
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про закриття провадження по справі
16.01.2019 р. справа № 820/3988/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: представників позивача - Березко О.І., представника відповідача - не прибув, представника третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо закриття провадження по справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, які полягають у внесенні змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна № 712707163101, а саме: нежитлова двоповерхова будівля літ. "А-2", площею 1496,3 кв. м - в пункт додаткові відомості додано господарську будівлю літ. "Б" (самочинно збудований обєкт - нежитлова будівля шиномонтажу з навісом), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер рішення: 34820627) на об'єкт нерухомого майна: господарська будівля літ. "Б", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке прийнято державним реєстратором Зміївської міської ради Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року зупинено провадження по справі № 820/3988/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішення до набрання чинності рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2040/6271/18.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 року апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року по справі № 820/3988/18 скасовано. Справу № 820/3988/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та скасування рішення направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 року призначено судове засідання по справі № 820/3988/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що державним реєстратором Зміївської міськради Харківської області Калініної Л.М.протиправно внесено зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна № 712707163101, а саме: в пункт додаткові відомості про нежитлову двоповерхова будівлю літ. "А-2", площею 1496,3 кв. м. додано господарську будівлю літ. "Б" (самочинно збудований об'єкт - нежитлова будівля шиномонтажу з навісом), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, позивач, посилаючись на ст. 182 ЦК України, вважає, що відповідачем було вчинено реєстраційні дії та прийнято рішення, які не відповідають вимогам законодавства та суперечать вже зареєстрованим правам на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні 16.01.2019 року судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження по справі № 820/3988/18, з огляду на те, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства згідно вимог ст. 238 КАС України.
Представник позивача заперечував проти закриття провадження по даній справі.
Представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 16.01.2019 року не прибули.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини та норми процесуального права, суд приходить до висновку про наступне.
Так, частиною першою статті 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Водночас, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язковість суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч.1 ст. 6 Конвенції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Аналогічна правова позиція, щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16 (провадження № 11-96апп18).
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, на підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 126/16 ФОП ОСОБА_3 продано земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі чого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 1491,4 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 712707163101).
В подальшому, державним реєстратором Зміївської міської ради Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною 18.04.2017 року на підставі інформаційної довідки, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Актуаль» № 132/04/2017 від 18.04.2017 внесено зміни до зазначеного об'єкту нерухомості - в пункт додаткові відомості додано господарську будівлю літ. «Б".
Підстава виникнення права власності не змінена - свідоцтво про право власності № 42960677 від 28.08.2015, видане на будівлю літ. «А-2».
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач, посилаючись на норми ст. 182 ЦК України, визначив, що фактичною підставою для звернення до суду в межах даного позову, є вчинення відповідачем реєстраційних дій та прийняття рішення про реєстрацію за ТОВ «Актуаль» будівлі літ. «Б" на земельній ділянці, на якій попередньо уже була зареєстрована за ФОП ОСОБА_3 нежитлова будівля літ. «А-2».
Таким чином, у даному випадку позовні вимоги безпосередньо стосується прав та обов'язків ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Актуаль», та їх задоволення призведе до припинення/зміни майнових прав вказаних суб'єктів господарювання.
Таким чином, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного судочинства.
При цьому, належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.
Так, за правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
При цьому, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, що склалися між сторонами в даній справі, є цивільно-правовими, а відтак не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в даному задоволення позовних вимог призведе до втручання у майнові права суб'єктів господарювання, а тому спірні правовідносини мають вирішуватись судом за правилами цивільного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України суд роз'яснює позивачеві, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, проаналізувавши вказані обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, у зв'язку з чим, суд закриває провадження у даній справі.
Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства.
Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-9, 238, 239, 241, 242, 243, 248, 256, 294, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Закрити провадження по справі № 820/3988/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до Державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішення.
Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного оскарження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 21 січня 2019 року.
Суддя Горшкова О.О.
Судове рішення № 79308816, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 16.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/3988/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: