Рішення № 79312238, 21.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2019Справа № 910/13687/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю торгової групи «Інтерпап»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ»

про стягнення 581 830,40 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю торгова група «Інтерпап» до товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ» про стягнення 581 830,40 грн., з яких: 405 881,72 грн. боргу, 38 697,81 грн. пені, 81 176,34 грн. штрафу, 56 074,53 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар.

23.10.2018 суд відкрив провадження у справі 910/13687/18, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ» подало клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. За твердженням відповідача, товарно-транспортні накладні № РИГ-0006271 від 23.06.2018 та № РИГ-006275 від 25.06.2018 підписані не особисто директором товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ» ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його підпису, що, на думку відповідача, виключає здійснення поставки та отримання товару.

Суд залишив без задоволення заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.04.2015 товариство з обмеженою відповідальністю торгова група «Інтерпап» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № ТГ-1101 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цьому Договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (далі - товар), що перерахована в рахунку-фактурі або специфікації, які складаються на кожну окрему партію товару та є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору, розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок продавця у повному обсязі або частками протягом 3 (трьох) календарних днів з дня передачі товару.

Позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 405 881,72 грн. за накладними № 6271 від 23.06.2018 на суму 193 000,20 грн. та № 6275 від 25.06.2018 на суму 212 881,52 грн. Ці видаткові накладні містять засвідчені печатками продавця та покупця підписи їх повноважних представників.

В розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Вимоги до первинного документу наведені у статті 9 даного Закону, яка визначає, що первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказані вище видаткові накладні відповідають вищевказаним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в силу чого, підлягає кваліфікації як первинні документи, що фіксують вчинення господарської операції.

Таким чином наявними матеріалами справи підтверджується, що покупець отримав товар на суму 405 881,72 грн.

Відповідач за товар не сплатив.

Після звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач 405 881,72 грн. не сплатив.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 405 881,72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язань, включаючи день оплати товару. За прострочення оплати понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 4.5 Договору, у разі прострочення оплати поставленого товару, покупець сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 50 (п'ятдесят) % річних від суми заборгованості.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 38 697,81 грн. пені, 81 176,34 грн. штрафу, 56 074,53 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав належні докази понесення 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правової допомоги № 21 від 10.09.2018, платіжне доручення № 1690 від 10.09.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витарти покладаються на відповідача. Зайво сплачені позивачем 85,17 грн. судового збору підлягають поверненню йому з Державного бюджет України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю торгова група «Інтерпап» до товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «ВІ ЕН ЕЙ» (вул. Івана Дяченка, 20, кв. 25, м. Київ, 02088, код 38567008) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгова група «Інтерпап» (вул. Соборності, 66, кімната 608, м. Полтава, 36014, код 35137937) 405 881,72 грн. боргу, 38 697,81 грн. пені, 81 176,34 грн. штрафу, 56 074,53 грн. процентів, 8 727,46 грн. судового збору, 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю торгова група «Інтерпап» (вул. Соборності, 66, кімната 608, м. Полтава, 36014, код 35137937) з Державного бюджету України 85,17 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Суддя С. А. Ковтун