Рішення № 79326326, 22.01.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4775/18

Провадження № 2/211/311/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 січня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гулько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № 140920-113444 від 20.09.2014 р. в розмірі 15125,00 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, а саме: : 500,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 175,00 грн. – заборгованість по відсотками; 14450,00 грн. – пеня.

Ухвалою суду від 13 листопада 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з'явилися.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з’явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 140920-113444 від 20 вересня 2014 року, ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 500,00 грн. з терміном повернення кредиту до 03.10.2014 р. зі сплатою процентів 2,5% за кожен день користування кредитом.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що за порушення строків повернення кредиту позичальник зобов’язаний сплачувати кредитодавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку 2 відсотки від суми кредиту, що вказана в п. 1.2. цього договору за кожен день прострочення платежу за кредитним договором (а.с. 4-5 – копія договору).

Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу кредит.

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог статті 634 ЦК України.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_2 станом на 17 вересня 2018 року, має заборгованість в сумі 15125,00 грн., яка складається з наступного: 500,00 грн. – сума основного боргу; 175,00 грн. – відсотки за договором; 14450,00 грн. – пеня (а.с. 9-33 – розрахунок).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що заявлені вимоги слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 140920-113444 від 20.09.2014 р. в сумі 15125,00 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат в сумі 1779,62 грн.: судового збору в сумі 1762,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), та комісії банку в сумі 17,62 грн., тому оскільки позов підлягає задоволенню, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу сплачений ним судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Комісія банку в сумі 17,62 грн. не входить до судових витрат, які підлягають відшкодуванню в порядку ст.ст. 133-142 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», код ЄДРПОУ 38839217, місцезнаходження за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад, буд. 39-А, оф. 25, суму заборгованості за кредитним договором № 140920-113444 від 20.09.2014 р., що виникла станом на 17.09.2018 р., в сумі 15125 (п'ятнадцять тисяч сто двадцять п’ять) гривень 00 коп., з яких 500 (п’ятсот) гривень 00 коп. – сума основного боргу; 175 (сто сімдесят п’ять) гривень 00 коп. – відсотки за договором; 14450 (чотирнадцять тисяч чотириста п’ятдесят) гривень 00 коп. – пеня; та судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 22 січня 2019 р.

Суддя Д.М.Ніколенко