Рішення № 79308151, 21.01.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/173/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (на стороні позивача), ОСОБА_3 економічного розвитку Львівської міської ради (на стороні відповідача), про скасування рішень про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (далі – ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, відповідач) з вимогою визнати протиправними та скасувати рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 21.12.2017 № 0301 та № 0302. Позовні вимоги обґрунтовує такими обставинами (а.с.5-7): ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло рішення від 21.12.2017 №№ 0301, 0302 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 2550 грн. (кожне) за порушення вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» - самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А без дозволу органів місцевого самоврядування. Позивач стверджує, що не допускав порушень вимог Закону України «Про рекламу», оскільки на день фіксації порушення щодо розміщення зовнішньої реклами (24.07.2017) не був власником рекламних конструкцій. Пояснив, що за вказаною адресою знаходиться магазин, у якому позивач та підприємець ОСОБА_2 здійснювали торгівлю товарами суміжних груп (вікна, двері тощо). ФОП ОСОБА_2 у зв’язку із припиненням господарської діяльності у згаданому магазині продав ФОП ОСОБА_1 рекламні конструкції на підставі договору купівлі – продажу від 28.08.2017. Оскільки позивач скеровував відповідачу копію цього договору, що підтверджує дату набуття рекламних конструкцій у власність, рішення про застосування штрафних санкцій саме до ФОП ОСОБА_1 підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 24-27), просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки на вимоги ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області ФОП ОСОБА_1 не надав документів про вартість розповсюдженої реклами (а.с. 32, 49). Оскільки підприємець на розгляд справи про накладення штрафу не прибув, а лише надав копію договору купівлі-продажу рекламних конструкцій від 28.08.2017, укладений на місяць пізніше, аніж виявлено та зафіксовано їх самовільне розміщення. Тому рішення про накладення штрафу є обґрунтованими.

Представник відповідача не змогла пояснити суду, в який спосіб встановлювався власник самовільно розміщених рекламних конструкцій за адресою: м. Львів, вул.Пасічна, 72-А, оскільки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області не встановлювало цих обставин. Повідомила, що матеріали за фактом самовільного встановлення зовнішньої реклами за цією адресою скеровані відповідачу ОСОБА_3 економічного розвитку Львівської міської ради.

Суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:

- фізичну особу – підприємця ОСОБА_2, зобов’язав його надати суду письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо обставин набуття та розміщення рекламних конструкцій за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А

- ОСОБА_3 економічного розвитку Львівської міської ради, зобов’язав його надати суду письмові пояснення та належні копії документів, що підтверджують проведення перевірки, за наслідками якої було складено вимоги №№ 23/Р-9-2416, 23/Р-9-2401 від 14.08.2017, а також факт вчинення правопорушення (самовільне розповсюдження реклами за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А) саме ФОП ОСОБА_1, а не іншою особою.

ФОП ОСОБА_2 до суду скерував лист від 09.07.2018 та ствердив, що дійсно 28.08.2017 уклав з ФОП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу рекламних конструкцій, оскільки припиняв свою діяльність в магазині за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А та з січня 2018 року не здійснює продаж товарів за цією адресою (а.с. 100).

Третя особа, ОСОБА_3 економічного розвитку Львівської міської ради надіслав суду пояснення (а.с. 128-130) з посиланням на пункт 2.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 № 569 повідомив, що оператором зі справляння та плати за станом зовнішньої реклами в місті Львові є комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління». Вказує, що працівники цього комунального підприємства проводили перевірку, за наслідками якої ОСОБА_3 склав вимоги від 14.08.2017 №№ 23/Р-9-2416,2 3/Р-9-2401 та підтверджують факт вчинення правопорушення по самовільному розміщенню реклами за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А саме ФОП ОСОБА_1

Ухвалою від 01.10.2018 (а.с. 141-143) суд витребував від КП «Адміністративно-технічне управління» належні копії документів: що підтверджують проведення перевірки, за наслідками якої було складено вимоги №№ 23/Р-9-2416, 23/Р-9-2401 від 14.08.2017 та факт вчинення правопорушення (самовільне розповсюдження реклами за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А) саме ФОП ОСОБА_1, а не іншою особою. 25.10.2018 КП «Адміністративно-технічне управління» скерувало суду акт обстеження (а.с. 152).

Ухвалою від 30.10.2018 (а.с. 159-160) суд витребував у ФОП ОСОБА_2 належні копії документів, що підтверджують факт набуття рекламних конструкцій за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А, які 28.08.2017 були продані ФОП ОСОБА_1 та факт здійснення підприємницької діяльності (станом на липень-серпень 2017) за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А. ФОП ОСОБА_2 на вимогу суду 05.12.2018 скерував підтверджуючі документи (а.с. 164-174).

Оскільки учасники справи в судове засідання 17.01.2019 не прибули, суд на підставі частини дев’ятої статті 205 КАС України ухвалив завершити розгляд справи та постановити рішення суду 21.01.2019 в порядку письмового провадження.

Суд заслухав пояснення представників учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Інженери відділу нагляду за станом зовнішньої реклами КП «Адміністративно-технічне управління» провели обстеження місця встановлення рекламних засобів на вул. Пасічній, 72-А та виявили самовільно встановлені рекламні конструкції на фасаді будинку та двосторонню двоплощинну конструкцію на газоні, про що склали акт від 24.07.2017 (а.с. 152). В акті зазначили, що підприємницьку діяльність за цією адресою здійснює ФОП ОСОБА_1, якому і належать ці рекламні конструкції.

ОСОБА_3 економічного розвитку Львівської міської ради на підставі наданих КП «Адміністративно-технічне управління» документів 14.08.2017 скерував ФОП ОСОБА_1 вимоги №№ 23/Р-3-2401, 23/Р-3-2416 усунути до 23.08.2017 порушення вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» щодо самовільного встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на газоні та фасаді будинку №72-А в місті Львові (а.с. 46, 29).

06.09.2017 ОСОБА_3 економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області з поданнями №№ 23/Р-3-2737, 23/Р-3-2741 про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» (а.с. 30, 47).

ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області на підставі цих подань ОСОБА_3 економічного розвитку Львівської міської ради склало протоколи № 0248 від 11.10.2017 та № 0287 від 25.10.2017 про порушення законодавства про рекламу (а.с. 31, 48), відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 здійснив розміщення одного рекламоносія зовнішньої реклами на фасаді будинку № 72-А по вулиці Пасічній в місті Львові та два рекламоносіїв на газоні за цією ж адресою з ознаками порушення вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» без дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування. 12.10.2017 та 27.10.2017 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області скерувало ФОП ОСОБА_1 вимоги про надання документів та письмових пояснень № 7-1-13/5891 та № 7-1-13/6369 відповідно (а.с. 32, 49), а надалі - рішення № 0211 від 09.11.2017, № 0287 від 23.11.2017 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с. 33, 50).

21.11.2017 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області отримало від ФОП ОСОБА_1 лист, який на підтвердження вартості рекламних конструкцій та підстав їх набуття надав копію договору купівлі - продажу від 28.08.2017 (а.с. 36). Також підприємець звернувся до ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області з клопотанням від 21.11.2017 про відкладення розгляд справи у зв’язку з неможливістю особистої присутності на розгляді справи про порушення законодавства про рекламу та пошуком захисника (а.с. 34). ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області листом від 22.11.2017 № 7-1-13/7397 повідомило ФОП ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи за його клопотанням та про нову дату та час розгляду справи (а.с. 38). Оскільки представник підприємця на продовжений розгляд справи не прибув, відповідач дійшов висновку, що в порушення частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» ФОП ОСОБА_1 прийняв рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами, а саме - без дозволу органів місцевого самоврядування розмістив два рекламоносії на газоні та один рекламоносій на фасаді будинку за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А. Оскільки ФОП ОСОБА_1 подав вартість розповсюдженої реклами згідно договору купівлі-продажу, який був укладений пізніше (28.08.2017), аніж вчинене правопорушення (24.07.2017), встановити вартість розповсюдженої реклами неможливо.

21.12.2017 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло два рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу:

- № 0301 (а.с. 9), відповідно до якого на ФОП ОСОБА_1 за порушення частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне розповсюдження зовнішньої реклами на газоні (два рекламоносії) за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А без дозволу органів місцевого самоврядування, на підставі статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у розмірі 2550 гривень;

- № 0302 (а.с. 12), відповідно до якого на ФОП ОСОБА_1 за порушення частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне розповсюдження зовнішньої реклами на фасаді будинку (один рекламоносій) за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А без дозволу органів місцевого самоврядування, на підставі статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у розмірі 2550 гривень.

Ці рішення рекомендованим листом від 22.12.2017 № 7-1-13/8578 та № 7-1-13/8577 позивач надіслав ФОП ОСОБА_1 для виконання (а.с. 8, 11).

Зібрані з ініціативи суду докази дозволяють встановити такі обставини:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа – підприємець 16.03.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Серед видів господарської діяльності за КВЕД є, зокрема, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с. 86-87).

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа – підприємець 25.04.2003, серед видів господарської діяльності за КВЕД є, зокрема, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. (а.с. 82-85).

В 2017 ці підприємці здійснювали торгівельну діяльність в магазині, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 72-А. Розміщені на фасаді та газоні коло магазину рекламні конструкції були виготовлені ТОВ «Дизайн Груп» у 2017 році на замовлення ФОП ОСОБА_2 У зв’язку із припиненням діяльності в цьому магазині ФОП ОСОБА_2 наприкінці серпня 2017 року продав рекламні конструкції ФОП ОСОБА_1

Представник позивача повідомила суд, що після отримання у жовтні 2017 року вимог ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області №№ 7-1-13/5891, 7-1-13/6369 ФОП ОСОБА_1 скерував у відповідь договір купівлі-продажу від 28.08.2017 (для підтвердження дати придбання та вартості рекламоносіїв) та демонтував придбані в ФОП ОСОБА_2 рекламоносії.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулює Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96- ВР (далі – Закон № 270/96).

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 26 Закону № 270/96 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі, зокрема, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби 31.07.2017 № 633 визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Серед основних завдань Держпродспоживслужби у Львівській області, визначених в пункті 4 Положення, зокрема, є: - здійснення контролю за дотриманням вимог Законів України «Про рекламу» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» в межах наданих повноважень.

Стаття 1 Закону № 270/96 містять визначення таких термінів:

- реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

- зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

- розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (далі - Правила).

У цих Правилах дозвіл визначено як документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

У пункті 3 Правил зазначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Львові. Як визначено в пункті 2.1 цих Правил самовільно встановлений рекламний засіб – рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття робочим органом рішення про відмову у продовженні дозволу або виконавчим комітетом рішення про його скасування у встановлений термін.

Згідно з приписами статті 26 Закону № 270/96 на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: - вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; - вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; - надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; - приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; - приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи (частина друга).

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: - бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; - подавати необхідні документи, давати пояснення; - отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; - оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду (частина третя).

Стаття 27 Закону № 270/96 визначає відповідальність за порушення законодавства про рекламу, а саме: особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (частина перша).

Відповідно до частини сьомої статті 27 цього Закону у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок).

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу складається протокол та приймається рішення про початок розгляду справи (пункти 9 - 11 Порядку).

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (пункт 14 Положення). Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 16 Порядку). Відповідно до пункту 18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що станом на дату фіксації інженерами КП «Адміністративно-технічне управління» факту порушення законодавства про рекламу власником самовільно розміщених на фасаді та газоні біля магазину за адресою: м.Львів, вул. Пасічна, 72-А рекламоносіїв був ФОП ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_1 Таким чином, порушення вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» вчинив ФОП ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_1

Надані відповідачем матеріали свідчать про те, що ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області діяло добросовісно та забезпечило ФОП ОСОБА_1 можливість взяти участь у розгляді його справи. Отримавши вимогу ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, ФОП ОСОБА_1 демонтував придбані в ФОП ОСОБА_2 рекламоносії та надіслав відповідачу документи, що підтверджували дату їх придбання та вартість. Оцінюючи доводи сторін та повідомлені всіма учасниками справи відомості суд дійшов висновку, що накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за самовільне розміщення рекламоносіїв зумовлене помилкою, допущеною ще на стадії фіксації правопорушення інженерами КП «Адміністративно-технічне управління». Суд враховує, що ФОП ОСОБА_1 мав реальну можливість запобігти прийняттю оскаржених рішень шляхом надання ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області належних пояснень щодо фактичних обставин справи та участі у розгляді його справи.

Водночас суд переконаний, що ці дії (бездіяльність) позивача на стадії прийняття ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області оскаржених рішень не є підставою для накладення штрафу за порушення частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу». З огляду на це рішення № 0301 та № 0302 від 21.12.2017 слід скасувати як прийняті внаслідок помилки.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 90, 205, 241-246, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити позов повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 21.12.2017 № 0301 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 2550 гривень.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 21.12.2017 № 0302 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 2550 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.