Рішення № 79337030, 08.01.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/356/19

В справі № 760/5309/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2019 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника відповідача - Скачка А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Навчально-виховного комплексу допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді м. Києва про визнання незаконними та скасування наказів, суд

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом і просить:

-визнати незаконним наказ Навчально-виховного комплексу допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді м. Києва від 03 листопада 2017 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та оголошену їй цим наказом догану;

-визнати незаконним наказ Навчально-виховного комплексу допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді м. Києва від 07 листопада 2017 року №104 «Про преміювання працівників НВК» у частині позбавлення її премії.

Посилається в позові на те, що вона працює у Навчально-виховному комплексі допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді м. Києва з вересня 2010 року на посаді керівника гуртка.

У листопаді 2017 року відповідач не виплатив їй премію із фонду заробітної плати.

Вважає, що такі дії відповідача пов'язані з тим, що вона з вересня 2017 року неодноразово вказує на необхідність покращення матеріального забезпечення гуртка образотворчого мистецтва та надання іншого кабінету, який з вересня 2017 року не використовується та більш пристосований для проведення занять з образотворчого мистецтва.

03 листопада 2017 року вона була змушена невідкладно звернутися до лікаря та з метою своєчасного попередження про це, вона зателефонувала на міський телефонний номер керівництва, однак на її дзвінок ніхто не відповів.

У зв'язку з цим вона зателефонувала черговому працівнику ОСОБА_3, якому повідомила про своє погане самопочуття і про те, що може запізнитися на заняття.

Після прийому ліків та відвідування лікаря її самопочуття покращилося і вона вирішила прийти на роботу, де біля кабінету її очікували директор закладу ОСОБА_4, заступник директора ОСОБА_5, завуч ОСОБА_6, голова профспілки ОСОБА_7 та керівник гуртка ОСОБА_8

Директор повідомила її, що за наслідками її запізнення на роботу без поважних причин буде складено відповідний акт, а її пояснення про погане самопочуття до уваги взяті не будуть.

Зі змістом акту вона ознайомлена не була, пропозицій від директора щодо надання письмових пояснень про причини запізнення не було, що, на її думку, є порушенням ст. 149 КЗпП України.

Крім того, зазначила, що з наказом про оголошення догани її ознайомлено не було, як і не було надано пояснень причин невиплати премії.

28 листопада 2017 року вона звернулася з цього приводу за роз'ясненнями до голови профспілки ОСОБА_7, яка 02 грудня 2017 року повідомила її про те, що члени профкому були не згодні із запропонованим відповідачем розподілом грошової винагороди за 2017 рік з фонду економії заробітної плати, однак керівництво відмовилося врахувати зауваження профспілки.

Це змусило її 02 грудня 2017 року та 15 грудня 2017 року звернутися до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації та Солом'янської районної у місті Києві профспілки працівників освіти і науки України,від якої отримала відповідь, що премії вона була позбавлена відповідно до п.3.4 Положення про преміювання працівників Навчально-виховного комплексу в зв»язку з застосованим дисциплінарним стягненням.

Вважає, що наказом відповідача від 03 листолпада 2017 року №103 її незаконно та безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оскільки порушень трудової дисципліни вона не вчиняла,а вимушено зверталася до лікаря, про що свідчить довідка від 23 лютого 2018 року про проходження нею невідкладного лікування.

Надана роботодавцем розшифровка її заробітної плати за грудень 2017 року вказує на те, що за грудень 2017 року їй було виплачено премію із фонду заробітної плати, хоча відповілно до ч. 3 ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Факт виплати їй премії у грудні 2017 року, на її думку, свідчить про те, що 03 листопада 2017 наказу про оголошення догани не було та цей наказ було сфальсифіковано для надання пояснень за її запитами до Управління освіти Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації та Солом'янської районної у місті Києві профспілки працівників освіти і науки України.

Безпідставне оголошення їй догани спричинило для неї значні негативні моральні та матеріальні наслідки, оскільки вона позбавлена премії у листопаді 2017 року та може бути позбавлена премії протягом строку дії догани.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивача в судове засідання не з"явилася, подала заяву і просить розглядати справу в її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

На виконання вимог ст. 178 ЦПК України представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що наказом № 84 від 18 вересня 2017 року рішенням зборів трудового колективу були затверджені Правила внутрішнього трудового розпорядку та встановлено час початк роботи для керівників гуртків за 20 хвилин до початку занять.

З цим наказом позивачка ознайомлена, про що свідчить її підпис.

Наказом № 96 від 20 жовтня 2017 року для організованого та ефективного проведення навчально-виховного процесу під час канікул всі керівники гуртків зобов»язані забезпечити проведення навчально-виховного процесу під час канікул з 30 жовтня 2017 року по 03 листопада 2017 року в дні, які визначено розкладом занять на 2017-2018 навчальний рік, час проведення занять встановлено з 11.00 години.

Таким чином, початок робочого дня для керівників гуртків 03 листопада 2017 року, в тому числі і для позивачки, є 10 годин 40 хвилин.

03 листопада 2017 року позивачка була відсутня на робочому місці з 10 години 40 хвилин до 15 годин 50 хвилин, а всього 4 години 10 хвилин, що підтверджується актом відсутності працівника на робочому місці, складеного керівником відповідача, заступником керівника, головою ПК та керівниками гуртків.

Відповідно до змісту акту 03 листопада 2017 року станом на 15 годині 45 хвилин позивачка була відсутня на робочому місці з невідомих причин.

В цьому ж акті зазначено, що позивачка з'явилася на роботу о 15 годині 50 хвилин, була ознайомлена з актом про відсутність на роботі, але від підпису в ньому відмовилася.

Наказом від 03 листопада 2017 року за допущене порушення трудової дисципліни, відсутності на робочому місці з 11.00 до 15.45 без попереднього узгодження з безпосереднім керівником та не обґрунтуванням поважності причини відсутності, позивачці була оголошена догана.

В період з 04 листопада 2017 року по 07 листопада 2018 року у позивачки за розкладом на 2017-2018 навчальний рік занять не було, тому в цей період вона в закладі освіти не з'являлася, а з 08 листопада 2017 року по 18 листопада 2017 року перебувала на листку непрацездатності.

В зв»язку з цим з наказом про застосування дисциплінарного стягнення позивачка була ознайомлена післ виходу на роботу 01 грудня 2017 року, однак від підпису відмовилася, про що був складений акт.

Зазначив також, що позивачка протягом часу роботи керівником гуртка мала численні зауваження по роботі, що підтверджується доповідними записками.

На підставі наказів відповідача від 23 лютого 2018 року № 27 та 17 квітня 2018 року №53 були проведені перевірки скарг, що надійшли протягом 2017-2018 навчального року щодо ОСОБА_2, та переглянута кількість учнів, що відвідують її заняття. Скарги щодо позивачки підтвердилися, а кількість учнів, що заявлена позивачкою по переліку, не відповідає дійсності.

Таким чином вважає, що позивачка неналежним чином виконувала свої посадові обов»язки, порушувала трудову дисципліну, а тому застосоване до неї дисциплінарне стягнення законним.

Крім того, премія наказом від 07 листопада 2017 року була виплачена до професійного свята, премійовано було лише 52 працівники з 72 за штатом, і виплата такої премії не є обов»язком адміністрації.

Виходячи з цього, вважаючи дії відповідача правомірними, просить відмовити в позові.

Позивачка в ході судового розгляду надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що доданий до відзиву акт її відсутності на робочому місці від 03 листопада 2017 року з п'яти членів комісії підписали лише чотири особи, а запис про, начебто, її відмову від ознайомлення з ним - три з п'яти.

Запис про її появу на роботі о 15:50 зроблено прописом на акті невідомою особою, під цим написом жодного підпису членів комісії, які зазначені у акті, немає.

У акті від 03 листопада 2017 року не зазначено, що їй запропоновано надати письмові пояснення, не визначено розумний час для їх написання та подання.

Акт від 01 грудня 2017 року про, начебто, її відмову від ознайомлення з наказом від 03 листопада 2017 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення» з чотирьох членів комісії підписало лише троє осіб, що також не підтверджує наявність факту її відмови надати письмові пояснення.

Зазначила, що наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року №1000/5 було затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, пунктом 8 розділу 7 «Підписання управлінських документів» яких визначено, що «Документи, складені комісією, підписують голова комісії і всі члени комісії».

Відповідно до вказаного наказу акт відсутності робітника на робочому місці від 03 листопада 2017 року та акт від 01 грудня 2017 року не є актами у розумінні чинного законодавства України, на підставі яких можуть прийматись будь-які управлінські рішення, не засвідчують викладені у цих актах обставини.

Вважає, що відсутність підписів всіх членів комісії, які включені саме за ініціативою керівництва відповідача до складу комісії, свідчить про непідтвердження фактів, про які зазначено у складених актах, а саме: її відсутності на робочому місці без поважних причин, її відмову від надання письмових пояснень та відмову від ознайомлення з наказом про незаконне притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Зазначила, що складання акту відсутності працівника на робочому місці від 03 листопада 2017 року о 15:45 та начебто фіксування відмови від надання письмових пояснень о 15:50 і видання у цей же день наказу «Про застосування дисциплінарного стягнення» свідчить про позбавлення працівника можливості надати письмові пояснення з приводу можливого запізнення на заняття, небажання відповідача об'єктивно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, що суперечить ч. 3 ст. 149 КЗпП України.

Крім того, на її думку, відповідач ухилявся та ухиляється від отримання будь-яких пояснень, будь-якої кореспонденції від неї, тому саме для звернення до суду вона витребувала дану довідку від 23 лютого 2018 року від лікаря.

Зазначила, що у змісті наказу №104 вказано, що преміювання здійснено з нагоди Дня працівника позашкільної освіти, а однією з підстав його видання є Положення про преміювання.

Пунктом 2.3 Положення про преміювання встановлено, що рішення про преміювання та його розмір приймає директор НВК за погодженням з профспілковим комітетом, що оформляється відповідними протоколами засідань профкому і наказом директора.

Відповідачем до відзиву надано суду протокол №22 засідання профспілкового комітету НВК від 07 листопада 2017 року, згідно з яким профком НВК розглядав питання виплати премії працівникам НВК з економії фонду заробітної плати за 2017 рік. При цьому у змісті протоколу Інших протоколів засідань профспілкового комітету НВК Відповідачем не надано.

Тобто протокол №22 засідання профспілкового комітету НВК від 07 листопада 2017 року не давав згоду на преміювання жодного працівника відповідача або виключення будь-якого працівника відповідача з числа премійованих працівників з нагоди Дня працівника позашкільної освіти.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства,установи,організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов"язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно i сумлiнно, своєчасно i точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової i технологiчної дисциплiни, вимог нормативних актiв про охорону працi, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Судом встановлено, що з 06 вересня 2010 року позивач перебуває у трудових відносинах з Навчально - виховним комплексом допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді м. Києва, де працює на посаді керівника гуртка.

Наказом №84 від 18 вересня 2017 року були введені в дію Правила внутрішнього трудового розпорядку на 2017-2018 роки.

Даним наказом був встановлений початок робочого дня для працівників НВК, в тому числі для керівників гуртків, яким є позивачка, за 20 хвилин до початку занять.

Наказом відповідача № 96 від 20 жовтня 2017 року для організованого та ефективного проведення навчально-виховного процесу під час канікул керівникам гуртків було доручено забезпечити проведення навчально-виховного процесу під час канікул з 30 жовтня 2017 року по 03 листопада 2017 року та встановлено графік занять з 11.00 години.

Таким чином, початком робочого дня для керівників гуртків 03 листопада 2017 року, в тому числі і для позивачки, є 10 годин 40 хвилин.

Встановлено, що 03 листопада 2017 року позивачка була відсутня на робочому місці з 10 години 40 хвилин до 15 годин 50 хвилин, в зв»язку з чим був складений акт за підписами керівника установи, заступником керівника, голови профспілки ОСОБА_7 та керівника гуртка ОСОБА_8.

В цьому ж акті було зазначено, що позивачка з»явилася на роботі о 15.50, була ознайомлена з актом, однак відмовилася надати пояснення з приводу причин відстуності на роботі.

Наказом №103 від 03 листопада 2017 року за допущене порушення трудової дисциплінаи до позивачки було застосовано дисциплінарне стягнення в вигляді догани.

Відповідно до Акту, складеного 01 грудня 2017 року, поивачка відмовилася від ознайомлення з даним наказом.

/ т.1, а.с. 73 - 75 /

Звертаючись до суду, позивачка не заперечувала своєї відстуності на роботі в зазначений в акті час, а саме з початку робочого дня і до 15.45.

В той же час, обгрунтувала причину відсутності поганим самопочуттям та відвідуванням лікаря, надавши копію довідки б/н про проходження лікування в стоматологічній клініці від 23 лютого 2018 року.

З копії довідки вбачається що позивачка проходила лікування в стоматологічній клініці в першій половині дня 03 листопада 2017 року.

В той же час, в якій саме клініці, в який проміжок часу та в зв»язку з чим, в довідці не зазначено.

Крім того, не зазначено також, чи це був плановий прийом у лікаря за попереднім записом, виходячи з умов та порядку роботи лікарів-стоматологів,чи це була екстренна необхідність, викликана гострим болем, та чи могла позивачка за своїм станом здоров»я, виходячи з причин відвідування лікаря, виконувати свої посадові обов»язки.

Крім того, звертає на себе увагу та обставина, що вказана довідка була надана позивачкою не при зверненні до суду, а після отримання відзиву на витребуваних судом матеріалів від відповідача.

/ т.2, а.с. 40 /

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Подаючи довідку від 23 лютого 2018 року, позивачка не зазначила про наявність у неї оригіналу довідки, у якій клініці вона відвідувала лікаря-стоматолога, прізвище лікаря, та причини відвідування, які позбавляли її можливості поставити про це, тобто про необхідність відстуності на роботі, керівництво.

Крім того, з копії довідки, не засвідченої позивачкою в порядку, зазначеному в ст.95 ЦПК, вбачається, що на ній зазначено два прізвища - головного лікаря та лікуючого лікаря, однак зазначене на печатці прізвище лікаря не дає можливості ідентифікувати його на відповідність зазначеним у довідці.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ст.ст.80 та 81 ЦПК Украни достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує,що вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі в законодавстві України не існує, тобто у кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.

Причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, в тому числі стан здоров»я, який може бути підтверджений, у тому числі довідкою медичної установи, показами свідків та іншими доказами.

З довідки, наданої позивачкою в обгрунтування поважності причин відстуності на роботі, зазначено, що вона проходила лікування в першій половині дня.

В той же час, виходячи з умов роботи лікарів-стоматологів, в який саме час вона проходила лікування, не зазначено, як і не зазначено порядку: за попереднім записом чи в зв»язку з погіршенням стану здоров»я, та скільки тривало надання медичної допомоги, а також,виходячи з фаху лікаря та вигляду медичної допомоги, чи могло це бути перешкодою для виходу на роботу та висновку про поважність причин відстуності на роботі.

Відповідно до ч.ч.1,2, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачка, не з»явившись до суду, таких доказів не надала, своєї відсутності на роботі не спростовувала, і поважності причин відсутності на роботі до 15.45 будь-якими доказами, окрім даної довідки, не довела, заперечень, приведених представником відповідача з цього приводу, не спростувала.

Виходячи з цього, змісту довідки та викладеного вище, суд вважає, що сама по собі довідка про відвідування лікаря-стоматолога без приведення в ній інформації, яка б давала суду підстави для висновку про поважність причин відстуності позивачки на роботі з початку робочого часу для неї, визначеного Правилами внутрішнього трудового розпорядку та наказом, а саме з 10.40 до 15.45, суд приходить до висновку, що дана довідка не може бути доказом поважності причин відстуності позивачки на роботі та висновку про незаконність наказу про її притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким же чином регулюється дане питання в ст. 15 Закону України « Про оплату праці».

Згідно зі ст. 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Наказом відповідача № 104 від 07 листопада 2017 року « Про преміювання парцівників НВК» з нагоди Дня працівника позашкільної освіти за погодженням з профспілковим комітетом за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов»язків, відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи НВК, були премійовані працівники НВК.

Наказ про преміювання був погоджений профспілковим комітетом без зауважень відповідно до Протоколу засідання профспілкового комітету НВК №22 від 07 листопада 2017 року.

/ т. 1, а.с. 76; 116 - 125; 128 - 137 /

Представник вівдповідача в судовому засіданні зазначив, і це підтверджується наданими ним доказами, премією були заохочені 52 працівники з 72 за штатом.

При цьому зазначив, що це разова премія, обов»язку виплати якої всім працівникам не передбачено ні законом, ні внутрішнім Положенням про преміювання.

15 листопада 2016 року бу взавтерджений Колективний договір між адміністрацію та трудовим колективом НВК на 2016-2021 роки.

Відповідно до п.5 розділу Ш Колективного договору адміністрація зобов»язана спільно з профкомо розподіляти фонд матеріального заохочення та здійснювати преміювання працівників, погоджувати з профкомом встановлення різного виду надбавок.

20 жовтня 2017 року до Колективного договору були внесені зміни та доповнення,а саме: Розділ Ш « Оплата праці» щодо преміювання та Положення про преміювання працівників доповнено пунктом про перміювання з нагоди ювілейних, святкових дат та професійних свят.

Зі змісту цих доповнень вбачаться, що таке преміювання є правом, а не обов»язком адміністарції.

Відповідно до п. 3.4 Положення про преміювання працівників Навчально - виховного комплексу допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді м. Києва, затверджених директором НВК 04 листопада 2016 року, працівники можуть бути позбавлені премії у таких випадках:

-порушення трудової дисципліни;

-порушення або невиконання Статуту НВК;

-невиконання наказів, розпороджень або вказівок членів адміністрації;

-негативі міжособистісні відносини з суб'єктами навчального процесу;

-обґрунтовані претензії до медпрацівників з боку батьків учнів.

Статтею 2 Закону України « Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати.

Згідно з ч.3 даної статті винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, є заохочувальними та компенсаційними виплатами, які здійснюються відповідно до Колективного договору.

Як зазначив представник відповідача, преміювання до професійних свят не є обов»язком адмінінстарції.

Відповідно до змісту наказу № 104 від 07 листопада 2017 року працівники преміювалися за сумлінну працю, зразкове виконаня службових оов»язків, відповідно до особисто вкладу в загальні результати роботи.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив та підтвердив це відповідними доказами, позивачка протягом часу роботи керівником гуртка мала численні зауваження по роботі, що підтверджується доповідними записками, а саме:

-заступника директора НВК ОСОБА_5 від 19 вересня 2017 року щодо проведення днів відкритих дверей 09 вересня 2017 року з метою залучення дітей до НВК, де зазначено про запізнення позивачки на роботу, не підготовлення матеріалів та непроведення майстер-класу, що є порушенням наказу від 21 серпня 2017 року №62;

-заступника директора ОСОБА_5 від 24 січня 2018 року щодо ухилення від складання плану на II півріччя 2018 року;

-заступника директора з навчально-виховної та методичної роботи ОСОБА_6 від 12 лютого 2018 року щодо ухилення від проведення районного етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка « Охорона праці очима дітей» та порушення наказу від 26 січня 2018 року № 10;

-щодо самовільного внесення виправлень в журналі виходу на роботу; самовільного винесення з учбового класу мольбертів та інші.

Крім того, на підставі наказів відповідача від 23 лютого 2018 року № 27 та 17 квітня 2018 року №53 були проведені перевірки скарг, що надійшли протягом 2017-2018 навчального року щодо позивачки.

За результатами проведених перевірок скарги знайшли своє підтвердження.

/ т.2, а.с. 12 - 22; 77 - 125 /

З наказу про притягнення позивачки до дисциплінарної відповдальності вбачаться, що за вчинений проступок вона премії не позбавлялася.

Не позбавлялася вона премії і наказом № 104 від 07 листопада 2017 року.

Враховуючи дані норми закону, порядок преміювання, визначений Колективним договором та законом, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивачки і в цій частині.

Суд не приймає до уваги тверджень позивачки, викладених у позові та відповіді на відзив, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частиною 1 ст. 147-1 КЗпП України встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно з п. 6.2 Посадової інструкції керівника гуртка Навчально - виховного комплексу допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді м. Києва за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку НВК, посадових обов'язків, встановлених цією інструкцією, керівник гуртка несе дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому трудовим законодавством.

За таких обставин оскаржувані позивачкою накази видані уповноваженою та не особою та в межах наданих повноважень.

За змістом ст.149 КЗпП України до застосування дисциплiнарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати вiд порушника трудової дисциплiни письмовi пояснення.

При обраннi виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступiнь тяжкостi вчиненого проступку i заподiяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, i попередню роботу працiвника.

Стягнення оголошується в наказi (розпорядженнi) i повiдомляється працiвниковi пiд розписку.

Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що пояснень при застосуванні дисциплінарного стягнення у неї не вимагалося.

В той же час, приведені позивачкою обставини в цій частині спростовуються комісійним актом відповідача.

Будь-яких доказів, які б спростовували викладене в акті щодо відмови надання пояснень при фіксації відсутності на роботі, позивачка, не з»явишись до суду, не надала.

Крім того, відсутність таких пояснень не тягне за собою незаконності наказу про застосування дисциплінарного стягнення та не є підставою для задоволення вимог позивачки.

Суд також вважає, що відсутність підпису одного з зазначених у актах членів комісії також не свідчить про їх незаконність та не може тягнути за собою визнання незаконним таказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Що стосуться приведеного позивачкою аналізу ч.3 ст.151 КЗпП України та виплату їй премії за грудень 2017 року дане питання не предметом спору і виплата їй премії під час дії дисциплінарного стягнення також не є підставою для висновку про незаконність застосованого до неї дисциплінарного стягнення.

Керуючись ст. ст. 3, 21, 24, 93,139, 143, 147, 147-1, 149, 151 КЗпП України, ст.ст.2,15 Закону України « Про оплату праці», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 95, 141, 197, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_2 до Навчально-виховного комплексу допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді м. Києва про визнання незаконними та скасування наказів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду спарв (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 січня 2019 року.

Суддя: Л.А.Шереметьєва