Вирок № 79348111, 23.01.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14621/18

Провадження № 1-кп/263/274/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Музики О.М.,

за участю секретаря - Рудь Ю.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Брущенко Н.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі кримінальне провадження № 12018050770002315 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м. Одеса Одеської області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, неодруженої, раніше судимої 19 грудня 2017 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, яке ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2018 року замінено на 50 годин громадських робіт, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2018 року, приблизно о 13 год. 15 хв., ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні магазину «АТБ», який розташований за адресою: пр. Миру, 112 «в» у Центральному районі м. Маріуполя, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадання чужого майна, скориставшись тим, що ніхто не спостерігає за її злочинними діями, таємно, зі стелажу, розташованого в торгівельному залі вказаного магазину, викрала майно, що належить ТОВ «АТБ-Маркет», а саме - пачку кави «Jacobs Monarch», вагою 400 г, вартістю 216,70 грн., яку сховала у рюкзак, що знаходився у неї за спиною. Після чого, не оплативши товар, пройшла повз робочу касу, попрямувавши у бік виходу з магазину, але була затримана співробітниками магазину «АТБ», тому матеріальної шкоди магазину ТОВ «АТБ-Маркет» завдано не було. Тобто ОСОБА_1 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки вона була затримана працівниками магазину на виході.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила закінчений змах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнала повністю, суду пояснила, що справді викрала пачку кави в магазині «АТБ», але була затримана на виході працівниками магазину.

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, що відповідає змісту ст. 56 КПК України. Оскільки обвинувачена визнала вину у повному обсязі, за відсутності представника потерпілого можливо з'ясувати усі обставини під час судового розгляду, сторони кримінального провадження не наполягали на допиті представника потерпілого, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представника потерпілого.

Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченої ОСОБА_1, суд вважає, що їх слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України як закінчений змах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.

При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 раніше судима за умисний злочин, на обліку у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 7» та у міському наркологічному диспансері м. Маріуполь не перебуває, не працює, суспільно-корисною працею не займається, при цьому за місцем проживання дільничним інспектором поліції характеризується позитивно, неодружена, має малолітню дитину, але відносно неї позбавлена батьківських прав.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає рецидив злочину.

За змістом ст. 12 КК України правопорушення, інкриміноване обвинуваченій, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченою злочину, обставини його вчинення, зважаючи на наявність пом'якшуючої та обтяжуючої вину обвинуваченої обставин, відомостей, що характеризують її особу, тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача та обвинуваченої, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ст. 185 КК України, у вигляді арешту, оскільки виправлення обвинуваченої можливе виключно в умовах ізоляції її від суспільства.

З огляду на те, що покарання, призначене ОСОБА_1 вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, засуджена не виконала, ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2018 року штраф замінено на 50 годин громадських робіт, підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком з урахуванням ухвали про заміну покарання із розрахунку, що 1 дню арешту відповідає 8 годин громадських робіт відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 72 КК України.

У зв'язку із призначенням ОСОБА_1 покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, з метою виконання процесуального рішення, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період набрання вироком законної сили.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

За положеннями ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до арешту провадиться з розрахунку день за день.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 України, і призначити їй покарання у виді двох місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2017 року з урахуванням ухвали від 26 грудня 2018 року про заміну покарання, до покарання за даним вироком, і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у вигляді двох місяців шести днів арешту.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі на період набрання вироком законної сили, взявши її під варту у залі суду.

Строк відбування покарання обчислювати з 23 січня 2019 року.

Речові докази: пачку кави, передану на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4 - залишити за належністю ТОВ «АТБ-Маркет»; фіскальний чек - зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Суддя О.М. Музика