Ухвала суду № 79338511, 23.01.2019, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.01.2019 Справа № 908/139/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши

позовну заяву Партнерство з обмеженою відповідальністю Авто Донна Груп (Auto Donna Group Limited Partnership), місце знаходження: Роуз Cтpiт Саус Лейн 101, Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство, ЕН2 3JG, (101 Rose Street South Lane, Edinburg, EH2 3 JG, Scotland); адреса для поштового листування на території України: 69041, м, Запоріжжя, бул. Вінтера, 26, оф. 9

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Брик», Російська Федерація, 456305, Челябінська область, м. Miacc, вул. 40 Років Жовтня, 25

до відповідача 2 Приватного підприємства «Техбудінустрія», 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, 40

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп», 01042, м. Київ, Ново печерський провулок, буд. 3, корпус 2

про стягнення коштів

встановив:

17.01.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Партнерство з обмеженою відповідальністю Авто Донна Груп (Auto Donna Group Limited Partnership), Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брик», Російська Федерація, Челябінська область, м. Miacc та Приватного підприємства «Техбудінустрія», м. Запоріжжя про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брик», Російська Федерація, Челябінська обл., м. Міасс на користь Партнерства з обмеженою відповідальністю Авто Донна Групп (Auto Donna Group Limited Partnership), Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство суму попередньої оплати за контрактом на поставку продукції № 16 від 07.07.2017 в сумі 2 581 314,40 російських рублів та відсотків за неправомірне утримання грошових коштів в сумі 90 752,43 російських рублів;

- стягнення з Приватного підприємства «Техбудіндустрія», м. Запоріжжя, на користь Партнерства з обмеженою відповідальністю Авто Донна Груп (Auto Donna Group Limited Partnership), Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство суму попередньої оплати за контрактом на поставку продукції № 16 від 07.07.2017 в сумі 10 000,00 російських рублів.

17.01.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню у зв'язку з наступним:

07.06.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп», м. Київ (третя особа, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брик», Російська Федерація, Челябінська область, м. Miacc (відповідач 1, продавець) укладено контракт на поставку продукції № 16 (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту продавець (відповідач 1) зобов'язується поставити, а покупець (третя особа) прийняти та оплатити запасні частини до легкових автомобілів, що надалі поіменовані «Продукція» на умовах Контракту.

Відповідно до п. 1.2. Контракту номенклатура, кількість та ціни продукції, що постачається за умовами контракту погоджуються сторонами стосовно кожної окремої партії продукції та зазначаються в Специфікаціях, що складають невід'ємну частину Контракту.

Специфікацією № 3 від 17.04.2018 між третьою особою та відповідачем 1 погоджено кількість, номенклатуру та вартість продукції. Загальна вартість продукції за вказаною специфікацією складає 3 997 642,40 російських рублів.

18.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп», м. Київ (третя особа, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брик», Російська Федерація, Челябінська область, м. Miacc (відповідач 1, продавець) укладено додаткову угоду № 1 до контракту на поставку продукції № 16 від 07.06.2017 (надалі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди у розділі 10 «Адреси та банківські реквізити сторін» Контракту на поставку продукції № 16 від 07.06.2017 пункт «Покупець» прийняти у наступній редакції:

Покупець: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп», юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Крепостна, буд. 1-А, кв. 87; поштова адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 3.

Платник: Авто Донна Груп (Auto Donna Group Limited Partnership), адреса платника: 101 Rose Street South Lane, Edinburg, EH2 3 JG, Scotland.

Вантажоотримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сот Трейд ЛТД», м. Суми.

17.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп», м. Київ уклало з Приватним акціонерним товариством «Техбудіндустрія» договір поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як зазначено в позовній заяві, позивачем подано даний позов до Господарського суду Запорізької області у зв'язку з тим, що місцезнаходженням відповідача 2 (поручителя) є: 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, 40.

Так, згідно договору поруки від 17.04.2018 укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп», м. Київ (третя особа, кредитор) та Приватним підприємством «Техбудінустрія», м. Запоріжжя (відповідач 2, поручитель), поручитель (відповідач 2) зобов'язується перед кредитором (третя особа) відповідати за виконання юридичною особою зареєстрованою за законодавством Російської Федерації - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Брик» (місцезнаходження: Російська Федерація, Челябінська область, м. Міасс, надалі - «Боржник») зобов'язань Боржника стосовно поставки запасних частин до легкових автомобілів (надалі - Товар) за договором поставки № 16 від 07.06.2017, укладеного Боржником (позивачем у даній справі) з Кредитором (третя особа у справі) (п. 1 договору поруки).

Пунктом 2 договору поруки сторонами врегульовано, що розмір зобов'язань боржника, зазначений у п. 1 цього договору, що забезпечується порукою за цим договором складає 10 000,00 російських рублів.

Пунктом 5 договору поруки визначено, що відповідальність поручитель та боржник перед кредитором є солідарною.

В разі невиконання та/або несвоєчасного виконання Боржником зобов'язань, визначених в п. 3 цього договору Кредитор направляє відповідне повідомлення Поручителю. Поручитель не пізніше 10-ти робочих днів після одержання повідомлення, розраховується з Кредитором по заборгованості Боржника у визначеному цим договором обсязі. До Поручителя, що виконав відповідні зобов'язання Боржника переходять відповідні права Кредитора по відповідному зобов'язанню (п. п. 6, 7 договору поруки).

Статтями 546, 548 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що відповідно п. 9. 2. контракту № 16 від 07.06.2017 сторони не повноважні, передавати права або обов'язки за цим контрактом третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Крім того, згідно п. 8.2 контракту № 16 від 07.06.2017 сторонами погоджено, що при не досягненні згоди, спори підлягають розв'язанню у Арбітражному суді Челябінської області Російської Федерації.

При цьому суд враховує, що зобов'язання відповідача 1 за контрактом є борг в розмірі 2 581 314,40 російських рублів та відсотків за неправомірне утримання грошових коштів в сумі 90 752,43 російських рублів, тоді як обов'язок поручителя (відповідач 2) визначено в грошовій формі з лімітом 10 000,00 російських рублів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Так, господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

За таких обставин, завідомо безпідставна зміна підсудності справи полягає у тому, що особа залучивши співвідповідача у вигляді поручителя з лімітом відповідальності 10 000,00 російських рублів (у даному випадку), отримує право вибору суду (в залежності від адреси місцезнаходження співвідповідача) для подання позовної заяви з вимогами до боржника за основним договором, тим самим нівелюючи основоположні принципи господарського судочинства та положення ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, залучення позивачем поручителя з лімітом відповідальності 10 000,00 російських рублів без дотримання вимог основного договору та подальше визначення вказаної особи в якості співвідповідача, суд у даному випадку визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на безпідставну зміну підсудності справи.

Суд зазначає, що у даному випадку визнання наведених вище дій позивача зловживанням процесуальними правами, у розумінні ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не є обмеженням доступу до правосуддя, оскільки позивач не позбавлений можливості звернутися з позовною заявою до відповідача 1 з дотриманням територіальної підсудності у відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 43 ГПК України визначено правові наслідки встановлення судом обставин зловживання учасниками судового процесу своїми процесуальними правами. Зокрема, визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього кодексу).

З урахуванням наявного зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на безпідставну зміну підсудності справи, суд не вбачає підстав для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, беручи до уваги наявність обставин зловживання позивачем процесуальними правами, суд дійшов висновку про повернення без розгляду позовної заяви Партнерство з обмеженою відповідальністю Авто Донна Груп (Auto Donna Group Limited Partnership), Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брик», Російська Федерація, Челябінська область, м. Miacc до відповідача 2 Приватного підприємства «Техбудінустрія», м. Запоріжжя, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп», м. Київ про стягнення коштів.

Керуючись ст. ст. 43, 174, 232 235, 255, п. 17.5. розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Партнерство з обмеженою відповідальністю Авто Донна Груп (Auto Donna Group Limited Partnership), Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брик», Російська Федерація, Челябінська область, м. Miacc до відповідача 2 Приватного підприємства «Техбудінустрія», м. Запоріжжя за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Автогруп», м. Київ про стягнення коштів - повернути позивачу без розгляду.

Матеріали направити на адресу позивача, зазначену у позовній заяві.

Додаток: на 39 аркушах.

Відповідно до ст. ст. 174, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Ухвала підписана 23.01.2019.

Суддя І. С. Горохов