Рішення № 79321401, 21.01.2019, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1047/18

Провадження № 2/584/115/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.01.2019 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.

за участю: секретаря - Худайкулової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, який обґрунтувала тим, що має у приватній власності квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 15 березня 2012 року, договору дарування від 5 вересня 2014 року та шлюбного договору від 10 вересня 2014 року.

У цій квартирі зареєстрований ОСОБА_1, проте не проживає з 2014 року, і ця обставина перешкоджає вільному володінню, користуванню та розпорядженню позивачем її власністю, у зв'язку з чим просить визнати ОСОБА_1, який є її колишнім чоловіком, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, представник надала суду письмову заяву в якій позов підтримала, просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача, проти заочного рішення не заперечувала (а.с.43).

Відповідач в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, поштовим відправленням та оголошенням на офіційному сайті суду (а.с.39,42).

Враховуючи зазначене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 15 березня 2012 року, договору дарування від 5 вересня 2014 року та шлюбного договору від 10 вересня 2014 року позивач є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.7-12).

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 29 вересня 2014 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с.13).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області №4422 від 2 липня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає АДРЕСА_1, разом з колишнім чоловіком - ОСОБА_1 та сином - ОСОБА_3 (а.с.14).

В силу ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї та інших осіб.

Комісійним актом від 24 липня 2018 року, засвідченим депутатом Путивльської міської ради, зафіксовано той факт, що АДРЕСА_1 з 2014 року по теперішній час ОСОБА_1 не проживає (а.с.15).

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що судове рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.

У постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71, 72, 116, 156 ЖК України; ст.405 ЦК України).

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, оскільки як член сім'ї власника будинку відповідач понад чотири років у вказаній квартирі не проживає, докази поважності причин його відсутності у справі відсутні, тому його слід визнати таким, що втратив право користування цим житлом.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12,89,141,263-265, 280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання через Путивльський районний суд Сумської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя

Путивльського районного суду Я.І.Данік