Ухвала суду № 79336015, 14.01.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/9748/15-ц

Провадження №6/760/99/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про винесення ухвали про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу від 17.01.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2016 р., у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - відмовлено.

Рішенням Колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 р., рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2016 р., було скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовлено частково.

Визнано незаконним наказ №162-П від 20 квітня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника юридичної служби Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 688 695 (шістсот вісімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 р., рішення апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2017 р., виправлено арифметичну помилку в мотивувальній частині рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року та вказано «…з ПАТ «АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 721862,60 грн.», замість «…з ПАТ «АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 688 695,94 грн.».

В абзаці шостому резолютивної частини короткого та повного тексту рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року вказано:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 721 862 (сімсот двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят дві) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Замість

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 688 695 (шістсот вісімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки.

17.01.2017 р. до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про винесення ухвали про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, у якій позивач просить винести ухвалу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 134617,62 гривень.

09.01.2019 р. до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення вимог, відповідно до якої позивач просить постановити ухвалу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.10.2016 року по 27.11.2018 року у сумі 1 039 872,34 гривень.

Заява ОСОБА_1 про постановлення ухвали про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу від 17.01.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, передана в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. 10.01.2019 р., відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши подану заяву ОСОБА_1 про винесення ухвали про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу від 17.01.2017 р., суд приходить до наступного висновку.

Так, як вбачається з матеріалів справи, подана заява позивача ОСОБА_1, з урахуванням заяви про збільшення вимог, мотивована тим, що 10 жовтня 2016 р. рішенням Апеляційного суду м. Києва по справі №760/9748/15-ц, що набрало законної сили з моменту проголошення, було скасовано рішення Солом'янського районного суду м. Києва та частково задоволено позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позивач вказує, що згідно рішення Апеляційного суду м. Києва його було поновлено з 20 квітня 2015 р. на посаді заступника начальника юридичної служби в Публічному акціонерному товаристві АБ «Укргазбанк» та стягнуто з Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 квітня 2015 року по 10 жовтня 2016 року.

22 грудня 2016 р. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ виніс ухвалу про відмову у задоволенні касаційної скарги відповідача.

31.05.2017 р. Солом'янський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві відкрив виконавче провадження (ВП № 54041907), щодо визнання незаконним наказу №162-П від 20 квітня 2015 р. про звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника юридичної служби ПАТ АБ «Укргазбанк».

Позивач зазначає, що у відповідності з ч. 7 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Позивач посилається на те, що лише 28 листопада 2018 р. відповідач виконав рішення Апеляційного суду м. Києва, про що свідчить копія наказу від 28.11.2018 року.

На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідач ігнорував вимоги чинного законодавства України щодо поновлення позивача на посаді заступника начальника юридичної служби ПАТ АБ «Укргазбанк», у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.10.2016 р. по 27.11.2018 р., а саме 1950,98 грн. (середній заробіток за 1 день) * 533 (кількість робочих днів) = 1039872,34 грн.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Стаття 55 Конституції України закріплює право кожної особи на судовий захист. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з заявою про постановлення ухвали про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якій просить винести ухвалу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.10.2016 року по 27.11.2018 року у сумі 1 039 872,34 гривень, у зв'язку із затримкою виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 р. При цьому посилається на ст. 236 КЗпП України.

Так, трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах, визначені у статі 232 КЗпП України.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У разі затримки виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника власником або уповноваженим ним органом, орган, який розглядав трудовий спір, виносить ухвалу про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України).

Однак, норми ЦПК України, як в редакції чинній на час постановлення рішення у справі, так і в чинній редакції, не передбачають можливість вирішувати питання про стягнення таких коштів у порядку, визначеному розділом VI ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. Зокрема, суди розглядають цивільні справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Аналогічні норми містяться у ЦПК України в чинній редакції.

Нормами ЦПК України визначені як форма звернення до суду за захистом порушеного права, так і форма, в якій викладається судове рішення.

Зокрема, спори, що виникають з трудових правовідносин, вирішуються судом в порядку позовного провадження.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2018 р. у справі № 201/2464/16-ц.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість розгляду по суті заяви про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі (в порядку ст. 236 КЗпП України), в рамках провадження у справі, розгляд якої закінчено ухваленим рішенням по суті заявлених позовних вимог до подання такого клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку про повернення поданої заяви заявнику без розгляду, оскільки заява позивача про винесення ухвали про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в рамках цивільної справи № 760/9748/15-ц не може бути розглянута по суті, оскільки питання про стягнення заробітної плати за час затримки поновлення на роботі, яке регулюється ст. 236 КЗпП України, розглядається в порядку позовного провадження, шляхом звернення до суду з окремою позовною заявою.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 183, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про винесення ухвали про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу від 17.01.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - повернути заявнику без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Кушнір