
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2019 року м. Житомир справа № 240/305/19
категорія 111020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,
за участю: представника заявника Кінзерської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Головного управління ДФС у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
встановив:
Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області від 18.01.2019 №1/14-06-30-13-02.
В обгрунтування заяви зазначено, що посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області продавцям, які знаходились у магазині відповідача, було пред'явлено службові посвідчення, направлення та наказ на проведення фактичної перевірки. Інспекторів не було допущено до проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Заявник, вважаючи таку відмову протиправною, прийняв рішення від 18.01.2019 №1/14-06-30-13-02 про застосування адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 22.01.2019 відповідно до вимог ст.283 КАС України заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду на 23.01.2019 о 11:45.
В судовому засіданні 23 січня 2019 року представник Головного управління ДФС у Житомирській області підтримала заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та просила її задовольнити.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про дату час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином і вчасно, про, що свідчить телефонограма від 22.01.2019, причина неявки суду невідома (а.с.40).
Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, наказом начальника Головного управління ДФС у Житомирській області від 16.01.2019 №81 призначено проведення фактичної перевірки з 16.01.2019 тривалістю 10 діб, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за місцем здійснення торгівельної діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
У направленнях на проведення перевірки від 16.01.2019 № №108, 109 метою перевірки зазначено: використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Для проведення перевірки було направлено головного державного ревізора-інспектора відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Житомирській області Оснадчука Анатолія Володимировича та головного державного ревізора-інспектора відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Житомирській області Красуленка Руслана Олександровича (а.с.17-18).
У зв'язку з відмовою у допуску до проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 інспекторами складено акт №24 від 17.01.2019 (а.с.19).
Рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області від 18.01.2019 №1/14-06-30-13-02 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.26).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно п.80.1. ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За приписами п.81.1. ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Абзацем 5 пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операціі) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 81.2. статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт такої відмови.
Відповідно до пункту 94.4. статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено пунктом 94.10. статті 94 Податкового кодексу України, відповідно до якого арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Підпунктом 94.2.3. пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Як встановлено судом, на адресу Головного управління ДФС у Житомирській області надійшов лист Головного управління Держпраці у Житомирській області, щодо проведення спільних заходів державного контролю (а.с.22).
Заступник начальника ГУ ДФС у Житомирській області та начальник управління податків і зборів звернулись з листом від 16.01.2019 до начальника ГУ ДФС у Житомирській області і до начальника відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області на отримання дозволу розпочати фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з питання здійснення господарської діяльності без належного оформлення трудових відносин найманих працівників (а.с.20).
Наказом начальника Головного управління ДФС у Житомирській області від 16.01.2019 №81 призначено проведення фактичної перевірки з 16.01.2019 тривалістю 10 діб (а.с.16).
Як встановлено з матеріалів справи, у направленнях на проведення перевірки підписи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про ознайомлення відсутні, про, що в порядку визначеному Податковим кодексом України перевіряючими контролюючого органу складено акт №24 від 17.01.2019, яким зафіксовано факт недопуску до перевірки (а.с.19).
Таким чином, в порушення вимог Податкового кодексу України така відмова платника податків від допуску до перевірки є протиправною.
Зі змісту рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області від 18.01.2019 №1/14-06-30-13-02 встановлено, що за результатми розгляду листа управління держпраці у Житомирській області від 10.01.2019 №205 та доданих до них матеріалів з'ясовано обставини, передбачені п.п.94.2.3. п.94.2. ст.94 Податкового кодексу України "платник податків відмовляється від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу" (а.с.26).
Жодних доказів в спростування правомірності наказу про призначення такої перевірки та щодо дій представників податкового органу під час проведення перевірки суду відповідачем не надано.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заявником наведено достатні підстави для задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Заяву Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 39459195) задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області від 18.01.2019 №1/14-06-30-13-02 про умовний адміністративний арешт майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, інд. код НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили та підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.
Суддя В.А. Панкеєва
Судове рішення № 79341017, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 23.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/305/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: