Рішення № 79309049, 21.01.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1127/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Кирстюка Д.І. від 01.06.2018 р. про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 130159,33 грн (виконавче провадження №50499061).

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Кирстюком Д.І. безпідставно винесено постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки жодних дій щодо фактичного виконання рішення виконавцем не здійснено.

Другий відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - відповідач) подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що адміністративний позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав. Так, на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби в м. Чернівці Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області перебувало виконавче провадження №50499061 з виконання виконавчого листа №725/687/14-ц виданого 23.07.2014 р. Першотравневим районним судом м. Чернівці про стягнення з позивача на користь ПАТ "Дельта Банк" боргу у сумі 1301593,03 грн. Під час проведення виконавчих дій до відділу державної виконавчої служби від боржника надійшов договір відступлення права вимоги за іпотечним договором №95136 укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3

01.06.2018 р. державним виконавцем у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в якій зазначено, що постанови про виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій виведені в окремі провадження.

04.06.2018 р. державним виконавцем у відповідності до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №АСВП 56522107, 56522531 щодо виконання постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, які виділені в окреме провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст. 27 цього Закону), 11,14 і 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, держаний виконавець не пізніше наступного робочого з дня повернення виконавчого документу (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про виконавче провадження", відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

20.11.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду залишено без руху позовну заяву позивача та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали. У строки визначені судом позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.12.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі №824/1127/18-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених ст. 287 КАС України на 26.12.2018 р.

Пунктом 1 вказаної ухвали клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду позивача з позовом до другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови. Поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом до другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Пунктом 8 згаданої ухвали клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано з другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області письмові докази по справі.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 р. у відповідності до ч. 13 ст. 171 КАС України позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліку зазначеного в мотивувальній частині ухвали. У строки визначені судом позивач подав до суду заяву про усунення недоліку позовної заяви та позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.01.2019 р. призначено до розгляду справу №824/1127/18-а на 17.01.2019 р.

У судове засіданні, яке відбулося 17.01.2019 р. позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не з`явився, явку свого представника не забезпечив. Однак, 16.01.2019 р. позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними доказами у зв`язку із захворюванням його представника ОСОБА_4 Заявлені вимоги просив задовольнити в повному обсязі. На підтвердження вказаної обставини в якості доказу надав до суду довідку від 10.01.2019 р. про перебування ОСОБА_4 на амбулаторному лікуванні у Центральній поліклініці МВС України.

У судовому засідання, яке відбулося 17.01.2019 р. представник відповідача у вступному слові та наданих поясненнях заперечував проти задоволення адміністративного позову, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Після виступу із вступним словом, представник відповідача заявив клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

В провадженні Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області перебувало виконавче провадження ВП № 50499061 з примусового виконання виконавчого листа №725/687/14-ц виданого 23.07.2014 р. Першотравневим районним судом м. Чернівці про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 130159,33 грн на користь ПАТ "Дельта Банк".

У відзиві відповідач вказував, що під час проведення виконавчих дій до відділу державної виконавчої служби надійшов договір відступлення прав вимоги за іпотечним договором №95136 укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3

01.06.2018 р. старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Кирстюком Д.І. виніс постанову у виконавчому провадженні ВП № 50499061 про повернення виконавчого документа стягувачу, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа).

Із змісту постанови від 01.06.2018 р. у виконавчому провадженні ВП № 50499061 про повернення виконавчого документа стягувачу видно, що державним виконавцем вирішено, в т.ч. постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій виділити в окреме провадження, у зв'язку із не сплатою боржником (позивачем) виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 105).

Вказану постанову відповідач направив на адресу ПАТ "Дельта Банк" та позивача листом від 01.06.2018 р. №12340/5 (а.с. 104).

З журналу реєстрації вихідної кореспонденції видно, що постанова від 01.06.2018 р. у виконавчому провадженні ВП № 50499061 про повернення виконавчого документа стягувачу направлена на адресу ПАТ "Дельта Банк" та позивача листом від 01.06.2018 р. №12340.Дослідженням матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження встановлено, що згадана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу направлена відповідачем на адресу ПАТ "Дельта Банк" та позивача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 07.06.2018 р. та 08.06.2018 р. (а.с. 106).

Судом також встановлено, що 01.06.2018 р. старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Кирстюком Д.І. у виконавчому провадженні ВП №50499061 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника (позивача) у розмірі 130159,33 грн на користь Другого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області (а.с. 14, 139).

01.06.2018 р. старшим державним виконавецем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Кирстюк Д.І. у виконавчому провадженні ВП №50499061 винесено постанову про стягнення з боржника (позивача) витрат на проведення виконавчих дій у сумі 145,30 грн (а.с. 21).

01.06.2018 р. старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Кирстюк Д.І. у виконавчому провадженні ВП №50499061 винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, згідно якої виведено виконавче провадження №50499061 з примусового виконання виконавчого листа №725/687/14-ц виданого 23.07.2014 р. Першотравневим районним судом м. Чернівці про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 1301593,03 грн на користь ПАТ "Дельта Банк" із зведеного виконавчого провадження № 56325043, яке веде Другий відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (а.с. 103).

Дослідженням журналу реєстрації вихідної кореспонденції встановлено, що 01.06.2018 р. відповідачем зареєстровано супровідні листи про направлення на адресу позивача наведених вище постанов, а саме: постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження вих № 12335; постанову про стягнення виконавчого збору за вих. № 12337; постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій за вих. № 12339.

В судовому засіданні представник відповідача вказував, що у відділі відсутні докази надіслання (вручення) позивачу оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Водночас відповідач вказував, що з матеріалами виконавчого провадження ВП № 50499061 позивач ознайомився 05.11.2018 р., що підтверджується його підписом (а.с. 104).

Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, 15.11.2018 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В ході судового розгляду справи та в наданому до суду відзиві на позов відповідач не заперечував щодо поважності причин пропуску строку звернення позивачем до суду з вказаним позовом.

Крім того, судом встановлено, що 04.06.2018 р. старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Кирстюком Д.І. відкрито виконавче провадження ВП №56522107 по примусовому виконанню постанови №50499061 виданої 01.06.2018 р. Другим відділом ДВС міста Чернівці про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 130159,33 грн (а.с. 22).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника відповідача, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі - Закон №1404-VIII чинного на час виникнення спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч. ст. 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1-2 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до п. 21 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 р. за №1302/29432, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника грошових коштів, є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Дослідженням витребуваних матеріалів виконавчого провадження ВП №50499061 встановлено, що вони не містять доказів виконання судового рішення в примусовому порядку.

Визначення розміру та стягнення виконавчого збору, на думку суду, не відповідає вимогам ст. 27 Закону № 1404-VIII, оскільки виконавчий лист №725/687/14-ц виданий 23.07.2014 р. Першотравневим районним судом м. Чернівці про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 130159,33 грн на користь ПАТ "Дельта Банк" державним виконавцем не виконано, сума грошових коштів за виконавчим листом з боржника в порядку примусового виконання рішення не стягувалась та стягувачу не поверталась.

Отже, обов`язок щодо сплати виконавчого збору, на переконання суду, виникає лише у разі фактичного стягнення виконавчою службою з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум, у відповідності до ст. 27 Закону № 1404-VIII.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору ВП №50499061 від 01.06.2018 р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення (постанови).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір за дві вимоги у розмірі 1301,60 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 14.11.2018 р. №0.0.1184212863.1 (а.с. 5).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1301,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 139, 241, 250, 287, 263, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про стягнення виконавчого збору ВП №50499061 від 01.06.2018 р.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати (судовий збір) у сумі 1301,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (вулиця Руська, 183, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 41659896).

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ст. ст. 287, 293 та 295 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення (проголошення) судового рішення.

Суддя В.К. Левицький