Рішення № 79332567, 10.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 562/2502/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Рівне.

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю позивача-відповідача ОСОБА_1,

представника позивача-відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_2,

представника відповідача-позивача ОСОБА_3-ОСОБА_4.,

представника відповідача ТОВ «Ли Гранд Сервіс»-ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ТзОВ «Ли Гранд Сервіс» про відшкодування майнової шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ТзОВ «Акрос» про відшкодування майнової шкоди, суд-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3, про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням та знищенням належних йому запасних частин до автомобілів, внаслідок пожежі, яка відбулася 18 жовтня 2016 року в АДРЕСА_1. Просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь, в рахунок відшкодування майнової шкоди 540 000 грн.

08 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Здолбунівського районного суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ТзОВ «Акрос» про стягнення майнової шкоди. Просила суд стягнути з ОСОБА_1, ТзОВ «Акрос» на її користь, в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного їй приміщення, внаслідок вище зазначеної пожежі в розмірі 26 473,40 грн.

01 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Здолбунівського районного суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в якому збільшила свої позовні вимоги і просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь, в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного їй приміщення, внаслідок вище зазначеної пожежі в розмірі 247 189,40 грн.

01 лютого 2017 року ухвалою Здолбунівського районного суду зустрічний позов ОСОБА_3 об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 та залучено до участі в справі за первісним позовом ОСОБА_1, в якості співвідповідача ТзОВ «Ли Гранд Сервіс».

16 лютого 2017 року ухвалою Здолбунівського районного суду залучено до участі в справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ТзОВ «Акрос».

22 серпня 2017 року в зв'язку з заявленими відводами ОСОБА_3 всьому складу Здолбунівського районного суду, дану цивільну справу передано по підсудності до Рівненського міського суду.

30 січня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Рівненського міського суду з аналогічною зустрічною позовною заявою про збільшення розміру своїх позовних вимог до 247 189,40 грн.

20 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовною заявою про збільшення позовних вимог в якій просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ТзОВ «Ли Гранд Сервіс» на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 1 372 423 (один мільйон триста сімдесят дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 12 коп.

В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 збільшені позовні вимоги позивач-відповідача ОСОБА_1 підтримали в повному обсязі, збільшені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали з підстав, викладених у первісній позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та відзиві на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог. Просили суд первісний позов задоволити, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 та відповідача «Ли Гранд Сервіс»-ОСОБА_4. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, збільшені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, зустрічній позовній заяві про збільшення зустрічних позовних вимог та в запереченнях проти позову ОСОБА_1 Просила суд в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задоволити в повному обсязі.

Суд, заслухавши позивача-відповідача ОСОБА_1, представника позивача-відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_2, представника відповідача-позивача ОСОБА_3, та відповідача «Ли Гранд Сервіс»-ОСОБА_4., свідків, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Судом встановлено, що ТОВ «Акрос» є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Це приміщення згідно договору позички передане в користування ОСОБА_1 за договором позички.

У вказаному приміщенні ОСОБА_1 зберігав запасні частини до автомобілів, на які ним надано відповідні документи(чеки, накладні тощо).

Власником суміжного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3

01лютого 2016 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТзОВ «Ли Гранд Сервіс» (орендар)укладено договір оренди частини приміщень за адресою: АДРЕСА_1 до п.1 Договору - за даним договором Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар прийняти у тимчасове платне користування (надалі оренда) частину приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 офісу та складу(надалі - приміщення), на строк та згідно умов даного Договору, передача приміщення в оренду та повернення приміщення з оренди здійснюється сторонами на підставі Акту прийому-передачі.

Відповідно до акту прийому-передачі, що є додатком до договору, Фізична особа ОСОБА_3 та ТзОВ «Ли Гранд Сервіс» в особі директора ОСОБА_7 склали акт про те, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування частину приміщення, яке знаходиться за адресою -АДРЕСА_1- офіс загальною площею 92,47 кв.м. в тому числі: офіс 59,55 кв.м.(згідно технічного паспорту кабінети №18, №19, №20, санвузел №16, туалет №17, коридор № 21); складу 32,92 кв.м. (згідно технічного паспорту кабінети №8, коридор №9, електролінія КПЛ0,4 кВт., кабельно-повітряна лінія на базі СІП-95, довжиною 0,202км від ЗТП-35).

18 жовтня 2016 року о 22.24 год. на пункт зв'язку Здолбунівського РС ГУ ДСНС України в Рівненській області надійшло повідомлення про пожежу за адресою: АДРЕСА_1 Того ж дня близько 22.40 год. диспетчер Здолбунівського РС ГУ ДСНС України в Рівненській області Марчук повідомив Здолбунівський ВП Острозького ВП ГУ НП в Рівненській області про те, що в одному із складських приміщень, що належать ОСОБА_3 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 18.10.2016 року виникла пожежа.

19 жовтня 2016 року головним інспектором Здолбунівського районного сектору ГУ ДСНС України в Рівненської області майором служби цивільного захисту Дроздюком В.П. складено акт про пожежу №88. Акт складено за участю ОСОБА_1, ОСОБА_3 та лейтенанта поліції Синиці Т.В.

Актом встановлено, що пожежа виникла 18 жовтня 2016 року приблизно о 22 годині. Пожежа виникла в майстерні за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 До гасіння пожежі залучалися ДПРЧ-18 м.Здолбунів ДПРЧ-18, ДПРЧ смт. Мізоч. Пожежею знищено: паливні форсунки в кількості 30 шт. до Мерседеса Спрінтер, блоки ABS в кількості 30 шт., задній міст до Мерседеса Спрінтер в кількості 7 шт., коробки передач в кількості 7 шт. до Мерседесу Спрінтер, радіатор охолодження в кількості 10 шт., датчики та блоки електронні до автомобілів, куліса КПП в кількості 10 шт., передня і задня оптика.

Також пошкоджено: закопчено стіни в кімнаті, цеху, 20 м3 оздоблення стіни біля виходу, 20 м3 покрівлі, 25 м3 стелі в цеху.

Акт підписано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без зауважень. Акт є чинним, ніким не оспорювався.

Відповідно до висновку експерта від 27 березня 2018 року № 12019/17-46/5364/18-46, за результатами проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, проведеної судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10 по кримінальному провадженню №42017180130000014, наданого стороною позивача-відповідача:

Осередок пожежі, яка сталася 18.10.2016 року близько 22-40 год. за адресою: АДРЕСА_1 знаходився на поверхні складованих під навісом дров та торфобрикету, праворуч від вхідних дверей приміщення котельної частини нежитлової будівлі, що належить ОСОБА_3

Причина пожежі, яка мала місце 18.10.2016 в будівлі, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 імовірно пов'язана з потраплянням чи привнесенням джерела запалення (полум'я сірника, запальнички гноту тощо) достатньої потужності для запалення складових дров у встановленому за результатами цих досліджень осередку пожежі. Причиною пожежі могло також послужити самозагоряння торфу, який у вигляді торфобрикету був складований разом з дровами.

Дії (бездіяльності) осіб, з технічної точки зору , які своїми діями могли спричинити виникнення досліджуваної пожежі за наданими матеріалами встановити не є можливим. Водночас, не встановлення огорожі навкруги місця зберігання дров на прилеглій території до будівлі, де сталася пожежа, що належить ОСОБА_3, може перебувати у причинному зв'язку з потраплянням до встановленого осередку пожежі джерела запалення.

Відповіднодо п.9.5.11 розділу VI «Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного функціонального призначення» склади лісопиломатеріалів та дров повинні мати огорожі. Оскільки за наданими матеріалами факту згаданих огорож місця складування дров, де був встановлений осередок досліджуваної пожежі, не виявлено, то виникнення пожежі може бути пов'язане з відсутністю згаданої огорожі. У такому випадку можливо вважати, що захід безпеки з встановлення огорожі місця складання дров на прилеглій території до будівлі, де сталася пожежа, що належить ОСОБА_3, міг унеможливити виникнення обставин, що призвели до виникнення пожежі- унеможливити потрапляння джерела запалення до встановленого за результатами цих досліджень осередку пожежі ( за умов його потрапляння).

Висновок експерта щодо осередку виникнення пожежі в приміщенні, що належить ОСОБА_3, узгоджується з матеріалами цивільної справи щодо осередку виникнення пожежі, її причин.

Разом з тим, суд критично відноситься до висновку судового експерта Круліковського К.Я. за результатами проведення пожежно-технічного дослідження від 21 листопада 2016 року №04/16, підтвердження повноважень якого на проведення таких експертиз суду не надано, наданого стороною відповідача-позивача, як доказ виникнення пожежі в приміщенні, котре на праві власності належить ТОВ «Акрос», яким користувався ОСОБА_1 Крім того цей висновок суперечить іншим матеріалам справи, а тому цей висновок експерта є не належним та не допустимим доказом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пожежно - технічне дослідження від 21 листопада 2016 року не є висновком експертизи. Ухвала суду про проведення такого дослідження не виносилася. Зацікавлені сторони не були повідомлені про проведення таких досліджень. Спеціаліст, який проводив дослідження, не попереджався про кримінальну відповідальність за неправдиві висновки.

Висновки спеціаліста, що містяться в дослідженні, мають характер припущень.

В дослідженні лише припускається, що пожежа могла виникнути від вогняних робіт в автомобілі, що міг знаходитися всередині майстерні, або через виникнення аварійного режиму в роботі його електрообладнання. Тобто ОСОБА_12 припускає наявність автомобіля в приміщенні як джерело виникнення пожежі. Між тим, наявність такого автомобіля не встановлена. А тому є неможливою пожежа від автомобіля якого в приміщенні не було.

Дослідження суперечить іншим матеріалам справи. Зокрема згадуваному раніше акту про пожежу №88 від 19 жовтня 2016 року, а також відеозаписам з камери спостереження.

Оглянутими судом відеозаписами з камер спостережень за 18 жовтня 2018 року зафіксовано джерело виникнення пожежі - в приміщенні, що належить на праві власності ОСОБА_3.(по АДРЕСА_1) З відео також вбачається, що в середині приміщення АДРЕСА_1 (яким користувався ОСОБА_1) в момент виникнення пожежі немає автомобіля. Тому він не міг бути причиною пожежі.

У висновку експерта від 27 березня 2018 року вказано, що виникнення пожежі від автомобіля не може відповідати дійсності, оскільки при вирішенні другого питання, Круліковський К.Я. зазначає про наявність автомобіля, який знаходився у майстерні (частина нежитлового приміщення, що належить ОСОБА_1), якого фактично там не було, ні до виникнення пожежі, ні на момент її гасіння, чому є підтвердження на файлах з відеозаписами, на карті, що надійшла на клопотання експерта:

DVR_chl_main_18102016204500_18102016210000;

DVR_chl_main_18102016210000¬_18102016215349;

DVR_chl_main_18102016215349_18102016221501)

В висновку експерта також зазначається, що експертом Круліковським К.Я. при вирішенні третього питання:«…горючим матеріалам, наявним на момент виникнення пожежі у середині майстерні (ізоляції, наявних на пучках електропроводки, що була розвішена на стінах неподалік осередку пожежі), дерев'яні конструкції стелажів, далі на конструктивні елементи даху (стропила, дерев'яну обрешітку тощо) звідки пожежа поширилась на сусідні нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1» також підтверджує місце знаходження осередку досліджуваної пожежі, який встановлений за результатами цих досліджень, оскільки шляхи поширення горіння ним(експертом Круліковським) встановлені відповідають дійсності.

Допитаний в судовому засіданні, за клопотанням сторони відповідача-позивача, свідок ОСОБА_13, який був очевидцем початку пожежі, в ході допиту показав суду, що пожежа почалася в приміщенні ОСОБА_3, а в кінці допиту показав, що горіло у ОСОБА_14

Допитаний в судовому засіданні, за клопотанням сторони відповідача-позивача свідок ОСОБА_15, який не був очевидцем початку пожежі, показав суду, що пожежа виникла в приміщенні ОСОБА_1

Покази свідка ОСОБА_15 не заслуговують на увагу тому-що він є родичем ОСОБА_3 і не був очевидцем початку пожежі.

У відповідності до ст.41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ч. 1 ст. 780 ЦК України шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Відповідно до вказаних норм закону суд приходить до висновку, що шкода підлягає до відшкодування солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Ли Гранд Сервіс», адже власником приміщення котельні, котре є осередком пожежі, є ОСОБА_3 Це приміщення безпосередньо не передавалося по договору оренди ТОВ «Ли Гранд Сервіс»(не зазначене в акту прийому-передачі). Відповідно до правил пожежної безпеки саме ОСОБА_3 як власник приміщення зобов'язана була забезпечити безпечну експлуатації котельні, зберігання дров. Товариство «Ли Гранд Сервіс» фактично користувалося вказаним приміщенням, а тому також має нести відповідальність за завдану шкоду нарівні із власником(солідарно).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 30 травня 2018 року №3.3-56/18, проведеної по вище зазначеному кримінальному провадженню старшим судовим експертом Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Пилипчуком А.О., наданого стороною позивача-відповідача, розмір завданої ОСОБА_1 шкоди в зв'язку з пошкодженням та знищенням запасних частин до автомобіля становить 1 372 423 (один мільйон триста сімдесят дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 12 коп.

За вищевикладених обставин позовні вимоги позивача відповідача ОСОБА_1 слід задоволити, в задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача-позивача ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі понесені позивачем-відповідачем ОСОБА_1 в розмірі 8 810,00 грн., слід стягнути з ОСОБА_3 та ТОВ «Ли Гранд Сервіс» на користь ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 263-265 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ли Гранд Сервіс» про відшкодування майнової шкоди задоволити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ли Гранд Сервіс» (юридична адреса: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 364667623) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) в рахунок відшкодування майнової шкоди 1372 423 (один мільйон триста сімдесят дві тисячі чотириста двадцять три) грн., 12 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрос» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ли Гранд Сервіс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору в розмірі 4 405,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору в розмірі 4 405,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду Бердій М.А.