Ухвала суду № 79315667, 21.01.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/581/19

Провадження №1-кс/219/450/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., за участю секретаря Петрейко А.О., прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону старшого лейтенанта юстиції - Цяпа Ю.О., слідчого СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітан поліції - Гончарова С.В., захисника адвоката Подлуцького А.М., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Гончарова С.В., погоджене прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону Цяпою Ю.О., по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051100000238 від 11 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 громадянина України, раніше не судимого, одруженого, колишнього військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А0693, пенсіонера,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно пред'явленої підозри, ОСОБА_4, 03 листопада 2017 року згідно наказу № 126 командира військової частини А0693 (м. Бахмут Донецька область), проходив військову службу за контрактом у військовому званні «старший сержант» у цієї ж частині. Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_4 був обізнаний з діючим законодавством щодо заборони зберігання, придбання чи збуту боєприпасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу. Так, відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07 червня 1992 ркоу №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів. Незважаючи на викладене, ОСОБА_4, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, всупереч зазначених вимог законодавства, вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин. Так, проходячи військову службу у зазначеній посаді, у період з 03 листопада 2017 року по 02 травня 2018 року, ОСОБА_4 у складі військової частини А0693 виконував обов'язки військової служби в зоні проведення антитерористичної операції, поблизу лінії розмежування із тимчасово окупованою території України, а саме території Донецької області.

Перебуваючи на законних підставах в зоні проведення антитерористичної операції, під час виконання бойових завдань на лінії зіткнення, на бойових позиціях військової частини А0693, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом вказаної військової частини, ОСОБА_4 придбав наступне:

- гранату РГД-5, що складається із корпусу з позначками «трикутник - 168-81 Т» та підривача з позначками на пластині «47-83 УЗРГМ-2 583»; гранату РГД-5, що складається із корпусу з позначками «трикутник - 197-84 Т» та підривача з позначками на пластині119-83 УЗРГМ-2 583»;

- гранту Ф-1, що складається із корпусу з позначками на донній частині «107 125-76 Т» та підривача з позначками на пластині «22-70 УЗРГМ-2 583»; гранату РГН, що складається із корпусу з позначками «РГН 254-125-**» та підривача з позначками на пластині «386-21-71»; боєприпаси - патрони калібру 7,62х54 мм у кількості 221 штука з них 40 шт. із маркуванням 188х70, 1 шт. із маркуванням 188х66, 48 шт. із маркуванням 188х75, 2 шт. із маркуванням 17х80, 1 шт. із маркуванням 17х79, 2 шт. із маркуванням 17х72, 1 шт. із маркуванням 17х73, 1 шт. із маркуванням 188х69, 71 шт. із маркуванням 188х63, 42 шт. із маркуванням 10х72, 76 шт. із маркуванням 188х77;

- засоби підриву променевий капсуль - детонатор типу КД-8С у кількості 1 шт.; засоби підриву променевий капсуль - детонатор типу КД-8А у кількості 2 шт.; патрони калібру 5,45х39 мм у кількості 100 штук з них 49 шт. із маркуванням 17/83, 45 шт. із маркуванням 270/83, 4 шт. із маркуванням 17/90, 1 шт. із маркуванням 539/86, 1 шт. із маркуванням 3/89; вогнепровідний шнур ОШП довжиною 2259 мм. В подальшому, 20 липня 2018 року, близько 19 год. 50 хв., ОСОБА_4, перебуваючи на вулиці А. Колпакової в м. Бахмут Донецької області, з метою незаконного збагачення, збув громадянину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, шляхом продажу (реалізації) за що отримав грошові кошти в сумі 3500 гривень, наступні заборонені в обігу предмети: гранату РГД-5, що складається із корпусу з позначками «трикутник - 168-81 Т» та підривача з позначками на пластині «47-83 УЗРГМ-2 583», яка згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21-6, у конструкційному поєднанні являється наступальною осколковою ручною гранатою та відноситься до категорії бойових припасів, що придатна для проведення вибуху штатним способом; гранатуРГД-5, що складається із корпусу з позначками «трикутник - 197-84 Т» та підривача з позначками на пластині119-83 УЗРГМ-2 583», яка згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21-6 від 16.01.2019, у конструкційному поєднанні являється наступальною осколковою ручною гранатою та відноситься до категорії бойових припасів, що придатна для проведення вибуху штатним способом; гранту Ф-1, що складається із корпусу з позначками на донній частині «107 125-76 Т» та підривача з позначками на пластині «22-70 УЗРГМ-2 583», яка згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21-6 від 16.01.2019, у конструкційному поєднанні являється оборонною осколковою ручною гранатою та відноситься до категорії бойових припасів, що придатна для проведення вибуху штатним способом; гранату РГН, що складається із корпусу з позначками «РГН 254-125-**» та підривача з позначками на пластині «386-21-71», яка згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21-6 від 16.01.2019, у конструкційному поєднанні являється наступальною осколковою ручною гранатою та відноситься до категорії бойових припасів, що придатна для проведення вибуху штатним способом; патрони калібру 7,62х54 мм у кількості 221 штука з них 40 шт. із маркуванням 188х70, 1 шт. із маркуванням 188х66, 48 шт. із маркуванням 188х75, 2 шт. із маркуванням 17х80, 1 шт. із маркуванням 17х79, 2 шт. із маркуванням 17х72, 1 шт. із маркуванням 17х73, 1 шт. із маркуванням 188х69, 71 шт. із маркуванням 188х63, 42 шт. із маркуванням 10х72, 76 шт. із маркуванням 188х77, які згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/2-243 від 01.10.2018 є боєприпасами - гвинтівковими патронами, тобто штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм - кулеметів контрукції Калашникова, ручного кулемету Дегтярьова, снайперської гвинтівки Драгунова, снайперської гвинтівки Токарєва та ін. та придатні для стрільби.

В подальшому, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 02 жовтня 2018 року, о 17 год. 23 хв., перебуваючи на вулиці А. Колпакової в м. Бахмут Донецької області, діючи умисно, повторно збув громадянину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, шляхом продажу (реалізації) за що отримав грошові кошти в сумі 400 гривень, наступні заборонені в обігу предмети: засоби підриву променевий капсуль - детонатор типу КД-8С у кількості 1 шт., який які згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21-7 від 16.01.2019 є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду; засоби підриву променевий капсуль - детонатор типу КД-8А у кількості 2 шт., який які згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21-7 від 16.01.2019 є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду; боєприпаси - патрони калібру 5,45х39 мм у кількості 100 штук з них 49 шт. із маркуванням 17/83, 45 шт. із маркуванням 270/83, 4 шт. із маркуванням 17/90, 1 шт. із маркуванням 539/86, 1 шт. із маркуванням 3/89, які згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/2-8 від 16.01.2019 є боєприпасами - проміжними патронамиї калібру 5,45х39 мм та придатні для стрільби; вогнепровідний шнур ОШП довжиною 2259 мм, який які згідно висновку експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21-7 від 16.01.2019 є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду. В подальшому, 18 січня 2019 року злочинні дії ОСОБА_4 були припиненні співробітниками правоохоронних органів під час збуту громадянину ОСОБА_6 предметів зовні схожих на головний підривач до мінометних мін М-12, пластичної речовини світло - коричневого кольору, масою 200г, ззовні схожої на пластид, шнура довжиною 70 см ззовні схожого на шнур для запалу вибухової речовини. Цього ж дня, під час обшуку у приміщенні безномерного гаражу з металевими воротами червоного кольору, який розташований на відстані 100 метрів від багатоповерхового будинку № 117 по вул. О. Колпакової, м. Бахмут Донецької області, яким користується ОСОБА_4 виявлені та вилучені 154 предмети схожі на патрони калібру 5,45 мм, 1 предмет схожий на патрон калібру 12,7 Х 108 мм, 2 предмети схожі на патрони калібру 7,62 мм, 2 предмети схожі на корпуси гранати по типу Ф-1 з маркуванням в донній частині: 386-6-59 Т, 10721-79 Т, предмет зовні схожий на вогнепровідний шнур білого кольору, загальною довжиною 7,45 м, 2 предмети з металу чорного кольору схожі на пенал для автомату, 2 предмети схожі на запали для УЗРГМ -2, з маркуванням: 50-81 УЗРГМ -2583, УЗРГМ -2 УЗЧ, 1 предмет схожий на 30 мм патрон з ОФЗТ снарядом, з маркуванням: 152-85 А 67 ОМ 7019 - 606-85 ІХ та 1 предмет схожий 23 мм патрон з ВТ снарядом, з маркуванням 16-606-79, 1 металевий короб, з маркуванням: 7,62 ЛПС ГС 413-90-17 ВТ 55/88 С 440 шт, в якому знаходиться 440 предметів схожі на патрони 7,62 мм. Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як зберігання, придбання, збут бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, у зв'язку з чим, 18 січня 2019 року його затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 19 січня 2019 року його повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та вручено відповідне письмове повідомлення про підозру.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити за наведених вище підстав і просила відмовити у задоволені клопотання сторони захисту щодо обрання відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу як домашній арешт.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання та просили застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, який встановити або за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 де він прописаний, або за адресою: АДРЕСА_1 де прописана його цивільна дружина, квартира та будинок належать його цивільній дружині. Також захисник зазначив, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню проводиться з процесуальними порушеннями, окрім того вказав на той факт, що сам ОСОБА_4 03 травня 2018 року вже був звільнений зі збройних лав України і не міг вчиняти даний злочин.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя з урахуванням додержання принципу верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними слідчому судді своїх доказів і у доведеності перед слідчим суддею у їх переконливості, принципу поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш м'які міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу (надалі КПК України) України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який хоча і має соціальні зв'язки, за наступних обставин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Аналізуючи вищенаведене, той факт, що в матеріалах наданих до клопотання достатньо підстав, які підтверджують те, що до ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід, а саме тримання під вартою, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, також з урахуванням діючого законодавства України, з додержанням принципу верховенства права, та з урахуванням практики Європейського суду по справі «Подвезько проти України», слідчий суддя приходить до висновку, що інший більш м'який запобіжний захід, окрім належної застави не можуть відкинути ризики вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, хоча раніше не притягавшогося до кримінальної відповідальності, маючого соціальні зв'язки підозрюваного, який є учасником АТО, оскільки слідчий суддя приймає до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 для запобігання вищевказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років за наведених вище підстав.

Також виконуючи обов'язки відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та вищенаведене, враховуючи вимоги статей 182, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за обов'язок визначити розмір застави у вигляді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30*1921=57630), що становить 57630 (п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить відповідно до статті 202 частини 4 КПК України звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з роз'ясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобов'язання: 1) Прибувати за кожною вимогою до суду та органів слідства; 2) Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; 3) Повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) Здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Що стосується доводів захисника наданих у судовому засіданні з приводу проведення досудового слідства з порушеннями норм діючого КПК України, то у відповідності до норм діючого законодавства України та статей 9, 220 та 303 КПК України під час проведення досудового розслідування як підозрюваний так і його захисник мають право подавати клопотання про проведення відповідних слідчих (розшукових) дій по даному кримінальному провадженню для встановлення істини по справі, або подавати скарги на дії, або бездіяльність слідчого чи прокурора у даному кримінальному провадженню, тобто наведені захисником підстави слідчий суддя не приймає за основу та підставу при ухвалені даного рішення по справі за наведених вище підстав, і з цих же підстав відмовляє захиснику та підозрюваному щодо обрання відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу як домашній арешт.

Щодо пояснень захисника з приводу того, що сам ОСОБА_4 03 травня 2018 року вже був звільнений зі збройних лав України і не міг вчиняти даний злочин, то слід зауважити на той факт, що досудовим розслідуванням вказується період вчинення злочину ОСОБА_4 з 03 листопада 2017 року по 02 травня 2018 року, тобто до часу звільнення останнього з лав збройних сил України, а тому ці твердження захисника не заслуговують на увагу і не спростовують пред'явлену підозру ОСОБА_4 органом досудового слідства.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Гончарова С.В., погоджене прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону Цяпою Ю.О., по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051100000238 від 11 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 (шістдесят) днів з 18 січня 2019 року до 18 березня 2019 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 57630 (п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою - звільнити ОСОБА_4 з під варти, роз'яснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

В задоволені клопотання сторони захисту відмовити.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та контроль покласти на прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя Н.М.Медінцева