Рішення № 79348186, 16.01.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4449/18

Провадження №2/265/107/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Шиян В. В.,

за участю секретаря судового засідання – Себко Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія "Донецька залізниця" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія "Донецька залізниця, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який було уточнено 12 червня 2018 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2017 року її позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія "Донецька залізниця", про стягнення заробітної плати та моральної шкоди було задоволено частково, стягнено з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 12731 (дванадцять тисяч сімсот тридцять одну) гривню, 03 копійки; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 5557 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 27 копійок; вихідну допомогу у сумі 7029 (сім тисяч двадцять дев’ять) гривень 02 копійки, без утримання з вказаних сум при їх виплаті передбачених законом податків і зборів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 37402,80 (тридцять сім тисяч чотириста дві) гривні, з утриманням з вказаної суми при її виплаті передбачених законом податків і зборів; моральну шкоду у розмірі 300 (триста) гривень. Після чого, виконавчий лист було передано до органу державної виконавчої служби. Вказане рішення суду було виконано лише 11 квітня 2018 року. Зазначає, що у зв’язку з тим, що розрахунок було здійснено через значний проміжок часу, то з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за період з 20 грудня 2017 року по 10 квітня 2018 року в сумі 28073,40 грн., де 43,60 гривень – середньогодинна заробітна плата, встановлена рішенням суду від 19 грудня 2017 року; 659 – кількість годин затримки розрахунку при звільненні згідно з її графіком роботи. Посилаючись на діюче законодавство, просила суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія "Донецька залізниця" на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_2, до судового засідання не з’явилась надавши відзив на позовну заяву з якого вбачається, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх необгнутованими. Зазначає, що табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснювалось нарахування заробітної плати. Оскільки табель обліку робочого часу позивача вівся на неконтрольованій території, в розпорядженні відповідача відсутні первинні документи, які фіксують факт виконання працівником робіт з березня по квітень 2017 року, а тому підстав нарахування позивачу заробітної плати немає. У ПАТ «Укрзалізниця» відсутня вина у затримці виплати належних сум при звільненні у зв’язку з обставинами непереборної сили, що об’єктивно унеможливлювали виконання зобов’язань, передбачених умовами договору обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 КзПП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

Згідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що належним відповідачем у справі є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою працівником укладений трудовий договір.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія "Донецька залізниця" , про стягнення заробітної плати та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 12731 (дванадцять тисяч сімсот тридцять одну) гривню, 03 копійки; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 5557 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 27 копійок; вихідну допомогу у сумі 7029 (сім тисяч двадцять дев’ять) гривень 02 копійки, без утримання з вказаних сум при їх виплаті передбачених законом податків і зборів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 37402,80 (тридцять сім тисяч чотириста дві) гривні, з утриманням з вказаної суми при її виплаті передбачених законом податків і зборів; моральну шкоду у розмірі 300 (триста) гривень.

На підставі вказаного рішення суду, 12 лютого 2018 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя було видано виконавчий лист.

Постановою заступника начальника відділу Лиманського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області від 17 квітня 2018 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа було закінчено у зв’язку з фактичним повним виконанням рішення суду. ( а.с.34-40)

З виписки банківської картки, складеної через сервіс «Ощад 27/4» та відомостями з реєстру автоматичної системи виконавчих проваджень вбачається, що остаточний розрахунок з ОСОБА_1 було проведено 11 квітня 2018 року.

Таким чином належним відповідачем по справі є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональна філія "Донецька залізниця".

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи,організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За рішенням Конституційного Суду України по справі № 4-рп/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу ухваленого 22.02.2012р., де у п. 2.2. рішення зазначив наступне: «За статтею 47 Кодексу роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Згідно правового висновку, який викладено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

З матеріалів справи, а саме з рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2017 року, яке набрало чинності 18 січня 2018 року, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» до 17 липня 2017 року, доки не була звільнена на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя, середньогодинна заробітна плата позивачки ОСОБА_1 складає 42,60 гривень. Зазначена сума була вирахувана судом під час постановлення рішення, та відповідачем не оспорювала ся. Графік роботи позивача ОСОБА_1, теж було встановлено рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2017 року, і складає 3 робочих дня через вихідний.

На виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2017 року, відповідачем ПАТ «Укрзалізниця» було сплачено 11 квітня 2018 року, що підтверджується випискою з карткового банківського рахунку позивачки ОСОБА_1 та постановою про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з фактичним повним виконанням рішення суду. Дата повного виконання рішення суду, відповідачем не оспорюється.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судом здійснено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Таким чином, сума середнього заробітку за період з 20 грудня 2017 року ( наступний день після постановлення рішення) по 10 квітня 2018 року включно ( останній день до повного виконання рішення) складає 42,60 Х 641= 27306,60 гривень.

Де:

- 42,60 середньогодинна заробітна плата;

- 641 годин за період з 20 грудня 2017 року по 10 квітня 2018 року із розрахунку графіку роботи : 8 годин, 4 години, 11 годин, вихідний ( встановлений рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2017 року)

В своєму письмовому відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на відсутність вини відповідача у затримці виплати належних сум при звільненні у зв’язку із обставинами непереборної сили, що об’єктивно унеможливлювали виконання зобов’язань по сплаті заробітної плати, у зв’язку з находженням чистини підприємств РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» на непідконтрольній Українській владі території, що підтверджено науково-правовим висновком Торгово - промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2

Суд розглядаючи зазначене питання вважає доводи відповідача щодо існування форс мажорних обставин, що унеможливлюють виконання обов’язків по сплаті заробітної плати безпідставними оскільки наданий відповідачем науково-правовий висновок, що викладений на бланку Торгово-промислової палати України (а.с. 53-61), не є сертифікатом (висновком) в розумінні ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР, ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII та п. 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5).

При цьому згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2017 року, з відповідача було стягнуто суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 18 липня 2017 року по 19 грудня 2017 року, і відповідачем під час виконання рішення, було визнано його законність.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п.VII «Загальні положення» «Науково-правового висновку, що викладений на бланку Торгово-промислової палати України» зазначений висновок було складено для ПАТ «Українська залізниця», РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», використання яких визначається заявником самостійно у тому числі й подання до судових органів, але лише до відносин стосовно яких здійснювалося дослідження фактичних обставин справи в цьому висновку. Цей висновок є приватним замовленням заявника і складено з урахуванням фактичних обставин. Оскільки обставини конкретної справи, яка розглядається судом, не досліджувалися під час складання висновку, суд дійшов висновку, що зазначений висновок не є обов’язковим для застосування та носить лише рекомендувальний характер.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, з урахуванням розрахунків зроблених судом.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

На підставі ст. ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія "Донецька залізниця" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональна філія "Донецька залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 грудня 2017 року по 10 квітня 2018 року у розмірі 27306 ( двадцять сім тисяч триста шість ) гривень 60 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональна філія "Донецька залізниця" на користь ОСОБА_1 витрати судового збору у розмірі 704,80 гривень.

Позивач:Шлапак ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, адреса мешкання: АДРЕСА_1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: м. Київ, вулиця Тверська будинок 5, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" ЄДРПОУ 40150216, юридична адреса: Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна будинок 22.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України від 15 грудня 2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 16 січня 2019 року.

Суддя: