Вирок № 79346980, 22.01.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

278/1253/16-к

В И Р О К

Іменем України

22 січня 2019 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Мокрецького В.І.,

за участю секретарів судового засідання - Фурман О.А., Поліщук І.О.,

прокурорів - Чорнія Р.О., Лотуги В.Ф.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників - Нагорної Н.І., Пчелінової М.В.,

потерпілого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Рудня-Пошта Житомирського району, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 26.05.1992 року Житомирським районним судом за ч. 3 ст. 140, ст. 17, ч. 3 ст. 140, 75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 24.02.1994 року Житомирським районним судом за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, ч. 3 ст. 215-3, ч. 2 ст. 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 06.07.1999 року Дзержинським районним судом Житомирської області за ст. 94 КК України до 11 років позбавлення волі;

- 17.11.1999 року Житомирським районним судом за ч. 2 ст. 215-3, ч. 3 ст. 42 КК України до 12 років 6 місяців позбавлення волі;

- 20.05.2013 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. 19.01.2015 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області відповідно до ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 18 днів.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимого:

- 22.06.2011 року Житомирським районним судом за ч. 2 ст. 289, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 11.02.2013 року Богунським районним судом м. Житомира за ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. 09.02.2016 року Піщанським районним судом Вінницької області у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від відбування покарання звільнений,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, яке встановлене та визнане судом доведеним.

Шостого березня 2016 року близько 21 години ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у кафе «Пролісок», що розташоване у с. Висока Піч по вул. Іванова, Житомирського району розпивали спиртні напої. Під час цього у ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_5 шляхом вчинення розбійного нападу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у цей же день, о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, на мотоциклі «ИЖ Юпітер 5», номерний знак НОМЕР_1, червоного кольору, наздогнали потерпілого на вул. Полупанова у с. Висока Піч у напрямку с. Троянів, Житомирського району та з метою заволодіння його майном напали на останнього, а саме почали наносити йому удари руками і ногами по голові та тулубу, заподіявши ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицьової травми - струсу головного мозку і саден лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та від яких потерпілий втратив свідомість. Подолавши таким чином опір потерпілого, обвинувачені в результаті згаданого нападу заволоділи його майном, а саме: грошовими коштами у сумі 2800 грн. та 150 грн., мобільним телефоном марки «Нокіа 2600» вартістю 200 грн., із сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 10 грн., мобільним телефоном марки «Бравіс» вартістю 257 грн. 50 коп., із сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 10 грн., шапкою норковою вартістю 500 грн., парою шкіряних рукавиць вартістю 150 грн., тортом «Пражським» вартістю 50 грн., пляшкою коньяку «Шустов» 3 зірки об'ємом 0,25 літрів вартістю 43 грн. 51 коп., пляшкою червоного вина об'ємом 1 літр вартістю 78 грн., а також особистими речами потерпілого, що не представляють для нього матеріальної цінності.

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, з метою заволодіння майном ОСОБА_5, вчинили 06.03.2016 напад на потерпілого ОСОБА_5, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Показання учасників кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині, тобто у розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_5 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 Водночас просив перекваліфікувати його дії з ст. 187 КК України на ст. 186 КК України, пояснивши, що відкрито викрав у потерпілого сумку з наступних обставин.

Шостого березня 2016 року він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яких раніше не знав, на мотоциклі останнього, під'їхав до бару «Пролісок», що у с. Висока Піч, де пили пиво. Коли вийшли на вулицю покурити, до них підійшов потерпілий та попросив підвезти його додому. ОСОБА_7 відмовився підвезти потерпілого, а ОСОБА_2 погодився. ОСОБА_2 взяв ключі у ОСОБА_7 від мотоциклу та втрьох, тобто він, потерпілий і ОСОБА_2, який керував мотоциклом поїхали у сторону с. Глибочок. По дорозі загубили ключі, а тому мотоцикл зупинився. ОСОБА_2 намагався знайти ключі, потерпілий почав обурюватись та вважав, що вони не хочуть його завести додому. Коли ОСОБА_2 завів мотоцикл без ключів, то він відкрито викрав сумку потерпілого та разом із ОСОБА_2 поїхав до бару «Пролісок», а потерпілий залишився. Приїхавши до «Проліска», він залишив сумку біля східців. ОСОБА_2 із ОСОБА_7 відразу поїхали шукати ключі, а він залишився у барі. Коли ОСОБА_7 із ОСОБА_2 повернулись, то вже була 22 година і бар закривався. Вони вийшли на вулицю, сумки потерпілого вже не було. Тоді вони поїхали у магазин «стєкляшка», де він купив цигарок та пляшку пива, яке розпивали на вулиці біля магазину. Через деякий час він бачив потерпілого, який зайшов до магазину. Після чого він попросив ОСОБА_7 завезти його у с. Рудня Пошта до його дівчини. Із сумки потерпілого він особисто нічого не забирав. З приводу того, хто побив ОСОБА_5 йому нічого не відомо. Також ОСОБА_1 пояснив, що ударів потерпілому не наносив, так як у нього були поломані ребра, а тому він фізично не зміг би це зробити. Кров потерпілого могла попасти на його одяг від ОСОБА_7, який піднімав потерпілого із землі і тоді міг замаститись кров'ю ОСОБА_5.

Обвинувачений ОСОБА_2 також не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині, тобто у розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_5 за попередньою домовленістю із ОСОБА_1 Разом з тим визнав себе винним у відкритому викраденні майна потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 КК України та з цього приводу пояснив.

Шостого березня 2016 року, коли він разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_1 знаходились у барі до них підійшов потерпілий і попросив підвезти його додому. ОСОБА_7, володілець мотоциклу, відмовився від цієї пропозиції. Із розмови ОСОБА_1 з потерпілим, ОСОБА_2 зрозумів, що вони знайомі, а тому погодився підвезти потерпілого. Він взяв ключі від мотоцикла у ОСОБА_7 і разом із потерпілим та ОСОБА_1 поїхав до с. Глибочок. Коли доїхали у кінець села Висока Піч мотоцикл заглох. Він почав шукати ключі від мотоцикла, але не знайшов їх. Проте йому вдалось завести мотоцикл без ключів. Так як переднє колесо було приспущене, то вони потерпілого залишили, а самі поїхали назад до бару. Коли ОСОБА_1 сідав на мотоцикл, то викрав сумку потерпілого. Повернувшись у бар він повідомив ОСОБА_7, що загубив ключі від мотоцикла. У зв'язку з цим ОСОБА_1 залишився у барі, а він із ОСОБА_7 поїхали шукати ключі. Коли приїхали на місце, то там був потерпілий, який відразу почав шарпати його за одяг та просив віддати сумку. Він відштовхнув потерпілого і той упав на асфальт та розбив собі обличчя. Далі він підняв потерпілого, який знову почав його шарпати, а тому він вдруге відштовхнув потерпілого, який знову упав на асфальт. Ніяких ударів потерпілому він не наносив. Можливо, коли піднімав потерпілого, то кров останнього попала на його одяг. ОСОБА_7 у цей час шукав ключі у радіусі 30-40 метрів, але не знайшовши їх, вони поїхали до бару, де на сходах їх чекав ОСОБА_1, так як бар закривався. Далі вони разом поїхали у інший бар, де ОСОБА_1 купив пива. У другому барі вони бачили потерпілого який купив воду та кудись пішов, а вони всі разом поїхали до його сестри. Потім ОСОБА_1 поїхав до своєї дівчини, а він із ОСОБА_7 до своєї. Обвинувачений ствердив, що він будь-яких ударів потерпілому ОСОБА_5 не наносив, чи наносив потерпілому удари ОСОБА_1, він не бачив. Також обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що 06 березня 2016 року вранці, тобто на передодні вказаних вище подій, дав ОСОБА_7 свій мобільний телефон «Бравіс». Так як ОСОБА_7 загубив свої сімкартки, то він брав у нього телефон і переставляв свої сімкартки. Щодо двох царапин, які були виявлені на його руці, то вони утворились у нього за день до цих подій, а саме 5 березня, при падінні із мотоцикла.

Потерпілий ОСОБА_5 у суді пояснив, про те, що 06 березня 2016 року він повертався додому. Проїжджаючи через Житомир, він зайшов до магазину «Люцина», де купив торт «Празький», пляшку коньяку та пляшку вина, все це склав у сумку. Також у сумці була заробітна платня у сумі 2800 грн., рукавиці, шарф та норкова шапка. При ньому були два мобільні телефони «Нокіа» і «Бравіс» та у правому кармані 150 грн. Далі на маршрутці о 20 годині 30 хвилин він приїхав у с. Висока Піч. Відразу біля магазину «Пролісок» побачив мотоцикл «ИЖ» червоного кольору. Там ще стояли три чи чотири хлопці. Дізнавшись, що господар мотоциклу ОСОБА_7, він запитав у нього чи той не зможе відвести його додому. Але хлопчина пояснив, що у нього немає бензину. Біля мотоциклу також стояв ОСОБА_1 з яким він почав йти пішки. У ході розмови з останнім з'ясувалось, що у них є спільний знайомий. ОСОБА_1 був на підпитку. Коли дійшли до повороту на с. Висока Піч, ОСОБА_1 запропонував поговорити. Потерпілий відповів, що йому немає про що з ним говорити, бо зрозумів, що ОСОБА_1 хоче від нього грошей. Після цього ОСОБА_1 вдарив його в обличчя. Він, захищаючись, теж вдарив ОСОБА_1 пару разів. Вони почали битися. Десь біля 21 годин 30 хвилин, під час того як він бився із ОСОБА_1, до них на мотоциклі під'їхав ОСОБА_2, який разом із ОСОБА_1 продовжував бити його по тулубу. З одного боку його бив ОСОБА_2, а з іншого ОСОБА_1 доти, доки він не втратив свідомість. Скільки часу був без свідомості не пам'ятає. Коли він прийшов до тями, то ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_1 не було. Також не було його мобільних телефонів та сумки. Він біля 5 хвилин намагався знайти сумку, але не знайшовши, повернувся до магазину «стєкляшка», де у продавця ОСОБА_8 попросив ліхтарик, з яким повернувся на те місце, де його побили з метою відшукати сумку та мобільні телефони, але нічого не знайшов. Коли шукав речі, то під'їхав червоний мотоцикл на якому сиділо двоє людей, так як було темно він не розгледів останніх. Вони постояли і поїхали назад, а він повернувся у магазин, де повернув ліхтарик. Біля магазину стояли знайомі хлопці ОСОБА_13 та ОСОБА_1, вони запитали, що з ним сталося, він відповів, що його побили. Вони дали йому води, він її випив та йому стало погано. Вказані хлопці викликали швидку допомогу та поліцію. Приїхала швидка і забрала його у лікарню. У якому одязі були обвинувачені сказати не може. Разом з тим він пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили йому тілесні ушкодження, унаслідок чого у нього було розбите обличчя, а саме були синці і розсічення, обличчя було у крові та побитий лівий бік тулубу. До того ж, він у суді впевнено ствердив, що упізнав ОСОБА_1, який йшов з ним по дорозі до повороту на с. В.Піч, по високому зросту та по довгому волоссю, яке виглядало з-під шапки. Впевнений, що це був саме ОСОБА_1. Йому телефонували від ОСОБА_1 і пропонували 5 000 грн. за спричинену моральну шкоду. На суворості покарання не наполягав, цивільний позов просив задовольнити.

Свідок ОСОБА_7 у суді повідомив наступне. ОСОБА_2 це його двоюрідний брат. Приблизно два роки назад він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходилися у магазині «Пролісок», де пили пиво. До них підійшов потерпілий, при ньому була клітчата сумка. Він запитав його чи зможе той завести його додому та запропонував за це 100 грн. Він відмовився і запропонував потерпілому взяти таксі. Після цього потерпілий пішов у сторону церкви. ОСОБА_1 також пішов за ним. Через деякий час ОСОБА_2 попросив у свідка ключі від мотоцикла і сказав, що хоче потерпілого завезти додому, який надасть їм 100 грн. на бензин. Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_2 повернувся разом із ОСОБА_1 на мотоциклі. У них була сумка потерпілого. На його запитання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 відповіли, що забрали сумку у потерпілого, а ключі від мотоцикла загубили у копанці. Біля закинутої будівлі, що напроти «Проліску», обвинувачені почали перебирати речі у сумці потерпілого і він бачив, що там були торт та якийсь кабель. Сумку обвинувачені залишили біля цієї ж будівлі. Після цього він разом із ОСОБА_2 поїхав шукати ключі від мотоцикла, а ОСОБА_1 залишився біля закинутої будівлі. Ключі шукали підсвічуючи фарами мотоцикла. Копанка знаходиться неподалік від церкви. Потім з кущів вийшов потерпілий, він був весь побитий, коси були розтріпані. Потерпілий говорив ОСОБА_2, щоб той віддав йому телефон. Свідок не бачив, щоб ОСОБА_2 під час розмови наносив удари потерпілому. Далі він разом із ОСОБА_2 повернулися у «стєкляшку», де пили пиво, а потім разом пішли до мотоциклу, який стояв біля «Проліска» і в цей час він бачив як до церкви підійшов потерпілий із яким бився ОСОБА_1. Свідок підійшов до потерпілого і бачив, що у нього з рота пішла піна. ОСОБА_7 розвернув потерпілого, щоб той не задихнувся. Далі сіли втрьох, тобто ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на мотоциклі поїхали до «стєкляшки» пити пиво, а потім по дорозі додому забрали співмешканку ОСОБА_1 та вчотирьох на мотоциклі поїхали до останнього. Біля 3-ї години ночі він разом із ОСОБА_2 поїхали у м. Житомир до дівчини ОСОБА_2 - ОСОБА_16. Побули там трохи і під ранок поїхали додому до сестри ОСОБА_7 - ОСОБА_11.

Отже свідок ОСОБА_7, який перебував з початку до кінця вказаних подій засвідчив, що у його присутності потерпілий не втрачав свідомість. Проте, названий свідок зазначає, що проводжаючи потерпілого, обвинувачені повернулися з його речами. Викладе свідчить про те, що потерпілий втратив свідомість саме тоді, коли обвинувачені забрали у нього сумку, а не після цього.

Свідок ОСОБА_9 у суді пояснив, що весною 2016 року ввечері він у кафе «стєкляшка» разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13, пили пиво. Через деякий час у кафе зайшов потерпілий, який був весь побитий і без будь-яких речей із собою, а тому вони купили йому води, серветки та викликали швидку. Потерпілий розповів, що його побили невідомі та забрали його речі. Обвинувачених у цей вечір він у «стєкляшці» не бачив.

Свідок ОСОБА_13 вказав, що навесні 2016 року він разом із знайомим ОСОБА_12 і ОСОБА_2 перебували у кафе «стєкляшка». Згодом туди прийшов потерпілий без сумки, не побитий, трохи посидів та пішов у сторону с. Глибочок. Потім він із ОСОБА_12 поїхали на заправку, а коли повернулись через 20 хв. до «стєкляшки» туди зайшов потерпілий із розбитим обличчям, без сумки, а ззаду нього йшов ОСОБА_14. Вони купили потерпілому вологі серветки, воду та викликали швидку допомогу. Потерпілий розповів їм, що біля церкви виїхали чи вийшли двоє хлопців і побили його та забрали речі. На їх пропозицію випити горілки, потерпілий відмовився. Його всього трусило, він був «чумний» та не чітко розмовляв, а тому він припустив, що потерпілий був у нетверезому стані. Чи говорив потерпілий щось про мотоцикл він не пам'ятає, але до того кафе, де вони сиділи, мотоцикли не під'їжджали. Обвинувачених у «стєкляшці» цього вечора він не бачив.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що у с. Висока Піч він разом із своїми знайомими знаходився у кафе «стєкляшка», де пив пиво. Між 20 та 21 годинами у кафе зайшов потерпілий разом із клітчатою великою сумкою і сів за столик. Ніяких тілесних ушкоджень на потерпілому в цей час не було. Потім до кафе на мотоциклі приїхали обвинувачені та ще один хлопець. Коли вони приїхали, то потерпілий у цей час пішов у сторону церкви у напрямку с. Тригір?я. Через п'ять хвилин за потерпілим на мотоциклі поїхали обвинувачені. Після цього він поїхав на заправку, а коли повернувся через 15 хвилин, то знову побачив потерпілого, який прийшов у кафе, він був побитий, все обличчя було у гематомах. Сумки при ньому не було. Він викликав швидку допомогу. Потерпілий йому розповів, що коли він йшов до матері у с. Глибочок, до нього на мотоциклі під'їхали невідомі та зненацька почали бити його і забрали сумку, у якій були гроші, мобільний телефон та документи.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що йшов ввечері по цигарки у магазин у с. Висока Піч. Біля церкви побачив чоловіка у свідомості, десь років 45, у якого все обличчя було у крові. При ньому ніяких речей та телефону не було. Потерпілий розповідав, що його побили. Він підняв чоловіка, вмив його та відвів у магазин. У магазині знаходились ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які викликали швидку. Також свідок пояснив, що коли підходив до церкви, то чув гуркіт мотоцикла.

Свідок ОСОБА_11 у суді пояснила, що 06 березня 2016 року близько 4 години ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_1 приїхали до неї на мотоциклі «ИЖ» червоного кольору. Тоді ж всі разом обідали та вживали алкогольні напої. Біля 17 години, на її прохання, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 поїхали у магазин. Із собою вона дала їм 100 грн., окрім того у ОСОБА_1 були ще свої 300 грн. Через деякий час вона зателефонувала ОСОБА_1 і запитала коли вони будуть, нащо він відповів, що п'є пиво із хлопцями. Повернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 десь о 22 годині. Слідів крові на їх одязі не було, вони не переодягались і залишились у тому ж одязі. Чужого мобільного телефона у них вона не бачила. Випили пляшку горілки. Десь о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_1 разом із ОСОБА_7 поїхали у с. Висока Піч зустрічати співмешканку ОСОБА_1 - ОСОБА_15, а ОСОБА_2 залишився. Через 10 хвилин ОСОБА_1 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_15 повернулися до неї додому. Всі хто був у хаті розпили пляшку горілки, ОСОБА_1 із ОСОБА_15 полягали спати, а ОСОБА_2 із ОСОБА_7 поїхали у Житомир. Вранці ОСОБА_1 забрала поліція. Потім приїхав ОСОБА_2, сказав, що був у Житомирі, але де конкретно не казав. Посидів, попив чаю і заснув. За кермом мотоцикла постійно був ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_16 (дружина ОСОБА_2), у суді пояснила, що на початку березня 2016 року у вечірній час вона зателефонувала своєму хлопцеві ОСОБА_2 та попросила приїхати до неї у Житомир. Він сказав, що знаходиться у с. Покостівка, а тому приїде пізніше. Біля 3 годин ночі ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7 приїхав до неї на червоному мотоциклі. Марки мотоцикла не знає, лише пам'ятає, що на мотоциклі була буква «Ж». Також вона бачила у ОСОБА_7 мобільний телефон «Бравіс» чорного кольору. ОСОБА_7 сказав, що загубив по дорозі сім карту і вона допомагала йому вставити у цей телефон іншу сімку. У ОСОБА_2 було три мобільні телефони «Самсунг», «Нокіа» та «Бравіс». «Бравіс» йому дав знайомий покористуватися, коли ОСОБА_2 звільнився із місць позбавлення волі. Телефони «Нокіа» і «Самсунг» він привіз із Бердичева. Ці телефони у ОСОБА_2 вона бачила раніше. Пробули ОСОБА_7 із ОСОБА_2 у неї у гуртожитку десь біля 2 годин, потім вона посварилася із ОСОБА_2 і той поїхав. Вдруге ОСОБА_2 приїхав до неї біля шести годин ранку без ОСОБА_7, перемотав їй руку, яку вона порізала та пішов. Того ж дня біля 10 години ранку до неї у гуртожиток приходили працівники поліції та запитували про ОСОБА_2, де він може бути. Також вона пояснила, що тієї ночі на одязі у ОСОБА_2 ніяких плям крові вона не бачила, одяг був чистий. Пояснила, що знайома із ОСОБА_7 біля 2 років, і раніше у нього мобільного телефону «Бравіс» вона не бачила. Чи були у ОСОБА_7 та ОСОБА_2 гроші, не знає.

Докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Показання потерпілого про здійснення на нього розбійного нападу обвинуваченими підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 від 19.04.2016 з фототаблицями, під час проведення якого потерпілий розповів та відтворив на місці, як 06.03.2016 на автодорозі сполученням с. Висока Піч - Троянів до нього на мотоциклі під'їхали двоє хлопців. Один із них на ім'я ОСОБА_2 сказав, що потрібно поговорити і наніс удар в обличчя. Він став оборонятись і тоді ОСОБА_2 та ще один хлопець почали наносити удари руками. Олександр збив його з ніг та вони продовжили бити його руками та ногами по голові та тілу. Від цих ударів потерпілий втратив свідомість. Перед тим як він втратив свідомість відчув, що ці хлопці із карманів куртки забрали два мобільних телефони. Після того, як він прийшов до тями пішов у магазин «стєкляшка», де йому викликали швидку допомогу і його забрали у лікарню. Окрім того під час слідчого експерименту потерпілий вказав на місце біля магазину «Пролісок» у с. Висока Піч, Житомирського району, де він бачив мотоцикл «ИЖ» червоного кольору, вказав напрямок на с. Глибочок повз церкву, яким він пішов після відмови власника мотоцикла підвезти його та показав місце на виїзді із с. Висока Піч, де на цьому ж мотоциклі його наздогнали обвинувачені і де він від нанесених останніми ударів втратив свідомість (а.к.п.123-133, т.5).

У відповідності до висновку експерта №807 від 23.03.2016, при судово-медичному обстеженні потерпілого ОСОБА_5, у останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицьової травми, струсу головного мозку, саден та синців на обличчі, рани верхньої та нижньої губи, садна лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, могли виникнути 06.03.2016 року при нанесенні ударів натуральною зброєю чоловіка, а саме руки, взуті ноги. Також під час проведення експертизи неможливо було встановити кількість та послідовність ударів нанесених потерпілому (а.к.п.67-68, т.5).

Згідно із картки виклику швидкої допомоги 06.03.2016 о 23 годині 43 хвилини із с. Висока Піч був зроблений виклик до Центральної районної лікарні у с. Станишівка, куди у подальшому був доставлений ОСОБА_5 з травмою голови із попереднім діагнозом «Закрита ЧМТ Струс головного мозку». За словами останнього його побили невідомі (а.к.п. 1-2, т.6).

Вина обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5, згідно якої 06.03.2016 о 21 годині 45 хвилин на повороті у село Висока Піч невідомі особи нанесли йому тілесні ушкодження та забрали його речі (а.к.п.2, т.5).

Окрім того показання потерпілого про те, що обвинувачені вчинили на нього розбійний напад та заволоділи його майном підтверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімках від 07.03.2016, під час проведення якого, потерпілий ОСОБА_5 упізнав на фотознімках обвинуваченого ОСОБА_2 за сукупністю ознак на обличчі, зачісці, кольорі волосся та росту, який 06.03.2016 у вечірній час здійснив на нього розбійний напад у с. Висока Піч, Житомирського району (а.к.п.41-44, т.5).

У відповідності до протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімках від 07.03.2016, потерпілий ОСОБА_5 не упізнав на фотознімках обвинуваченого ОСОБА_1 (а.к.п.45-48, т.5).

Разом з тим під час безпосереднього допиту потерпілого у судовому засіданні, останній упізнав ОСОБА_1 по зовнішнім ознакам, зокрема, по зросту, та категорично ствердив, що саме з обвинуваченим ОСОБА_1 йшов по дорозі у напрямку с. Глибочок та на повороті у с. Висока Піч саме ОСОБА_1 почав наносити удари. Про те, що ОСОБА_1 разом із потерпілим направились в сторону с. Глибочок підтвердив у суді свідок ОСОБА_7 Окрім того, як пояснив у суді потерпілий, від нанесених обвинуваченими ударів він втратив свідомість, а після того як прийшов до тями, то з метою відшукати свої речі, а саме сумку та два мобільні телефони, пішов у кафе щоб взяти ліхтарик. У суду немає підстав не вірити потерпілому у цій частині показань, оскільки вони є логічними та перебувають у взаємозв'язку з іншими доказами, зокрема, показаннями інших свідків. У зв'язку з цим версія обвинувачених про те, що ОСОБА_1 викрав у потерпілого сумку, не застосовуючи до нього фізичне насильство, є неспроможною. Отже, якби обвинувачені вчинили грабіж, то потерпілий не шукав би свої речі, так як будучи при свідомості, повинен був бачити, що його речі забрав ОСОБА_1 Однак потерпілий та свідки кафе підтвердили той факт, що після нападу на потерпілого він шукав свої речі саме на місці цього нападу. У свою чергу, ОСОБА_7 підтвердив, що сумку потерпілого обвинувачені привезли до закинутої будівлі, що знаходиться навпроти кафе «Пролісок».

У ході проведення слідчого експерименту 07.03.2016 з фототаблицями, ОСОБА_7 добровільно та детально відтворював події, що відбувалися 06.03.2016. Показав приміщення кафе у с. Висока Піч, де разом із обвинуваченими пив пиво, місце подвір'я кафе, де він стояв із останніми, коли підійшов потерпілий із проханням завезти його на мотоциклі у с. Глибочок та вказав напрямок, куди пішов потерпілий. А також вказав, що через деякий час за потерпілим поїхали на його мотоциклі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Показав приміщення покинутого будинку, поруч з яким обвинувачені повідомили йому, що побили потерпілого та забрали у нього сумку у якій був торт, мобільні телефони та зарядний пристрій. Частину речей вони викинули, а частину склали у пакет. Після цього він разом із обвинуваченими пили пиво і він бачив у ОСОБА_1 гроші різними купюрами. Також ОСОБА_7 показав ділянку місцевості, куди він разом із ОСОБА_2 приїздив для пошуку ключів від мотоцикла, яка знаходиться за 700 м від кафе і де свідок побачив побитого потерпілого, який вимагав свої речі та питав про причини його побиття, після чого ОСОБА_2 вдарив потерпілого по обличчю. Показав місце між магазином «Пролісок» та «стєкляшкою» біля дерев'яного хреста, де вдруге зустріли потерпілого, якому ОСОБА_1 наніс удар кулаком в обличчя, від якого потерпілий впав на землю та почав хрипіти (а.к.п.25-40, т.5).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 07.03.2016 з фототаблицями у с. Висока Піч, біля покинутої будівлі була виявлена та вилучена клітчата сумка потерпілого у якій знаходились дві пари навушників, мобільний телефон «Нокіа 1280» чорного кольору без задньої кришки, водійські права на ім'я ОСОБА_5, поруч біля сумки виявлені та вилучені покривало, рушник, простирадло. Вказані речі потерпілий упізнав під час їх огляду 19.04.2016 (а.к.п. 9-11, 138-139, т.5).

Згідно із протоколами огляду місця події від 07.03.2016 з фототаблицями та план-схемою до нього, при виїзді із села Висока Піч, на місці нападу на ОСОБА_5, були виявлені та вилучені сліди від протектора шин мотоцикла та сліди підошви взуття, зламаний ключ та уламки запальнички із ліхтарем (а.к.п.12-17, 5).

У відповідності до протоколу огляду місця події від 07.03.2016 з фототаблицями у домоволодінні ОСОБА_7 по АДРЕСА_3, був виявлений та вилучений належний останньому мотоцикл ИЖ «Юпітер 5» червоного кольору (а.к.п.5-8, т.5).

Протоколом огляду предметів від 18.04.2016, у відповідності до якого були оглянуті вилучені в обвинувачених під час їх затримання одяг на якому виявлені сліди нашарування речовини бурого кольору (а.к.п.119-122, т.5).

За висновками експертів №1/1880 від 12.05.2016 та №1/1879 від 11.05.2016, вилучені при ОМП 07.03.2016 при виїзді із с. Висока Піч слід від протектора шини залишений мотоциклом «ИЖ» Юпітер 5, який вилучений у ОСОБА_7 та слід взуття залишений кросівками, вилученими у ОСОБА_2 (а.к.п.69-76, 78-82, т.5).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімках від 12.04.2016, потерпілий ОСОБА_5 впевнено упізнав на фотознімках ОСОБА_7, як власника мотоцикла «ИЖ» і який 06.03.2016 відмовився підвезти потерпілого додому (а.к.п.134-137, т.5).

Також, вина обвинувачених підтверджується протоколом огляду місця події від 07.03.2016, відповідно до якого у приміщенні службового кабінету Житомирського РВП, у ОСОБА_7 були вилучені пара кросівок, у які він був взутий ввечері 06.03.2016 та мобільний телефон «Бравіс», ІМЕІ(1) НОМЕР_2, ІМЕІ(2) НОМЕР_3. Як пояснив ОСОБА_7, даний телефон йому дав його брат ОСОБА_2 (а.к.п.22-24, т.5).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімках від 09.03.2016, свідок ОСОБА_7 упізнав на фотознімках ОСОБА_1, який разом із ним та ОСОБА_2 приїхав у с. Висока Піч та який у подальшому разом із ОСОБА_2 здійснили розбійний напад на потерпілого (а.к.п.54-57, т.5).

Протоколом огляду предметів від 19.04.2016, згідно до якого у ОСОБА_2 було вилучено під час затримання 07.03.2016 мобільні телефони, у тому числі телефон «Нокіа» із вмістом сім картки за номером телефону потерпілого НОМЕР_4 (а.к.п. 140-141, т.5).

Матеріалами про трафіки з'єднань номерів мобільного телефону потерпілого (диск CD-R вх.: 4648, 4650, 4652, 6116; вих.: 4222/3/кт, 4225/3/кт та диск CD-R вх.: 08884) з яких убачається, що 06.03.2016 ввечері сім картка ОСОБА_5 за номером НОМЕР_4 перебувала у АДРЕСА_4. Після побиття потерпілого, його сім картка переміщувалася до м. Житомира разом із ОСОБА_2, який в ніч з 06.03.2016 на 07.03.2017 приїхав в м. Житомир до ОСОБА_16, у той час, коли сам ОСОБА_5 перебував у лікарні. Таким чином саме ОСОБА_2 користувався сім карткою потерпілого, а викрадений у останнього мобільний телефон марки «Бравіс» ІМЕІ1 НОМЕР_2, ІМЕІ2 НОМЕР_5 ОСОБА_2 віддав ОСОБА_7 зі своєю сім карткою, якого він добровільно віддав працівникам поліції, що доводиться протоколом огляду місця події від 07.03.2016 (а.к.п.83-89, т.5).

Отже, суд відкидає доводи ОСОБА_2 про те, що він не брав речей потерпілого, адже в обвинуваченого опинився мобільний телефон потерпілого, який знаходився у кишені куртки останнього, що, у свою чергу, підтверджує вину ОСОБА_2 у вчиненні ним розбою на потерпілого.

Згідно протоколів пред'явлення особи для впізнання по фотознімках від 06.05.2016, свідок ОСОБА_12 за фотознімками впізнав ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які разом 06.03.2016 приїжджали у кафе «стєкляшка» на мотоциклі червоного кольору марки «ИЖ» (а.к.п.3-6, а.к.п.7-10 т. 6).

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 636 від 09.03.2016, на тілі у обвинуваченого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на правій кисті та садна в ділянці лівого колінного суглобу, які утворились від дії тупих твердих предметів у термін не менше 2-3 діб до часу судово-медичного обстеження, внаслідок прикладання у будь-якій послідовності не менше двох травмуючих впливів. Утворення зазначених тілесних ушкоджень у результаті нанесення ударів до тупого твердого предмету, у тому числі при нанесенні ударів по різним частинам тіла людини не виключається (а.к.п.18, т. 5).

Також із висновку судово-медичної експертизи №660 від 09.03.2016 вбачається, шо на тілі ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна по тильній поверхні пальців обох кистей, які утворилися від дії тупих твердих предметів у межах 1-2 діб до часу проведення судово-медичного обстеження. Враховуючи їх характер та кількість вказані тілесні ушкодження могли утворитись у результаті прикладання у будь-якій послідовності не менше шести травмуючих впливів у результаті нанесення ударів руками до тупого твердого предмету, у тому числі і при нанесенні ударів за обставин та у термін, що вказані у постанові про призначення експертизи (а.к.п.20-21, т.5).

Окрім того, у відповідності до висновку експерта №368 від 11.04.2016, на одязі ОСОБА_5, вилученого під час ОМП 07.03.2016 у Центральній міській лікарні, виявлена кров з антигенами А і Н, походження яких можливе, у тому числі як від самого ОСОБА_5, так і від ОСОБА_1 чи ОСОБА_7 при умові, що в останніх були пошкодження, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею (а.к.п.3, 64-66, т.5).

Ці висновки спростовують показання ОСОБА_2 про те, що він отримав тілесні ушкодження внаслідок падіння із мотоцикла 05.03.2016. Про це свідчить множинність нанесених останнім ударів руками по тілу потерпілого, про що зазначено у експертизі, від яких потерпілий втратив свідомість. Також вказаний висновок спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не бив потерпілого.

Про втрату свідомості потерпілим саме під час вилучення обвинуваченими майна свідчать покази свідка ОСОБА_14, а саме, що він знайшов потерпілого біля церкви, який був у свідомості.

Вказані висновки підтверджують вчинення обвинуваченими розбою поєднаним із насильством щодо потерпілого як указує останній, тобто на повороті у с. Висока Піч під час примусового вилучення у потерпілого майна, оскільки, як убачається із показань обвинувачених та свідка ОСОБА_7, ОСОБА_2 у цей день чи на передодні будь-яких тілесних ушкоджень не отримував, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 отримав ці тілесні ушкодження саме під час розбійного нападу на потерпілого на повороті у с. Висока Піч, оскільки у подальшому ОСОБА_2 не бив потерпілого, а лише відштовхував.

Висновком експерта №294 від 25.07.2016, у відповідності до якого генетичні ознаки слідів крові, виявлених на вирізах з куртки ОСОБА_1 містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_5 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові потерпілого та слідів крові, виявлених на вирізах з куртки ОСОБА_1 складає 2,98933х10-21 (а.к.п. 115-128, т.6).

Тобто, на одяг потерпілого кров ОСОБА_1 попала у результаті неодноразового нанесення ударів руками по тілу та обличчю потерпілого. Тому суд не вірить показанням ОСОБА_2 про те, що подряпини на руці у нього виникли 05.03.2016 від падіння з мотоцикла.

У відповідності до токсикологічного дослідження №988 від 10.03.2016, у крові потерпілого ОСОБА_5 станом на 1 годину 07.03.2016, алкоголю не виявлено (а.к.п.85, т.5), що спростовує доводи обвинувачених про те, що потерпілий під час його пограбування був п'яний.

Факт побиття потерпілого ОСОБА_2 підтверджується висновком експерта №295 від 25.07.2016 про те, що генетичні ознаки слідів крові, виявлених на вирізах спортивної кофті не збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілого та ОСОБА_2 і належать невстановленій особі жіночої статі. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на вирізах спортивних штанів є змішані, збігаються між собою, належать більше ніж одній особі та містять генетичні ознаки крові ОСОБА_2 та генетичні ознаки крові невстановленої особи жіночої статі і не містять генетичних ознак зразка крові потерпілого. А генетичні ознаки слідів крові, виявлених на вирізах зі спортивної кофти та змивах з кросівок ОСОБА_2 збігаються між собою та з генетичними ознаками крові потерпілого і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 (а.к.п. 91-113, т.6).

Непрямим доказом побиття потерпілого ОСОБА_1 є висновок експерта №122/ц від 11.04.2016 про те, що кров ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_5 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьовому вмісту рук ОСОБА_1 знайдені епітеліальні клітини, що походять від чоловіка в крові якого міститься антиген А ізосерологічної системи АВО, у тому числі і від самого ОСОБА_1 Виключити домішки клітин ОСОБА_5, як носія антигена А, неможливо (а.к.п.58-60, т.5).

За висновком експерта № 283/15-25 від 22.04.2016 ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «Бравіс», модельний ряд «Бейс Блек», ІМЕІ1 НОМЕР_2, ІМЕІ2 НОМЕР_3, станом на 06.03.2016 складала 257 грн. 50 коп. (а.к.п.108-117, т.5).

У відповідності до довідок, вартість викраденого у ОСОБА_5 майна становить: мобільного телефону «Нокіа» - 200 грн., сім-картки мобільного оператора «Київстар» - 10 грн., норкової шапки - 500 грн., шкіряних рукавиць - 150 грн., а також торту «Пражський» - 50 грн., пляшки коньяку «Шустов» ємкістю 0,25 л. - 43 грн. 51 коп., пляшки червоного вина ємкістю 1 л. - 78 грн. (а.с. 144-146, т.5).

Суд не бере до уваги висновок судово-медичної експертизи №635 від 07.03.2016, про виявлення на тілі ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді садна по тильній поверхні пальців обох кистей, оскільки експерт виключив можливість їх утворення під час бійки 06 лютого 2016 року, як зазначено у постанові про призначення даної експертизи. У свою чергу, обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину під час якого він наносив тілесні ушкодження потерпілому, а не навпаки.

Крім цього, суд відкидає висновок експерта №123/ц від 13.04.2016, відповідно до якого у піднігтьовому вмісту рук ОСОБА_2 знайдені епітеліальні клітини, що походять від чоловіка в крові якого міститься антиген Н ізосерологічної системи АВО, у тому числі і від самого ОСОБА_2 Походження ж клітин від ОСОБА_5 виключається (а.к.п.19, 61-63, т.5), а також висновки експерта № 7/67-16 від 11.05.2016, 7/66-16 від 10.05.2016 про те, що на вилучених 07.03.2016 під час затримання обвинувачених, речах, а саме: спортивній кофті, штанах, кросівках, яка належить ОСОБА_2 та куртці ОСОБА_1 виявлено кров людини, видову належність якої встановити не представилось можливим у зв'язку із недостатньою кількістю білка (а.к.п. 87-96, 98-105, т.5), так як згадані висновки експертів не спростовують встановлених судом обставин вчинення обвинуваченими інкримінованого їм злочину.

При оцінці доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, суд звертає увагу, що показання обвинувачених не лише суперечать показанням потерпілого та свідка ОСОБА_7, а також не узгоджуються між собою.

З огляду на викладене суд відкидає доводи обох обвинувачених стосовно їх непричетності до розбійного нападу на потерпілого та їх клопотання про перекваліфікацію їх дій зі ст. 187 на ст. 186 КК України та вважає, що останні у такий спосіб бажають уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ними злочин за ст. 187 КК України.

Встановлені судом обставини вчинення розбійного нападу обвинуваченими відрізняються від обставин вчинення ними цього злочину, які викладені в обвинувальному акті.

Разом з тим, суд вважає, що це не є порушенням вимог ст. 337 КПК України, яка визначає межі судового розгляду, з огляду на те, що суд не вийшов за межі інкримінованого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. В свою чергу, викладені у вироці обставини вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цього злочину повністю підтверджуються дослідженими у суді доказами сторони обвинувачення.

Верховний Суд України у пункті 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 № 10 роз'яснив, що небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття 187 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння. Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства (пункт 6 Постанови).

Оцінивши всі докази в сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою, вчинили напад на ОСОБА_5, а саме вчинили дії спрямовані на негайне вилучення його майна шляхом застосування фізичного насильства, яке було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

У зв'язку з доведеністю вини обвинувачених, поза розумним сумнівом, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Мотиви призначення покарання, а також мотиви прийняття рішення щодо цивільних позовів, речових доказів та запобіжного заходу.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особи винних.

Так, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, до затримання проживав разом із матір'ю, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо.

Суд також враховує той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше судимі за вчинення корисливих злочинів. За попередніми вироками належних висновків для себе не зробили та знову вчинили умисний корисливий злочин, зокрема ОСОБА_1 будучи умовно-достроково звільнений від відбування покарання.

При визначенні покарання суд також враховує наслідки вчиненого ними злочину, а саме наявну небезпеку життю та здоров'ю потерпілому, яка загрожувала останньому. Адже законодавцем закріплено в Конституції України, що життя та здоров'я людини визнаються найбільшою соціальною цінністю. Разом з тим, суд не залишає поза увагою думку самого потерпілого ОСОБА_5, який не наполягає на суворості покарання, а також пом'якшуючу та обтяжуючу покарання обставину.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є добровільне часткове відшкодування ним потерпілому завданої шкоди у розмірі 2800 грн.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених є рецидив злочину.

На підставі викладеного, враховуючи особи обвинувачених, думку потерпілого, який не наполягає на суворості покарання, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Водночас, суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив вказаний злочин будучи умовно-достроково звільненим на 1 рік 2 місяці 18 днів від відбування покарання, призначеного вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 20.05.2013, за яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. У зв'язку із цим суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України, тобто шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вказаним вироком суду від 20.05.2013.

У відповідності до ст. 416 КПК України при новому розгляду у суді першої інстанції допускається посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого у зв'язку із необхідністю посилення покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з обвинувачених 7000 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної (немайнової) шкоди підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Суд стягує з обвинувачених на користь потерпілого ОСОБА_5 документально підтверджені витрати на лікування у розмірі 2599 грн. 60 коп., грошові кошти у розмірі 2950 грн., вартість мобільного телефону «Бравіс» 257 грн. 50 коп. (а.к.п.108-117, т.5) та вартість іншого майна, яка підтверджена відповідними довідками (а.к.п. 144-146, т.5) у розмірі 1041 грн. 51 коп., а всього 6848 грн. 61 грн.

Окрім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 частково відшкодував потерпілому завдану шкоду у розмірі 2800 грн. (а.к.п. 22 т.1, а.к.п. 2, т.4).

З урахування зазначеного вище, суд стягує у солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілого матеріальну шкоду у розмірі 4048 грн. 61 коп.

Доводи адвоката Нагорної Н.І. про те, що згадані докази не є належними доказами розміру заподіяної потерпілому шкоди, оскільки відсутні відповідні висновки товарознавчої експертизи, суд відхиляє з огляду на таке.

У відповідності до ст. 242 КПК України, обов'язкова експертиза проводиться щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Проте, для кваліфікації дії обвинувачених за ст. 187 КК України, розмір викраденого майна у потерпілого внаслідок розбійного нападу юридичного значення не має. Відтак, у даному випадку суд допускає у якості доказів на підтвердження розміру викраденого у потерпілого майна названі вище квитанції та довідки про вартість цього майна.

При вирішенні позову стосовно відшкодування обвинуваченим на користь потерпілого моральної (немайнової) шкоди, суд приходить до такого.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що потерпілому діями обвинувачених була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях внаслідок розбійного нападу. Вказані події порушили звичайний ритм життя потерпілого, у зв'язку з чим останній має знайти сили для відновлення свого попереднього психологічного стану та налагодження умов життя, яке існувало до 06.03.2016. З урахуванням глибини вказаних страждань потерпілого, його віку, з метою часткового відновлення пригніченого психологічного стану останнього, а також враховуючи вимоги розумності цієї грошової компенсації та з метою доведення учасникам судового розгляду відчуття справедливості з боку держави в особі суду, останній дійшов висновку, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку повинні виплатити потерпілому 10000 грн. На думку суду, саме ця компенсація є справедливою та достатньою для відшкодування моральних страждань потерпілого, яких він зазнав внаслідок протиправних дій обвинуваченого.

Цивільний позов прокурора в особі Управління фінансів Житомирської районної державної адміністрації про стягнення з обвинувачених 4199 грн. 66 коп. витрат на лікування потерпілого, суд задовольняє у повному обсязі, оскільки дані вимоги повністю підтверджуються довідкою про вартість перебування потерпілого на лікуванні.

Згідно ст. 124 КПК України, суд в дольовому порядку стягує з обвинувачених на користь держави 4313 грн. 34 коп., тобто по 2156 грн. 67 коп. з кожного витрат на залучення експертів під час проведення дактилоскопічної експертизи.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного вище покарання невідбутої частини покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 20.05.2013, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 8 (восьми) років місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рахувати з часу їх фактичного затримання, тобто з 07.03.2016.

Зарахувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України з урахуванням змін, внесених Законом України №838-VІІІ від 26.11.2015 (день за два).

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави 4313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн. 34 коп., тобто по 2156 (дві тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 67 коп. з кожного, витрат на залучення експертів.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь держави в особі Управління фінансів Житомирської районної державної адміністрації 4199 (чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп. на лікування потерпілого.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ОСОБА_5 4048 (чотири тисячі сорок вісім) грн. 61 коп. матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. моральної (немайнової) шкоди.

В решті позову відмовити.

Речові докази, а саме:

- два гіпсові зліпки слідів підошви взуття, гіпсовий зліпок сліду шини транспортного засобу, частини запальнички та зв'язку ключів, СД диски з інформацією щодо з'єднань абонентів, DVD диски з інформацією - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- сорочку та штани, простиню біло-синього кольору, простирадло червоного кольору, гольф сірого кольору, губку для чистки взуття сірого кольору, підштаники чорного кольору, одну шкарпетку сірого кольору, відрізок джинсової тканини, посвідчення водія, картка «Приватбанку», мобільний телефон марки «Нокіа», мобільний телефон марки «Бравіс», клітчату сумку, поліетиленовий пакет, рушник сірого кольору - повернути потерпілому;

- мотоцикл «ИЖ» Юпітер 5, номерний знак НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_7

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченими у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Потерпілому, який не був присутнім у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: