Рішення № 79345174, 22.01.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5884/18

2/215/817/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,

за участю: секретаря - Азаренко К.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі суду № 3 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я внаслідок трудових обов'язків,-

СУТЬ СПОРУ:

Стислий виклад позиції позивача.

20.12.2018 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди до Приватного акціонерного товариства «ПівнГЗК» (далі - ОСОБА_4), яким просить стягнути моральну шкоду у розмірі 134 028 грн., у зв'язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.

Вказує, що він з 17.04.1990 по 15.06.2001 та з 15.06.2001 по 06.11.2018 виконував роботу відповідно до трудового договору за спеціальностями: помічник машиніста екскаватора у кар'єрі, машиніст екскаватора у кар'єрі на ОСОБА_4, всього 28 років 5 місяців. Ним отримано професійні захворювання: вібраційна хвороба першого-другого стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичної ангіодистонії синдромом у поєднані з полірадикулонейропатією С5-С8, переважно справа, L5-S1, переважно зліва, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ першого-другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня) і правого колінного суглоба (ПФ першого ступеня); нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху), що відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу від 16.08.2018, протокол № 1170, виникли з вини роботодавця, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 13.09.2018. При первинному огляді МСЕК 08.11.2018 позивачу встановлено третю групу інвалідності та 55% втрати професійної працездатності та за висновком МСЕК він потребує санаторно-курортного лікування, забезпечення лікарськими засобами, корсетом та ВМП. Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань у віці 51 року був порушений його звичайний спосіб життя та він був вимушений звільнитися з роботи, також йому важко виконувати будь-яку роботу, він зазнає та терпить кожного дня постійний біль та обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта, що іррадіює у праву руку і ліву ногу, які посилюються при різких рухах, біль і оніміння в дистанальних відділах кінцівок, які посилюються у нічний час, підвищена мерзлякуватість у них, побіління пальців рук на холоді, судоми у м'язах кінцівок, біль та обмеження рухів у плечових, ліктьових та колінних суглобах, утруднену ходу, загальну слабкість, підвищена втомлюваність, періодичний головний біль, запаморочення. Виходячи з тривалості роботи у відповідача, просить стягнути з ОСОБА_4 134 028 грн. моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання з’явився, підтвердив обставини, які викладені у позовній заяві, позов підтримав у повному обсязі.

Стислий виклад заперечень відповідача.

11.01.2019 представник відповідача ОСОБА_4 «ПівнГЗК» ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, який підтримала в судовому засіданні 22.01.2019. Вказує, що позивач добровільно обрав роботу, міг звільнитися у будь-який час, також позивач був попереджений та обізнаний з шкідливими умовами праці, тому за таких умов праці відповідач надавав ОСОБА_3 встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 тощо. Наявність шкідливих умов праці є об’єктивною на деяких робочих місцях згідно законодавства, гігієнічної класифікації праці. Вказує на відсутність причинно-наслідкового зв’язку між шкодою здоров’ю позивача і діями роботодавця, а також відсутність доказів завдання позивачу моральної шкоди.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 10-00 год. 22.01.2019.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_3 в проміжки часу з 17.04.1990 по 15.06.2001, та з 15.06.2001 по 06.11.2018 працював за спеціальностями: помічник машиніста екскаватора у кар'єрі, машиніст екскаватора у кар'єрі на ОСОБА_4 «ПівнГЗК», загальний стаж роботи позивача на підприємстві відповідача складає понад 28 роки, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 27-28).

16.08.2018 ДУ «Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини» встановлено наявність у позивача професійних захворювань: вібраційна хвороба першого-другого стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичної ангіодистонії синдромом у поєднані з полірадикулонейропатією С5-С8, переважно справа, L5-S1, переважно зліва, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ першого-другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня) і правого колінного суглоба (ПФ першого ступеня); нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху), що підтверджується медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу протокол № 1170, п. 14 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 13.09.2018 (а.с. 12-13, 18-21).

Відповідно до п. п. 12, 13, 6, 17, 19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13.09.2018, причиною професійного захворювання позивача є робота протягом 28 років 5 місяців на ОСОБА_4 «ПівнГЗК» в умовах впливу на організм шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, показники яких перевищували гранично допустимий рівень, а саме: еквівалентний рівень загальної транспортно-технологічної вібрації перевищує нормативний на 3 дБ (62дБ при ГДР 59дБ); шум, еквівалентний рівень звуку перевищує гранично допустимий на 3 дбА (83дбА при ГДР 80 дбА), які виникли в результаті порушення керівництвом ОСОБА_4 «ПівнГЗК» приписів ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» (а.с. 18-21).

Висновком МСЕК від 08.11.2018 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності та 55% втрати професійної працездатності з 29 жовтня 2018 року по 01 листопада 2019 року,за висновком якого він потребує санаторно-курортного лікування, забезпечення лікарськими засобами, корсетом та ВМП (а.с. 22).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 вересня 2018 року, як вказувалось раніше, підставою для встановлення професійного захворювання ОСОБА_3 послужило те, що позивач пропрацював на протязі значного періоду часу, а саме 28 років 5 місяців в умовах перевищеного гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на ОСОБА_4 «ПівнГЗК». Виробничими факторами, що спричинили захворювання шкідливі, напружені умови праці у ОСОБА_4 «ПівнГЗК», а саме умови праці машиніста екскаватора відносяться до 3 класу 1 ступеню шкідливості, за параметрами вібрації – до 3 класу 1 ступеню шкідливості та за параметрами шуму - до 3 класу 1 ступеню шкідливості. Встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоров’я, рекомендовано згідно п. 18 акту застосування заходів по зменшенню рівня впливу шкідливих факторів, та важкості праці.

Згідно роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Так, суд враховує тривалість роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів понад 28 років, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв’язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 55 % та третя група інвалідності, тривалість розладу його здоров'я, припинення трудової діяльності, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши роз’яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 щодо відшкодування розміру моральної шкоди, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 40 000 грн. моральної шкоди у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач завищеною.

Доводи представника відповідача щодо добровільного вибору позивачем умов праці, об’єктивний характер шкідливості умов його праці, суд до уваги не бере, так як вони не мають правового значення для вирішення спору.

Згідно зі ст.ст. 133, 141 ч.6 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я внаслідок трудових обов'язків – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов’язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 23 січня 2019 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання за адресою: 50031, м. Кривого Рогу, вул. Кремлівська, 28/13.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

СУДДЯ: