Рішення № 79342563, 23.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року справа № 2340/5092/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу, як працівника, безпосередньо зайнятого повний робочий день на підземних гірничих роботах з видобудку вугілля, що дає право на зменшення пенсійного віку відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: - з 01.09.1980 по 03.11.1980 в Шахтоуправлінні «Куйбишевське» машиністом підземних установок другого розряду з повним робочим днем в шахті; - з 18.11.1980 по 31.12.1982 перебування на службі в армії; - з 17.12.1984 по 11.10.1985 у «Ордена Леніна шахтоуправлінні «Октябьское п/о «Донецькцголь» на дільниці №5 горноробочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

- скасувати рішення відповідача від 13.09.2018 №231150000149 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.06.2018 (дата досягнення позивачем 56-ти років).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовного провадження в адміністративній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач в супереч вимог частини законодавства України - не призначив позивачу пенсію на пільгових умовах як працівнику, безпосередньо зайнятого повний робочий день на підземних гірничих роботах з видобудку вугілля, що дає право на зменшення йому пенсійного віку відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, періоди роботи позивача, зокрема: - з 01.09.1980 по 03.11.1980 в Шахтоуправлінні «Куйбишевське» машиністом підземних установок другого розряду з повним робочим днем в шахті; - з 18.11.1980 по 31.12.1982 перебування на службі в армії; - з 17.12.1984 по 11.10.1985 у «Ордена Леніна шахтоуправлінні «Октябьское п/о «Донецькцголь» на дільниці №5 горноробочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що позивачем не надано до пенсійного органу доказів того, що він був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах з видобудку вугілля, що дає право на зменшення йому пенсійного віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, перебування позивача на службі в армії у відповідності до чинного законодавства України не підлягає зарахуванню до стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 14 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відповідача, оформленого протоколом від 13.09.2018 №231150000149, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачем не надано до пенсійного органу доказів того, що він був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах з видобудку вугілля, що дає право на зменшення йому пенсійного віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і пятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Із аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в трудовій книжці позивача містяться записи про періоди роботи - з 01.09.1980 по 03.11.1980 в Шахтоуправлінні «Куйбишевське» машиністом підземних установок другого розряду з повним робочим днем в шахті; - з 17.12.1984 по 11.10.1985 у «Ордена Леніна шахтоуправлінні «Октябьское п/о «Донецькцголь» на дільниці №5 горноробочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

Тобто, трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірний період повний робочий день на підземних роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Щодо зарахування позивачу періоду з 18.11.1980 по 31.12.1982 перебування на службі в армії (строкової служби); суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Підпунктом «к» пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, встановлено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах період роботи, зокрема, служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, період з 18.11.1980 по 31.12.1982 перебування на службі в армії (строковій службі) підтверджений записом у військовому квитку.

Оскільки пільговий стаж позивача підтверджений належно оформленим записом у трудовій книжці, а період його перебування на службі в армії (строковій службі) підтверджений належно оформленим записом у військовому квитку, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо не зарахування вищевказаного періоду роботи (служби) позивача до пільгового стажу його роботи, що дає право на зменшення пенсійного віку відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу, як працівника, безпосередньо зайнятого повний робочий день на підземних гірничих роботах з видобудку вугілля, що дає право на зменшення пенсійного віку відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: - з 01.09.1980 по 03.11.1980 в Шахтоуправлінні «Куйбишевське» машиністом підземних установок другого розряду з повним робочим днем в шахті; - з 18.11.1980 по 31.12.1982 перебування на службі в армії; - з 17.12.1984 по 11.10.1985 у «Ордена Леніна шахтоуправлінні «Октябьское п/о «Донецькцголь» на дільниці №5 горноробочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оформленого протоколом від 13.09.2018 №231150000149 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 з 02.06.2018 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш