Рішення № 79327776, 16.01.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11101/18

Категорія 42

2/295/765/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Центр надання адміністративних послуг Житомирської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи позов тим, що відповідачі, які є співвласниками квартири, тривалий час в ній не проживають, добровільно знятися з реєстрації місця проживання за вказаною адресою не мають можливості, оскільки проживають в іншій країні, а реєстрація їх за вказаною адресою суттєво порушує права інших співвласників квартири, тому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою.

Відповідачі надали відзив, у якому вказали, що позов визнають у повному обсязі, оскільки у 2005 році виїхали на постійне проживання до Російської Федерації та отримали громадянство вказаної країни, повертатися до України наміру не мають. Розгляд справи просили проводити без їх участі.

Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та у заяві вказала, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, у відзиві просили розгляд справи проводити без їх участі.

Треті особи у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідачів, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 07.02.2007 року (а.с. 24).

Зі змісту довідки № 1391 від 14.08.2018 року, яка видана Приватним підприємством «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, зокрема, відповідачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 22).

Згідно акту, який складений 18.08.2018 року комісією Приватного підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4», відповідачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 не проживають з 2005 року (а.с. 23).

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно з положеннями ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав, в даному випадку шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки, як доведено в суді, відповідачі не проживають в ньому, що не заперечується відповідачами.

Відповідно до частини 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зі змінами та доповненнями, передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, наявність рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання та не потребує додаткового рішення суду щодо зобов'язання уповноваженого органу вчинити дії, спрямовані на зняття з реєстрації місця проживання осіб, щодо яких винесено рішення про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщення.

Враховуючи обставини справи, які встановлені судом та підтверджені належними доказами, враховуючи визнання відповідачами позову та таке визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд керується ч. 2 ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 142 ЦПК України та покладає на відповідачів судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та у зв'язку з визнанням позову відповідачами до початку розгляду справи по суті вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 82, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Центр надання адміністративних послуг Житомирської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

В задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 з державного бюджету судовий збір в розмірі 352,40 грн., сплачений відповідно до квитанції № 49 від 23.08.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 176,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 176,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1).

Відповідачі: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2);

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3).

Треті особи: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1),

ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1),

ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_1),

Центр надання адміністративних послуг Житомирської міської ради (місце знаходження: м. Житомир, вул. Михайлівська, 4).

Повне судове рішення складено 18.01.2019 року.

Суддя Н.В. Ведмідь