Ухвала суду № 79301698, 21.01.2019, Шевченківський районний суд Харківської області

21.01.2019

№ 637/45/19

№ 1-кс/637/11/19

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2019 року с.м.т. Шевченкове

Слідчий суддя Шевченківського районного суду Харківської області Островська Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

прокурора Васильєвої Т.О.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Артюхова А.О., погоджене з прокурором Шевченківського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Васильєвою Т.О., про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220450000005 від 11.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України ,-

в с т а н о в и в :

14.01.2019 року до Шевченківського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області Артюхова О.О., погоджене з прокурором Шевченківського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Васильєвою Т.О., про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене протоколом огляду предметів від 12.01.2019 року, а саме мобільний телефон марки «Nomi», моделі І 281, чорного кольору, на дві сім-картки, з двома ІМЕІ 1-НОМЕР_1, 2-НОМЕР_2, з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», з номером НОМЕР_3, з флеш-карткою micro SD на 8 GВ в середині телефону та зарядним ланцюгом жовтого кольору, оскільки набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, на яке воно було спрямоване, є речовими доказами, яке передати на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

Як підставу зазначає, що в провадженні слідчого відділення Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220450000005 від 11.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 15.01.2019 року вищезазначене клопотання було повернуто прокурору для усунення недоліків, що виконано останньою.

17.01.2019 року клопотання про арешт майна разом з доданими матеріалами повторно направлено на судовий розгляд після усунення недоліків.

17.01.2019 року розгляд справи відкладено у зв"язку з неналежним повідомленням власника майна про день, час та місце розгляду даного клопотання.

21.01.2019 року власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання.

Прокурор у судовому засіданні підтримала подане клопотання і просила його задовольнити.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя розглядає клопотання за його відсутності.

Заслухавши прокурора та перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220450000005 від 11.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

11.01.2019 року до Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4, що маловідомий йому чоловік на ім'я Жора в період часу з 04.01.2019 року по 05.01.2019 року шляхом вільного доступу скоїв крадіжку його мобільного телефону марки «Nomi», який знаходився у приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

12.01.2019 року в ході огляду предметів на відкритій ділянці місцевості, розташованій навпроти Шевченківського ВП Куп'янського ВП ГУ НП в Харківської області за адресою: вул. Центральна, 31, с.м.т. Шевченкове, Шевченківський район, Харківська область, у ОСОБА_5 вилучено мобільний телефон марки «Nomi», моделі I 281, чорного кольору, на дві сім-картки, з двома IMEI 1-НОМЕР_1, 2-НОМЕР_2, з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», з номером НОМЕР_3, з флеш-карткою micro SD на 8 GB в середині телефону та зарядним ланцюгом жовтого кольору. Вилучені речі зовні були без механічних пошкоджень та придатні для подальшого використання за цільовим призначенням. Дані речі, зі слів ОСОБА_5, йому дав у заставу його знайомий ОСОБА_6.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 дав свідчення про те, що на початку вересня 2018 року, коли він знаходився у с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, то у приміщенні магазину «Електроніка» придбав собі новий мобільний телефон марки «Nomi», моделі I 281, чорного кольору, з зарядним пристроєм до нього, за ціною 750 гривень, на дві сім-картки, з двома IMEI 1-НОМЕР_1, 2-НОМЕР_2, які він переписав на картонний коробок стартового пакету, а також стартовий пакет мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3, яким він почав користуватися разом з телефоном. Жодного паролю на телефоні не було та в телефоні у нього був лише один номер НОМЕР_4, який був підписаний «ОСОБА_9». Крім цього, до даного свого телефону він поставив свою флеш-картку micro SD на 8 GB, марки її він не знає та особливої уваги на неї не звертав. На початку жовтня 2018 року разом з ним у приміщенні будинку почав проживати ОСОБА_6, який раніше був засуджений за вчинення крадіжок та інших злочинів та за час мешкання він поводив себе добре і також допомагав по господарству йому та їхньому спільному знайомому ОСОБА_7. 04.01.2019 року у вечірній час він ліг відпочивати та поставив свій мобільний телефон заряджатися у приміщенні кімнати. Наступного дня у ранковий час він пішов поратися по господарству, а телефон залишив у приміщенні будинку та коли повернувся, то виявив його відсутність. ОСОБА_6 у приміщенні будинку також не було. Далі він відразу до поліції не звернувся, оскільки думав, що його телефон разом з флеш-карткою та зарядний пристроєм взяв хтось із рідних та через деякий проміжок часу його поверне, але ніхто його не повертав. До будинку, у якому він мешкає, ОСОБА_6 не повернувся, тому він, почекавши деякий проміжок часу, зрозумів, що саме ОСОБА_6 викрав його мобільний телефон, тому вирішив звернутися до поліції з письмовою заявою про факт крадіжки.

Опитаний ОСОБА_6 дав пояснення про те, що він на протязі тривалого часу мешкав у свого знайомого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, та допомагали по господарству знайомому ОСОБА_7. 05.01.2019 року у ранковий час коли ОСОБА_4 пішов поратися по господарству, він побачив його мобільний телефон, який знаходився на зарядці та вирішив його викрасти. Викравши телефон, він його вимкнув та поїхав до с.м.т. Шевченкове, де продав його своєму знайомому ОСОБА_5, а грошові кошти витратив на власні потреби.

Документами, які підтверджують право власності на тимчасово вилучене майно, є: протокол прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинений злочин від 11.01.2019 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 12.01.2019 року; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 12.01.2019 року; протокол огляду предметів від 12.01.2019 року; копією обгортки стартового пакету мобільного оператора «Київстар» на номер НОМЕР_3 та виписаними на ньому двома IMEI 1-НОМЕР_1, 2-НОМЕР_2, придбаним та наданим потерпілим ОСОБА_4; пояснення ОСОБА_6 від 12.01.2019 року.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені в ході огляду речі вважаються тимчасово вилученим майном.

Частина 2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, та є предметом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі, відчуження.

Якщо тимчасово вилучене майно не арештувати, то у особи, в якого воно було вилучене та якому підлягатиме поверненню, а саме у ОСОБА_5, існуватиме реальна можливість на вчинення вищеперелічених дій з вилученим майном з метою знищення речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вбачається з ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, або може бути конфісковане у підозрюваного та інше. Завданням арешту майна є збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.

Як передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Ці вимоги статті були виконані.

За змістом ст. 173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею були враховані вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України.

Беручи до уваги те, що тимчасово вилучене майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, на яке воно було спрямоване, є речовими доказами, з метою забезпечення кримінального провадження шляхом збереження речових доказів, слідчий суддя, керуючись ст.ст. 167, 170, 173, 309, 372 КПК України ,-

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене протоколом огляду предметів від 12.01.2019 року, а саме мобільний телефон марки «Nomi», моделі І 281, чорного кольору, на дві сім-картки, з двома ІМЕІ 1-НОМЕР_1, 2-НОМЕР_2, з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», з номером НОМЕР_3, з флеш-карткою micro SD на 8 GВ в середині телефону та зарядним ланцюгом жовтого кольору, оскільки набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, на яке воно було спрямоване, є речовими доказами, яке передати на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя

Н.І.Островська