Рішення № 79308616, 22.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 р. Справа № 480/4790/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4790/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.11.2018 №84 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до поданих документів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що наказом Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції від 08.11.2018 №159/ОС-18 звільнений з органів ДКВС України на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Згідно вказаного наказу станом на день звільнення його вислуга в органах Державної виконавчо-кримінальної служби України складає: у календарному обчисленні: 19 років 03 місяці 10 днів; у пільговому обчисленні: 26 років 03 місяці 23 дні.

Для обчислення пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області установою було підготовано та направлено пакет документів про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.11.2018 №84 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у визначеному розмірі, посилаючись на те, що наявна відсутність календарної вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

На переконання ОСОБА_1, рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії є протиправним, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для призначення такої пенсії. В зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву (а.с.31-33) зазначило, що відповідно до п. "а" ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається для осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які звільнені у період з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. Оскільки відповідно до наданих документів вислуга років на день звільнення зі служби ОСОБА_1 у календарному обчисленні складає 19 років 03 місяці 10 днів, головним управління було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до п. "а" ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в зв'язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги.

Враховуючи наведені обставини, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, наказом Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції від 08.11.2018 №159/ОС-18 звільнений з органів ДКВС України на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Згідно вказаного наказу станом на день звільнення його вислуга в органах Державної виконавчо-кримінальної служби України складає: у календарному обчисленні: 19 років 03 місяці 10 днів; у пільговому обчисленні: 26 років 03 місяці 23 дні (а.с.10).

В подальшому, Північним-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надано документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.11.2018 №84 позивачу відмовлено у призначенні (перерахунку) пенсії у зв'язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 24 роки і більше, що передбачено п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які звільнені у період з 1 жовтня 2018 по 30 вересня 2019 року (а.с.24).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з п.«а» ст.12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

...

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону (військова служба у збройних силах).

Відповідно до ст.17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.17-2 Закону обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі по тексту - Порядок №393).

Згідне п.3 Порядку №393, до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах:

в) один місяць служби за півтора місяця:

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції;

г) один місяць служби за сорок днів:

- особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально - виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальні жах для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерстерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням служби безпеки, Міністерством оборони;

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби;

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 встановлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.

Керуючись вищезазначеними нормами чинного законодавства, періоди служби позивача, визначені послужним списком, повинні бути зараховані позивачу до вислуги років на пільгових умовах відповідно до п.п. «в», «г» п. З Порядку №393.

Відповідно до послужного списку та трудової книжки, позивач у період з 26.05.1998 по 24.11.1999 проходив службу в Збройних Силах, з 27.01.2001 по 09.11.2018 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі на різних посадах (в тому числі і керівних) (а.с.19-20).

При виході на пенсію посадовими особами Державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України згідно послужного списку позивача, військового квітка, трудової книжки та відповідно до вимог Порядку №393 було розрахована вислуга років позивача на день його звільнення: у календарному обчисленні: 19 років 03 місяці 10 днів та у пільговому обчисленні: 26 років 03 місяці 23 дні, що підтверджується Наказом №159/ОС-18 та послужним списком.

Крім того, реалізація права працівниками на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою КМУ від 17.07.1992 №393, здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги (правова позиція висловлена ВАСУ в ухвалі від 03.03.2015 у справі №К/800/10030/13).

Відмовляючи позивачу у задоволенні вимог про призначення пенсії згідно п. «а» ст. 12 Закону, ГУ ПФУ в Сумській області посилається на те, що при призначенні пенсії за вислугою повинна враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Тому, оскільки позивач на дату звернення із заявою мав календарну вислугу меншу, ніж 24 роки і більше, то він "нібито" не має права на призначення такої пенсії в розумінні п. «а» ст. 12 Закону.

Так, ГУ ПФУ в Сумській області буквально трактує ст.12 Закону в частині існування в ній словосполучення «календарних років». При цьому не звертаючи увагу на те, що вказана стаття Закону має назву «умови призначення пенсій за вислугу років», тобто містить норми, які є загальними при застосуванні до спірних правовідносин, що склалися між ним та позивачем.

Відповідач не застосовує до спірних правовідносин відсилочну норму, що міститься в ст.17-1 Закону, яка передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Таким чином, норми ст.17-1 Закону та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 є спеціальними при застосуванні до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був застосувати до спірних правовідносин, з урахуванням обставин справи, відповідні норми чинного законодавства.

Відповідач порушив права та інтереси позивача не призначивши йому пенсію за вислугу років з урахуванням вислуги років 26 років 03 місяці 23 дні.

Крім того, нормами вказаних нормативно-правових актів не встановлено виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.

Дана правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 у справі К/800/46432/14, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017у справі К/800/8083/17.

Відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі по тексту - Порядок), заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інші, у яких вказані особи проходили службу.

Відповідно до пункту 17 Порядку, право приймати рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії, покладено на орган, що призначає пенсію (Пенсійний фонд України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантій соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від б липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення трава на її призначення.

Отже, після надходження відповідних документів з Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про призначення пенсії позивачу, відповідач зобов'язаний був призначити останньому пенсію за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону, оскільки, як вище вказано, позивач має більше 26 років вислуги, в той час, як достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону є вислуга 24 роки і більше.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №84 від 28.11.2018 не відповідає критеріям, встановленими ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1409,60 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.11.2018 №84 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до поданих документів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик