Ухвала суду № 79294907, 17.01.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3377/2018 Справа № 490/8284/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

за участі секретаря судового засідання Кваші С.О.,

за участі відповідачки та її представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

встановив:

03 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3

До початку розгляду справи по суті представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про залишення позову без розгляду, яке в подальшому уточнив і просив про закриття провадження у справі за заявленими ОСОБА_2 позовними вимогами про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.10.2018 року було задволено позов ОСОБА_3О, та розірвано шлюб між ОСОБА_3О, та ОСОБА_2, зазначене рішення набрало законної сили.

Одночасно представник відповідача заявив клопотання про вжиття заходів процесуального примусус до позивача за зловживання процесуальними правами, а саме подання ним до суду аналогічного позову про розірвання шлюбу в той час, як йому достовірно було відомо про е, що справа за позовом його дружини ОСОБА_3 до нього вже перебуває в провадженні Заводського районного суду м.Миколаєва, і навіть до подачі даного позову він направлялв до того суду заяву про визнання позову про розірвання шолюбу.

Позивач в судове засідання не зявився, повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні відповідачка та її представник підтримавли заявлене клопотання.

Перевіривши матеріали справи та зазначені представником відповідача підстави, суд прийшов до наступного.

Згідно рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 26.10.2018 року по справі № 487/4765/18 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб укладений між ОСОБА_2 до ОСОБА_3, зареєстрований 07 листопада 2014 року Центральним відділом ДРАЦС ММУЮ, актовий запис № 657 - розірваний.

При цьому, як вбачається з наданої представником відповідача копії заяви ОСОБА_2 А, йому достовірно було відомо, що 23 липня 2018 року ОСОБА_3О, звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу і він визнає її вимоги про розірвання шлюбу та просить розглядати справу без його присутності.

Натомість 03 жовтня 2018 року він подає до Центрального районного суду м.Миколаєва позовну зяву про розірвання шлюбу, укладеного з ОСОБА_3

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Таким чином застосування заходів процесуального примусу мають на меті запобігти зловживанню процесуальними правами та забезпечити правильний і своєчасний розгляд цивільної справи в умовах процесуальної недобросовісності учасника судового процесу.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб&aд ;q?зу;єктивних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, з метою обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь у справі, а також в цілях того, що перешкодило б діяльності суду по правильному і своєчасному вирішенню цивільної справи.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Установивши, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом з тими вимогами, які вже перебували на розгляді в іншому суді і при розгляді тієї справи він подав заяву про визнання позову, отже йому достовірно було відомо про такі обставини, проте він через декілька днів звертається до суду з аналогічними позовними вимогами , то такі дії свідчать про зловживання ним своїми процесуальними права, суд вважає обґрунтованим клопотання представника відповідача про накладання на позивача штрафу у якості заходу процесуального примусу.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність зловживань процесуальними правами позивачем у справі та підстав для стягнення з нього в дохід державного бюджету штрафу в мінімальному розмірі, встановленому ч. 1 ст. 148 ЦПК України.

Визначення розміру штрафу є в межах дискреційних повноважень суду, використовуючи які суд зобов'язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосувати до встановлених фактів чинні правові норми.

Визначений судом розмір штрафу є таким, що відповідає встановленим статтею 148 ЦПК України межам та співвідноситься із ступенем допущеного зловживання правами.

Керуючись статтями 44, 144, 148 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: 54042 , АДРЕСА_1 в дохід державного бюджету штраф в сумі 0.3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576 гривень 30 копійок.

одержувач: УК у м.Миколаєві /Центральний район/21081100

код одержувача : 37992781

банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) МФО : 899998

боржник: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1

54042 , АДРЕСА_1

Ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.А. Гуденко