Ухвала суду № 79350799, 22.01.2019, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1892/18

Провадження № 1-кп/326/20/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м.Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Стріжакової Т.В.

за участю: секретаря Філанової В.І.

прокурора Абалуєвої А.М.

особи, щодо якої розглядається клопотання

про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_1

захисника Казімірчука Є.В.

законного представника ОСОБА_3

представника служби у справах дітей Приморської РДА ОСОБА_4

представника молодіжної превенції Приморського ВП Містюк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області Абалуєвої А.М. про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080340000597 від 03.11.2018, відносно:

ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Приморську Запорізької області, громадянки України, освіта неповна базова загальна, учениці 8 класу КЗ «Борисівська ЗОШ І-ІІІ ступенів», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась,

за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду Запорізької області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно малолітньої ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018080340000597 від 03.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що малолітня ОСОБА_1 вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, вперше, у віці 13 років, за наступних обставин.

07.10.2018 приблизно о 12.10 годині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, в якості відвідувача, зайшла до приміщення магазину «Єва» № 154 ТОВ «РУШ», розташованого у ТЦ «Парус» по вул.Банковій (Пролетарській), 106 в м.Приморську Запорізької області, щоб подивитись на товар, який знаходиться на реалізації.

Після чого, 07.10.2018 у період з 12.10 годин до 12.25 годин ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні вказаного магазину, діючи за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрала наступні товарно-матеріальні цінності, а саме:

1. Ел.Сі.Еф. лак манікюрний 5мл 30 вартістю 6,39 грн.;

2. Брелок Серце зеленого кольору вартістю 63,92 грн.;

3. Брелок Ведмедик зеленого кольору вартістю 47,92 грн.;

4. Мейбелін Бейбі Ліпе захисний бальзам для губ, Зволоження вартістю 68,72 грн.;

5. Жерден Лак для нігтів, Классік Гоя 16 мл 21, вартістю 19 99 грн.;

6. Гаманець жіночий рожево-білого кольору вартістю 183,20 грн.;

7. Ел.Сі.Еф. Помада зволожуюча для губ, Класична колекція, Тон 2, вартістю 47,92 грн.;

8. манікюрні ножиці вартістю 95,20 грн.,

чим спричинила ТОВ «РУШ» матеріальних збитків на загальну суму 533 грн. 26 коп. (сума без ПДВ).

Викрадене майно ОСОБА_1 винесла з приміщення магазину, обернувши його на свою користь.

Таким чином, малолітня ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинив суспільно небезпечне винне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою, яка відповідно до ст.22 КК України не досягла віку кримінальної відповідальності, на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння їй було 13 років, вона не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за ч.1 ст.185 КК України, тобто не є суб'єктом вказаного злочину, щиро розкаялась, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, просила застосувати до малолітньої ОСОБА_3 примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі її під нагляд батьків (а.с.1,2 т.1).

За ст.498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

У судовому засіданні малолітня ОСОБА_1 свою провину визнала повністю, суду пояснила, що у клопотанні обставини викладені вірно, 07.10.2018 приблизно в обід вона зайшла у розташований у ТЦ «Парус» по вул.Банковій (Пролетарській), 106 в м.Приморськ Запорізької області, щоб подивитись на товар, який продається. Знаходячись в магазині вона взяла, коли її ніхто не бачив, товар, винесла його з приміщення магазину і залишила собі. Вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 з матір'ю та двома сестрами. Вона навчається у 8 класі КЗ «Борисівська ЗОШ І-ІІІ ступенів», з учнями відносини дружні, з вчителями конфліктів не має. Вона розкаюється, просить вибачення за скоєне, більше такого не буде. З матір'ю у неї добрі стосунки, мати її утримує і усім забезпечує, вона її слухається та поважає. Просить задовольнити клопотання, передати її під нагляд матері.

Законний представник малолітньої ОСОБА_3 пояснила, що вона не знала, що донька вчинила крадіжку, для неї це була велика несподіванка. У доньки маються умови для проживання та навчання, вона забезпечена усім необхідним. В школу донька ходить регулярно, навчається посередньо, її слухається. Вона виховує та утримує її та ще двох дітей самостійно. Пояснила, що донька буде добре себе поводити, більше не вчинить правопорушень, просила передати їй під нагляд доньку, зобов`язалася здійснювати контроль за її поведінкою, більше приділяти їй уваги. Цивільний позов визнала у повному обсязі.

Представник потерпілого ТОВ «Руш» ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, у якій просила справу розглядати без її участі, цивільний позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі.

Захисник Казімірчук Є.В. пояснив, що на час вчинення вказаного суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, малолітня ОСОБА_1 не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Він погоджується з вибраним примусовим заходом виховного характеру у вигляді передачі малолітньої матері, оскільки мати сама її виховує, цей захід є найбільш доцільним. Просив клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Представник служби у справах дітей Приморської РДА ОСОБА_4 пояснила, що, враховуючи вік неповнолітньої, просить задовольнити клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_1

Представник молодіжної превенції Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Містюк І.С. пояснила, що ОСОБА_1 на обліку у молодіжної превенції не перебуває, кримінальне правопорушення вчинила вперше, тому виправлення ОСОБА_1 можливе за умови застосування до неї заходів виховного характеру, просила клопотання задовольнити.

Прокурор підтримала своє клопотання та просила застосувати до малолітньої ОСОБА_1 примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі її під нагляд матері строком на 1 рік.

Враховуючи, що малолітня ОСОБА_1 свою провину визнала повністю при обставинах, викладених у клопотанні, та приймаючи до уваги думку прокурора, інших учасників провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Інші докази досліджувати недоцільно, учасникам наслідки роз'яснено і вони із цим погодились.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність причетності малолітньої ОСОБА_1 до вчинення суспільно небезпечних діянь та наявність у її діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке виразилось у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

При цьому також судом достовірно з`ясовано, що станом на час вчинення суспільно небезпечного діяння, яке інкриміновано, а саме на 07.10.2018, малолітня ОСОБА_1 не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинене нею суспільно небезпечне діяння.

За свідоцтвом про народження ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, на момент скоєння кримінального правопорушення не досягла віку 14-ти років (а.с.75 т.2). ОСОБА_1 не судима (а.с.74 т.2). На обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті Приморської ЦРЛ не перебуває (а.с.76,77 т.2). В акті обстеження матеріально-побутових умов від 22.10.2018 вказано, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з доньками - ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, виховує дітей одна, умови проживання сім'ї задовільні (а.с.79 т.2). За місцем проживання ОСОБА_1 характеризуються позитивно (а.с.80 т.2), за місцем навчання - у КЗ «Борисівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» характеризується посередньо (а.с.81 т.2). У довідці про склад сім'ї вказано, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з доньками ОСОБА_1, 2004 року народження, ОСОБА_11, 2003 року народження, ОСОБА_12, 2006 року народження (а.с.82 т.2), на обліку ювенальної превенції Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 не перебуває (а.с.84 т.2). В акті обстеження матеріально-побутових умов від 06.12.2018 вказано, що ОСОБА_1 мешкає за вказаною адресою з матір'ю та сестрами, санітарний стан житла задовільний, у неповнолітньої є окрема кімната для навчання та відпочинку, взаємовідносини у родині спокійні, іноді бувають конфлікти, у теперішній час навчається у 8 класі КЗ «Борисівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» (а.с.87 т.2).

Так, згідно ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.40 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яку ратифіковано постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, держави-учасниці визнають право кожної дитини, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство, звинувачується або визнається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвиткові у дитини почуття гідності і значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому враховуються вік дитини і бажаність сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі в суспільстві.

При цьому, згідно п.9 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 2, до спеціальних навчально-виховних установ відповідно до п.5 ч.2 ст.105 КК України, направляють неповнолітніх, котрі вийшли з-під контролю батьків чи осіб, які їх заміняють, не піддаються виховному впливу та не можуть бути виправлені шляхом застосування інших примусових заходів виховного характеру.

Таким чином, встановивши у судовому засіданні, що малолітньою ОСОБА_1 вчинено суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.185 КК України, до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння, вина її знайшла підтвердження в судовому засіданні; вислухавши учасників судового процесу; вивчивши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що до останньої мають бути застосовані примусові заходи виховного характеру.

При визначенні виду заходу виховного характеру, суд враховує дані про особу малолітньої, її вік, стан здоров'я та рівень розвитку, умови життя та виховання, те, що за місцем навчання вона характеризується посередньо, а за місцем проживання позитивно. Також суд враховує думку учасників судового розгляду та що за загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо малолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самої малолітньої.

Тому суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити, відносно малолітньої ОСОБА_1 мають бути застосовані примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, а саме у вигляді передачі її під нагляд матері - ОСОБА_3 та встановити такі вимоги до її поведінки: займатися суспільно корисними справами та саморозвитком.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Потерпілим ТОВ «Руш» заявлений цивільний позов до ОСОБА_3, яка є законним представником ОСОБА_1. Вимоги ТОВ «Руш» мотивує тим, що малолітня ОСОБА_1 викрала вказане в клопотанні майно, яке належить ТОВ «Руш», чим спричинила потерпілій особі матеріальний збиток на суму 533 грн. 26 коп. Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Руш» майнову шкоду у сумі 533 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної або моральної шкоди, має право пред'явити до обвинуваченого цивільний позов. Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч.1 ст.1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Матеріальна шкода підтверджені необхідними доказами, не заперечуються та не оспорюється малолітньою ОСОБА_1, її законним представником ОСОБА_3, а тому підлягають стягненню у повному обсязі.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284 ч.2, 498, 314, 371-372 КПК України, ст.ст. 97 ч.2, п.3 ч.2 ст.105 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати щодо малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, заходи виховного характеру - передати малолітню під нагляд матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_1, та встановити такі вимоги до її поведінки: займатися суспільно корисними справами та саморозвитком.

Термін зазначених заходів встановити в 1 (один) рік з дати набрання ухвалою чинності.

Попередити ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_3, що у разі неналежного виконання цих заходів, суд має право на встановлення більш суворих заходів виховного характеру.

Речові докази:

- диск DVD-R з файлами відеозаписів з камер відеоспостереження, розташованих у магазині «Єва» № 154, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- Ел.СІ.Еф. лак манікюрний 5мд 30, брелок Серце зеленого кольору, брелок Ведмедик зеленого кольору, Мейбелін Бейбі Ліпс захисний бальзам для губ зволоження; Жерден лак для нігтів Классік Гоя 16 мл 21, гаманець жіночий рожево-білого кольору, Ел.Сі.Еф. помада зволожуюча для губ Класична колекція Тон 2, манікюрні ножиці, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області - передати власнику ТОВ «Руш»;

- куртку бордового кольору ОСОБА_1, яка передана на зберігання ОСОБА_1 - залишити ОСОБА_1;

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 як законного представника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш», ЄРПОУ 32007740, місце знаходження: 49055, м.Дніпро, пр.А.Поля, 104-а, матеріальну шкоду у розмірі 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 26 коп.

Копію ухвали направити відповідним установам та прокурору для відома та виконання.

Оскаржити ухвалу можливо в протягом семи діб до Запорізького апеляційного суду через Приморський районний суд Запорізької області.

Cуддя: підпис Т.В. Стріжакова

Копія вірна: суддя Т.В. Стріжакова

22.01.2019