Рішення № 79329772, 17.01.2019, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3314/18

Провадження № 2/366/177/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 січня 2019 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1,

при секретарі – Німченко Н.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Старосоколівської сільської ради Іванківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, Старосоколівської сільської ради Іванківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 20 лютого 2017 року помер його батько – ОСОБА_3, який на день смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя він склав заповіт на його користь. Заповіт посвідчено Старосоколівською сільською радою Іванківського району Київської області 17.08.2016р., за реєстром №5.

На день смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в селі Старі Соколи, вул.Центральна,121 Іванківського району Київської області;

- земельна ділянка розміром 2,0075 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадщину після смерті батька позивач прийняв, подав заяву про прийняття спадщини до ОСОБА_5, приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу, 03 серпня 2017 року (спадкова справа №50/2017).

17 грудня 2018 року позивач звернувся до нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку йому було видано у день звернення. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок йому було відмовлено, оскільки не було пред»явлено правовстановлюючого документу на спадковий будинок.

У 1965 році спадкодавець побудував житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с.Старі Соколи, вул.Центральна,121 Іванківського району Київської області. Вказане домоволодіння він будував за власні кошти та власними силами, але ніяких правовстановлюючих документів на вказане майно не було оформлено. Документами, що підтверджують право власності на будинок є довідки Старосоколівської сільської ради (виписка з погосподарської книги №1 та виписка із земельно-кадастрової книги).

Спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину та частково оформив спадкове майно після смерті ОСОБА_3, є він – його син, ОСОБА_2. Інших спадкоємців немає.

Позивач просить визнати за ним право приватної власності на спадкове майно, що залишилось після смерті його батька – ОСОБА_3, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с.Старі Соколи, вул.Центральна, 121 Іванківського району Київської області.

У судове засідання сторони не з’явилися.

Позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить розглянути справу без його участі ; позов підтримує .

Відповідач, Старосоколівська сільська рада Іванківського району Київської області, звернулися до суду з листом про те, що позов ОСОБА_2 визнають, просять розглядати справу без участі представника сільської ради.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, якщо відповідач визнає позов і маються підстави для його задоволення, суд задовольняє позов.

Відповідач позов визнав.

Позивач надав суду належні докази спадкоємця за заповітом: копію свідоцтва про смерть спадкодавця – ОСОБА_3, який помер 20 лютого 2017 року; копію свідоцтва про своє народження; копію заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Старосоколівської сільської ради Іванківського району Київської області 17.08.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5, з якого слідує, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все, що йому належатиме на день смерті і на що за законом матиме право, заповідає ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини – права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з постанови ОСОБА_5, приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Київської області від 17.12 2018 р. Вих.№ 205/02-31, що спадщину після смерті гр.ОСОБА_3 прийняв гр.ОСОБА_2, заявою №122 від 03 серпня 2017 року. Інших спадкоємців немає.

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23.Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз»ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись , якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_5 від 17 грудня 2018 року Вих.№ 205/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: Київська область Іванківський район с.Старі Соколи, вул.Центральна,121, що належав ОСОБА_3 , який помер 20 лютого 2017 року, в зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК України).

Згідно з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім.»я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимога позивача підлягає задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, маються підстави для задоволення позову.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 392, 1223, 1269, 1270, 1298 ЦК України, ст.ст. 12,13,141,258,259,263,264,265,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право приватної власності на спадкове майно, що залишилось після смерті його батька – ОСОБА_3, який помер 20 лютого 2017 року, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: с.Старі Соколи, вул.Центральна,121 (сто двадцять один) Іванківського району Київської області. Будинок розміром житлової площі 66,5 кв. метрів, розміром загальної площі 95,4 кв. метрів, в плані під літ. «А». Надвірні будівлі: прибудова «а», ганок, сарай «Б, В, Д, Є», гараж «Г», вбиральня «Ж», огорожа №1-3, колодязь – I.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя Н.А. Тетервак