Ухвала суду № 79340431, 15.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2019 року Справа № 160/290/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобудмеханізація" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудмеханізація" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.12.2018 № 7412-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобудмеханізація" (код ЄДРПОУ 01238264).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Згідно з ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 3 статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до пункту 19 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

У відповідності до частини 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з частиною 2 статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно зі статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної особи.

Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон № 5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, з 01.01.2019 року представництво інтересів позивача (в тому числі з правом подання позову до суду) має здійснюватись адвокатом або законним представником.

Судом встановлено, що позовна заява від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобудмеханізація" подана та підписана представником за довіреністю - ОСОБА_1

В позовній заяві представником позивача зазначено, що дана справа про оскарження наказу ДФС про проведення перевірки не відноситься до справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження та є справою незначної складності. Згідно ч.2 ст. 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2.ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Зважаючи на те, що зазначена справа є справою незначної складності у розумінні КАС України, позивач уповноважив ОСОБА_1 бути представником ТОВ "Житлобудмеханізація" за довіреністю № 09/2 від 09.01.2019 року.

Суд зазначає, що відповідно до абз. 20 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно п.п.6, 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності серед інших, є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, відповідно до п. 77.4 ст.77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Таким чином, оскаржуваний наказ про проведення перевірки від 19.12.2018 року № 7412-п, в розумінні норм Податкового кодексу України є рішення, яке дає право посадовим особам Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на проведення перевірки ТОВ "Житлобудмеханізація".

Вказаний наказ, не є в розумінні норм КАС України рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

На підставі викладеного суд вважає, що дана справа не може бути справою незначної складності.

Оскільки, доказів на підтвердження своїх повноважень, як адвоката, представником позивача не надано, суд приходить висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 42, 43, 55-59,169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобудмеханізація" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона