Вирок № 79332956, 22.01.2019, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний № 618/111/17

Провадження № 1-кп/618/3/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Дворічанський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Рябоконь Є. А., за участю секретаря судового засідання Кучеренко О. І., прокурора Кадуна О. П., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката Акопян Т. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна кримінальне провадження № 1-кп/618/3/19 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Западне Дворічанського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 13 листопада 2007 року за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік; 19 грудня 2007 рокуза вироком Дворічанського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки; 17 листопада 2010 року за вироком Дворічанського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. ст. 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, за ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 червня 2014 року звільненого від подальшого відбування не відбутої частини основного покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію»; 16 листопада 2016 року за вироком Дворічанського районного суду Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт, покарання відбув повністю, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим згідно з зазначеними вище вироками суду за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову повторно вчинив злочин, пов»язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1в кінці вересня 2016 року, більш точна дата та час не встановлені, знаючи способи вживання наркотичних засобів, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, незаконно придбав 4 дикорослих рослини коноплі, зірвавши їх поблизу пустиря, розташованого поблизу с. Западне Дворічанського району Харківської області, після чого переніс їх до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, де висушив, а потім перетер за допомогою долонь рук, тобто виготовив наркотичний засіб, і зберігав для власного вживання за вищевказаною адресою без мети збуту, які згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ за експертною спеціалізацією 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № 1931 від 28 грудня 2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, загальна маса якого (у перерахунку на суху речовину) становить 14,0107 грама, до моменту вилучення під час обшуку працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді Куп»янського міськрайонного суду Харківської області, а саме до 05 грудня 2016 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно,після повернення із зони АТО, в кінці вересня 2016 року, більш точну дату не пам»ятає, на пустирі поблизу с. Западне Дворічанського району Харківської області зірвав чотири дикорослих рослини коноплі, які переніс до місця свого проживання, де висушив їх, а потім руками перетер та зберігав без мети збуту для власного вживання як заспокійливий засіб, оскільки після повернення із зони АТО мав неврологічні розлади здоров»я, страждав безсонням. В скоєному щиросердно розкаявся, запевнив суд, що таке більше не повториться.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз"яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 в незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинений ним злочин.

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_1 суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та визнає ці обставини відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, такими, що пом'якшують його покарання. Обставин, що обтяжують покарання винного, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено. Суд також враховує, що ОСОБА_1 протягом досудового розслідування і під час судового розгляду даного кримінального провадження давав послідовні, правдиві показання, не намагався уникнути відповідальності за вчинений злочин чи ухилитися від суду. Вказані обставини в силу ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає такими, що також пом»якшуть його покарання.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, приймав безпосередню участь в бойових діях в зоні АТО на сході України, що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_1, виданому Куп'янсько - Шевченківсько - Дворічанським військовим комісаріатом Харківської області 18 червня 2015 року; згідно з посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 20.07.2016 управлінням персоналу штабу військової частини А1314, ОСОБА_1 є учасником бойових дій. На обліку у лікаря - нарколога і психіатра КЗОЗ «Дворічанська ЦРЛ» не перебуває, відповідно до виписок з амбулаторної картки страждає рядом хронічних захворювань, зокрема, розладом сна неорганічної природи. Згідно з висновком судово - психіатричного експерта № 77 від 30.01.2017 ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі органічного розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував в стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Вказані обставини узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, даними в судовому засіданні, про те, що вилучені в нього наркотичні засоби він придбав, виготовив і зберігав без мети збуту, для власного вживання після повернення із зони АТО як заспокійливий засіб, оскільки мав безсоння і органічний розлад особистості.

Згідно з висновками досудової доповіді щодо ОСОБА_1, складеної 15.03.2017 начальником Дворічанського районного сектора з питань пробації відповідно до положень ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий. Ризик небезпеки для суспільства, в т. ч. для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т. ч. окремих осіб). На думку органу пробації, застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_1 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

За таких обставин справи, приймаючи до уваги, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, враховуючи згідно вимог ст. 65 КК України ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, повне визнання вини обвинуваченим, висновки досудової доповіді, приймаючи до уваги, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а також враховуючи дані, що характеризують особу винного, відповідно до дискреційних повноважень суду, дотримуючись принципів законності і верховенства права, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волів межах санкції цієї частини статті, максимально наближене до нижньої межі.

Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним, справедливим, співмірним протиправному діянню і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів, а також відповідатиме цілям та меті покарання.

Вказану міру покарання ОСОБА_1 повинен відбувати реально.

До набрання чинності цим вироком суду, на підставі ч. 4 ст. 176, ст. ст. 177, 183 КПК України, за клопотанням прокурора, враховуючи призначення покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі, та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочин, у якому обвинувачується, з метою запобігання цьому, суд застосовує відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 376, 532 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1відраховувати з моменту взяття його під варту, а саме з 22 січня 2019 року.

До набрання чинності цим вироком суду обрати ОСОБА_1запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», взявши його негайно під варту в залі суду.

Речові докази по кримінальному провадженню: суху речовину рослинного походження, коричнево - зеленого кольору, масою 6,0139 грам, в поліетиленовому пакеті, суху речовину, масою 7,9968 грам, в залізній банці «Fusion», полімерну зім'яту пляшку об'ємом 0,5 літри з нашаруваннями коричневого кольору, насіння чорного кольору, масою 15,3057 грам, в залізній банці з написом «Fort», речовину рослиного походження, утворену частинами стебел, масою 468,8 грам, яка знаходиться в полімерному пакеті - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення судово - хімічної експертизи в сумі 880,40 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, встановлених ст. 394 КПК України, а ОСОБА_1- в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Є.А. Рябоконь