Рішення № 79308179, 21.01.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1340/5635/18

21 січня 2019 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: 79070, м.Львів, вул.Хоткевича, 40/15) звернулося до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Генерала Григоренка,3), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії щодо відмови позивачу зарахувати до його вислуги років для призначення і виплати пенсії та для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із служби період його навчання у Львівському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ з 01.09.1996 по 04.01.2001 на підставі архівної довідки №С-278 від 07.09.2018, виданої Львівським державним університетом справ, із розрахунком один рік навчання за шість місяців служби відповідно до ч.2 ст.17 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та абз.2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”;

-зобов’язати відповідача зарахувати позивачу до його вислуги років для призначення і виплати пенсії та для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із служби період його навчання у Львівському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ з 0109.1996 по 04.01.2001 на підставі архівної довідки №С -278 від 07.09.2018, виданої Львівським державним університетом справ, із розрахунком один рік навчання за шість місяців служби відповідно до ч.2 ст.17 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та абз.2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, як вважає ОСОБА_1, відповідачем протиправно не враховано час його навчання у Львівському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ у вислугу років для призначення пенсії та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву.

Позивач та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовні заяві, просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача у судовому засіданні щодо позову заперечила з тих підстав, що після закінчення навчання в інституті позивач не отримав військового звання, а на службу в органи внутрішніх справ був прийнятий більше, ніж через рік після отримання диплома.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з такого.

Позивач у 1996-2001 навчався у Львівському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» від 05.01.2001 (а.с.23).

Відповідно до відомостей трудової книжки (а.с.13) та послужного списку (а.с.15) ОСОБА_1 з 24.05.2001 по 02.04.2002 проходив службу к ЗС України, з 03.12.2002 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України у званні рядового міліції.

05.04.2018 ОСОБА_1 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до наказу ГУМВС України у Львівській області від 05.06.2018.

24.09.208 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок вислуги років, просив урахувавши до його вислуги років час навчання у Львівському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ.

Листом від 10.10.2018 Головне управління МВС України у Львівській області відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку його вислуги років з тих підстав, що після закінчення навчального закладу та до вступу на службу в органи внутрішніх справ йому не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання.

Не погодившись із такими діями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114) до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Пунктом 20 Положення № 114 передбачено, що час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно із законодавством.

Питання щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з органів внутрішніх справ регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393).

Згідно з частиною другою статті 17 Закону України № 2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Аналогічний порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом міститься і в пункті 2 Порядку № 393.

Стосовно зарахування до вислуги років особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, часу їхнього навчання відповідно до статті 17 цього Закону, то Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-411а14 з цього приводу зазначив, що у наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення, додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

На підставі аналізу наведених норм права та, враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, суд при розгляді цієї справи дійшов висновку, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.

Суд встановив, що позивачу присвоєно звання «лейтенант міліції» під час проходження служби в органах внутрішніх справ (наказ УМВС України у Львівській області від 31.05.2003 №257 о/с).

Інші докази, які б підтверджували, що позивачу до проходження служби в органах внутрішніх справ присвоювалось офіцерське звання, - відсутні.

Враховуючи особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, а також той факт, що позивач до вступу на службу в органи внутрішніх справ навчався у вищому навчальному закладі не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до вислуги років (як календарної, так і пільгової), яка дає право на включення до стажу служби в органах внутрішніх справ час навчання у Львівському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що період навчання позивача у Львівському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» не може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки за цей період позивачу не було присвоєно офіцерського звання, а відтак, відсутні підстави для зарахування періоду такого навчання до вислуги років на підставі статті 17 Закону № 2262-ХІІ та пункту 2 Порядку № 393.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 27.06.2018 по справі № 817/1296/16, який відповідно до частини п’ятої статті 242 КАС України враховується у спірних правовідносинах.

Отже, відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку вислуги років діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2019.

Суддя Лунь З.І.