Ухвала суду № 79320610, 03.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

03.12.2018

Справа № 522/10909/17

Провадження № 1-КП/522/184/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року

Колегія місцевого Приморського районного суду м. Одеси в складі:

головуючого судді Куцаров В.І.,

суддів: Самойленко Д.О., Бондар В.Я.

за участю секретаря судових засідань Голан А.В.

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12016160500007556 від 29.09.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимого в силу ст.89 КК України,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Богулевського А.В.

захисника Мастюк К.П.

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А :

13 червня 2017 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 в скоєнні вищезазначених кримінальних правопорушень щодо якого міра запобіжного заходу обрана у вигляді тримання під вартою.

В той же день, тобто 13 травня 2017 року по зазначеному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20 вересня 2017 року кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.

В судовому засіданні при розгляді питання доцільності продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою прокурор, що підтримував обвинувачення по даному провадженню, вважав за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 термін тримання під вартою, мотивуючи тим, що раніше встановлені йому при обрані міри запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

Захисник та його підзахисний ОСОБА_2 заперечували проти продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що висунута підозра та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими та в свою чергу просили змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу на непов'язану з триманням під вартою.

Заслухавши сторони, колегія суддів з урахування вищенаведеного, а також тієї обставини, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінального правопорушення, наявних ризиків, зазначених при обранні міри запобіжного заходу, які не відпали та дають суду достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України, вважає доцільним продовжити останньому міру запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_2 під вартою до двох місяців.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що за визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд також враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).

Обставин передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування обвинуваченому ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, керуючись ст.ст. 331 ч.3, 177, 178 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 продовжити до 60 /шістдесяти/ діб в Державній установі «Одеській установі виконання покарань (№21)» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Куцаров В.І.

Суддя Самойленко Д.О.

Суддя Бондар В.Я.