Ухвала суду № 79296448, 21.01.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7372/18

Провадження № 1-м/552/1/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019 року Київський районний суд м. Полтави у складі :

головуючого - Логвінової О.В.,

прокурора - Шкуренка О.Ю.,

секретар - Волощенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві клопотання Міністретсва юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зіньків Полтавської області, громадянина України, засудженого вироком Автозаводського районного суду м. Нижній Новгород Російської Федерації від 24.03.2017 року до покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.30, ч. 5 ст. 228.1 УК РФ, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Полтави надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно засудженого громадянина України ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання за даним вироком на території України.

Згідно вироку Автозаводського районного суду м. Нижній Новгород Російської Федерації від 24.03.2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 УК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений в особливо великому розмірі) до покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі, без позбавлення права займати відповідні посади та займатися певною діяльністю, а також без штрафу, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Вирок набрав законної чинності 21.06.2017 року. ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 5 ГУ ФСВП Росії по Нижньогородській області». Закінчення відбуття строку покарання - 22.02.2026 року.

Суд, заслухавши прокурора, який просив задовольнити клопотання Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

В своєму клопотанні Міністерство юстиції України не заперечує проти розгляду питання про приведення вироку суду РФ відповідно до законодавства України без участі представника міністерства.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Матеріали провадження містять заяву засудженого про направлення для подальшого відбуття покарання до України.

Визначаючи підсудність клопотання, суд виходить із вимог ст. 603 КПК України, в якій зазначено, що клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави розглядається судом в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи, або перебування майна такої особи.

Судом встановлено, що останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 а тому Міністерством юстиції України та судом дотримані всі вимоги, які регулюють підсудність клопотання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є громадянином України, вирок Автозаводського районного суду м. Нижній Новгород Російської Федерації, яким він засуджений набрав законної сили, строк який має відбувати засуджений більше шести місяців, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, відповідальність за суспільно небезпечне діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, передбачена також і законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Так, дії ОСОБА_1 кваліфіковані вироком Автозаводського районного суду м. Нижній Новгород Російської Федерації від 24.03.2017 року за ч. 3 ст. 30, ч.5 ст. 228.1 УК РФ, як замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений в особливо великому розмірі. За зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність ч.3 ст.15 ч.3 ст.307 КК України, а саме: незакінчений замах на збут наркотичних засобів вчинений в особливо великих розмірах.

За вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.307 КК України передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від 9 (дев'яти) до 12 (дванадцяти) років з конфіскацією майна.

Окрім того, слід зазначити, що пунктами «а», «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Конвенції, при застосуванні процедури заміни вироку, суд змінює кваліфікацію дій засудженого відповідно до Кримінального Кодексу України та визначає покарання. За своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинні вважатися обов'язковим жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне призначити передбачене ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.307 КК України покарання у виді позбавленням волі на строк від 9 (дев'яти) до 12 (дванадцяти) років без конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 372, 602-604, 610 КПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства Юстиції України - задовольнити.

Вирок Автозаводського районного суду м. Нижній Новгород Російської Федерації від 24.03.2017 року, яким ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ та призначене покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму - привести у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1 вважати засудженим за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 24.03.2017 року. Зарахувати в строк відбуття покарання період перебування ОСОБА_1 під вартою з 23.08.2016 року по 23.03.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий О.В. Логвінова