮУ в АРК Бутовець М.А. було направлено на адресу Сімферопольського міського голови ОСОБА_1. вимогу про виконання рішення суду, згідно з якою його було зобовязано в 10-денний строк виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність.

20.11.08 р. до ППВР ГУЮ МУЮ в АРК надійшов лист від керуючого справами виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Великолуга Е.Я., де зазначалось, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 21.10.08 р. буде представлена до розгляду на засіданні профільної комісії з наступним винесенням на чергову сесію Сімферопольської міської ради.

02.12.08 р. державним виконавцем за невиконання вирішення суду відносно посадової особи боржника Сімферопольського міського голови ОСОБА_1. винесено ухвалу про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн., та наданий новий строк для виконання рішення суду, а також Сімферопольського міського голову попереджено про відповідальність, згідно ст.ст. 76, 87, 88 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 382 КК України за невиконання рішення суду.

05.12.08 р. на адресу ППВР ГУЮ МУЮ в АРК надійшов лист керуючого справами виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, де зазначалось, що виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не представляється можливим, у звязку з тим, що регламентом Сімферопольської міської ради встановлені певні строки підготовки та узгодження проектів рішення.

16.12.08 р. за невиконання рішення суду відносно посадової особи боржника Сімферопольського міського голови ОСОБА_1. вдруге винесено ухвалу про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн., та попереджено про відповідальність відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про виконавче провадження», а також ст. 382 Кримінального кодексу України.

25.12.08 р. державним виконавцем ППВР ГУЮ МЮУ в АРК на адресу прокуратури АРК було направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи Сімферопольської міської ради - Сімферопольського міського голови ОСОБА_1. за невиконання рішення суду.

25.12.2008 р. державним виконавцем ППВР ГУЮ МЮУ в АРК Бутавець М.А. винесено ухвалу про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 11 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що державним виконавцем здійсненні всі можливі заходи для належного виконання рішення суду, але виконання неможливе без участі боржника.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК із адміністративним позовом до ППВР ГУЮ МЮУ в АРК про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.12.2008 р.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи інтересів третіх осіб, про захист яких вони просять.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби передбачені статтею 181 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників відповідача та третьої особи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч. 1 ст.2).

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці)( ч.2 ст.2).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, до числа яких входять рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч.3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом та інші права передбачені цим Законом.

У цій нормі окреслено адміністративний процесу ально-правовий статус державного виконавця, його повноваження, обов'язки і права, які реалізуються ним у процесі виконавчого про вадження по застосуванню окремих засобів примусового виконання до боржників - громадян і юридичних осіб - на виконання рішень судових та інших органів (посадових осіб), передбачених цим Зако ном, про майнові стягнення, а також рішень у немайнових спорах.

Обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання полягає у тому, що він мусить застосовувати тільки заходи, встановлені у ст. 4 цього Закону.

Повнота вчинення процесуальних дій полягає у їх відповідності заходам примусового виконання, визначеним у документі на приму сове виконання.

Державний виконавець для здійснення своєчасного і повного при мусового виконання наділений широкими правами, які визначені Законом України “Про виконавче провадження” і не є вичерпними.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Тобто позивач має статус стягувача за виконавчим провадженням по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-26/9247-2006А, виданого ГС АРК 15.02.07 р. про зобов'язання Сімферопольської міської ради винести на розгляд найближчої сесії, наступної за днем набрання рішенням законної сили, питання про надання дозволу на виконання проекту землеустрою дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом ТОВ «ЮВІК», а Сімферопольська міська рада є боржником за вказаним виконавчим провадженням.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у ППВР ГУ МУЮ в АРК знаходилось виконавче провадження по виконанню рішення (виконавчого листа № 2-26/9247-2006А, виданого ГС АРК 15.02.07 р. ) немайнового характеру.

Статтею 76 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, тобто рішень не майнового характеру, в якій зазначено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Статтею 87 КАС України встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Отже судом встановлено, що у разі якщо боржник не виконає без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника ви конати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець має право винести постанову про накладення штрафу на боржника.

Однією з умов для накладення на боржника штрафу є відсутність поважних причин для невиконання рішення суду. Поважними причинами слід визнавати ті, які роблять неможли вим виконання рішення у встановлений державним виконавцем строк.

Суд вважає, що строки визначені для підготовки та узгодження регламентом Сімферопольської міської ради для розгляду питання щодо зобов'язання Сімферопольської міської ради винести на розгляд найближчої сесії, наступної за днем набрання рішенням законної сили, питання про надання дозволу виконання проекту землеустрою дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом ТОВ «ЮВІК» є поважною причиною не виконання рішення суду у строки, визначені державним виконавцем.

Крім того, суд вважає, що державний виконавець перед тим як вирішувати питання про закриття виконавчого провадження повинен був зясувати належним чином факт не виконання рішення суду та скласти про це акт державного виконавця, зазначивши при цьому причини не виконання рішення суду, а також їх поважність. Однак державним виконавцем ППВР ГУЮ МЮУ в АРК Бутовець М.А. не було належним чином встановлено факту відсутності поважних причин невиконання рішення суду, що є на думку суду неправомірним.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що виконавчий лист про примусове виконання судового рішення був переданий на розгляд до Комітету по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міськради, який і наділений повноваженнями по включенню до порядку денного на сесії міськради спірного питання, однак відповідач до Комітету по УЗР з окремим листом не звертався, хоча Комітет по УЗР Сімферопольської міськради є самостійною юридичною особою, знаходиться окремо від Сімферопольської міської ради і до його компетенції безпосередньо відноситься розгляд спірного питання.

Також судом встановлено, що відповідачем не зясовано в процесі примусового виконання черговість скликання сесії міськради і коли відбудеться найближча від дати відкриття виконавчого провадження сесія Сімферопольської міськради.

Судом встановлено, що державним виконавцем при примусовому виконанні рішення суду було двічі накладено штраф на Сімферопольського міського голову ОСОБА_1. та направлено до прокуратури АРК подання про притягнення до кримінальної відповідальності за не виконання рішення суду, але відповідно до ст. 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста, він очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Сільський, селищний, міський голова, зокрема, організує в межах, визначених цим Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету ( ст. 42 Закону).

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

ОСОБА_1 обраний Сімферопольським міським головою, отже є посадовою особою місцевого самоврядування в розумінні Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, оскільки є особою, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Втім суд встановив, що учасником виконавчого провадження, а саме боржником по примусовому виконанню виконавчого листа ГС АРК № 2-26/9247-2006А є Сімферопольська міська рада, а не її посадова особа Сімферопольський міський голова, до якого було застосовано штрафні санкції та стосовно якого було направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності.

З таких підстав суд вважає, що відповідачем не було належним чином виконано передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для примусового виконання рішення суду, тобто всі передбачені для примусового виконання рішення суду заходи були застосовані не до боржника, а до іншої особи, яка не є стороною у виконавчому провадженні. Отже суд вважає, що державним виконавцем не виконано у встановленому законом порядку та спосіб покладених на нього прав та обовязків при примусовому виконанні виконавчого листа ГС АРК № 2-26/9247-2006А.

Належним виконанням рішення суду слід вважати дії, які направлені не лише на організацію примусового виконання судового рішення, але й встановлення індивідуальної відповідальності осіб, які можуть бути причетні до створення перешкод у процесі примусового виконання.

Так державний виконавець мав зясувати дату проведення сесії Сімферопольської міської ради, організувати включення спірного питання до порядку денного сесії та поставити питання про поіменне голосування цього питання депутатами міськради з метою встановлення осіб з числа депутатів міськради, які безпідставно ухиляються від виконання судового рішення, що набрало законної сили, однак державним виконавцем не встановлювалось черговість засідань сесії міськради, як і не поставлене питання про поіменне голосування.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Щодо визнання неправомірними дій державного виконавця, суд встановив, що в спірних правовідносинах з огляду на висновки, зроблені судом стосовно визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 25.12.08р., є підстави вважати, що головний державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Бутовець М.А. діяв протиправно.

Судом встановлено, що позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця ППВР ГУЮ МЮУ в АРК Бутовець М.А. від 25.12.08 р. про закінчення виконавчого провадження та зобовязати ППВР ГУЮ МЮУ в АРК прийняти вдруге виконавчий лист № 2-26/9247-2006А, виданий ГС АРК 15.02.07 р. для примусового виконання.

Суд вважає, що із суті позовних вимог позивача випливає, що позивач також мав на увазі визнання протиправними дій відповідача, а саме: винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.12.08 р. по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-26/9247-2006А, виданого ГС АРК 15.02.07 р.

Статтею162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії головного державного виконавця ППВР ГУЮ МЮУ в АРК Бутовець М.А. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.12.08 р. по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-26/9247-2006А, виданого ГС АРК 15.02.07 р.

З огляду на зазначене суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІК"обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 03,40 грн., що підтверджується квитанцією №0715507050 від 13.01.09 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Бутовець М.А. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.12.08 р. по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-26/9247-2006А, виданого Господарським судом АРК 15.02.07 р. про зобов'язання Сімферопольської міської ради винести на розгляд найближчої сесії, наступної за днем набрання рішення законної сили, питання про надання дозволу виконання проекту землеустрою дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом ТОВ «ЮВІК».

3.Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Бутовець М.А. від 25.12.08 р. про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-26/9247-2006А, виданого Господарським судом 15.02.07 р. про зобов'язання Сімферопольської міської ради винести на розгляд найближчої сесії, наступної за днем набрання рішення законної сили, питання про надання дозволу виконання проекту землеустрою дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом ТОВ «ЮВІК».

4. Зобовязати Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК прийняти вдруге до примусового виконання виконавчий лист № 2-26/9247-2006А, виданий Господарським судом АРК 15.02.07 р. про зобов'язання Сімферопольської міської ради винести на розгляд найближчої сесії, наступної за днем набрання рішення законної сили, питання про надання дозволу виконання проекту землеустрою дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом ТОВ «ЮВІК».

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІК" (АРК, м. Сімферополь, вул. Севастопольська,55а, код ЄДР 32037326, р/р не відомі)з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; банк ГУ ДКУ в АРК Сімферополь; МФО - 824026; отримувач Держбюджет м. Сімферополь, 22090200; ОКПО 34740405) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.