Рішення № 79291597, 16.01.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 2о/325/5/2019

325/2020/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Васильцової Г.А.,

секретарі Міняйло А.П.,

за участю заявника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заінтересована особа – Воскресенська сільська рада Запорізької області,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до Приазовського районного суду Запорізької області з заявою, в якій просить встановити факт її - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт СВ № 954895, виданий 22 березня 2006 року Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області, постійного проживання спільно зі спадкодавцем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлим 27 серпня 2007 року, на час відкриття спадщини, за адресою: вулиця Шевченко, будинок 26 село Воскресенка Приазовського району Запорізької області.

Заява обґрунтована тим, що 27 серпня 2007 року у селі Воскресенка Приазовського району Запорізької області помер її син - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина. До спадкового майна входить право на земельну ділянку площею 8,14 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області. ОСОБА_2 є сином заявниці, у зв'язку із чим вона є спадкоємцем першої черги. Інших спадкоємців немає. Заповіту сином складено не було. Син був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_4, але з 1984 року і до дня його смерті вона, разом із сином, мешкали у с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області по вул. Шевченко, 26. Після смерті сина вона фактично прийняла спадщину шляхом спільного проживання та володінням документів на спадкове майно. До нотаріальної контори заявниця не зверталась, оскільки вважала, що у разі спільного проживання із спадкодавцем право власності на майно у спадок за законом переходить автоматично, а документи можна буде оформити у будь - який час. У листопаді 2018 року вона вирішила оформити документи на спадщину та звернулась із цією метою до Приазовської державної нотаріальної контори. Однак, письмовим роз'ясненням нотаріуса від 16.11.2018 року за № 1295/01-16 у прийнятті заяви про прийняття спадщини їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що вона з сином були зареєстровані за різними адресами, доказів постійного проживання із сином нею надано не було, та через пропущення строків прийняття спадщини. Факт її постійного проживання із ОСОБА_2 по день його смерті можуть підтвердити свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_4 а також довідками, виданими виконавчим комітетом Воскресенської сільської ради.

Встановлення факту постійного проживання із ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини має для неї юридичне значення, оскільки дозволяє в установленому законодавством порядку реалізувати своє право на оформлення спадщини на майно, що залишилось після його смерті.

Ухвалою суду від 06 грудня 2018 року судом було витребувано інформаційну довідку із Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору, заведеної справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер 27 серпня 2007 року в с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області.

28.12.2018 року суду надана витребувана судом інформація.

16.01.2019 року до суду надійшло клопотання заявниці про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в якому йдеться про те, що 26 листопада 2018 року нею на рахунок Приазовського районного суду Запорізької області через відділення 10007/0322 смт. Приазовське AT «Ощадбанк» було сплачено судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, як за вимогу немайнового характеру, оскільки вона планувала звернутись до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. На даний час до Приазовського районного суду нею подано заяву в порядку окремого провадження, за подачу якої Законом України «Про судовий збір» передбачено стягнення судового збору в сумі 352 гривні 40 копійок. Таким чином, надмірно сплачена сума судового збору складає 352 гривні 40 копійок, яку вона просить повернути на її рахунок.

Інших заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої заявлені вимоги та пояснила, що вона мешкала за адресою: вул. Шевченко, 26, с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області. Разом з нею, після розлучення з дружиною, проживав без реєстрації її син - ОСОБА_2 до дня смерті 27 серпня 2007 року. Надалі вона мешкала в будинку сама. Вже після пожежі, вона переїхала до іншого села.

Представник заінтересованої особи - Воскресенської сільської ради Запорізької області у судове засідання не з?явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у їх відсутність та що заявлені вимоги підтримують.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, допитавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 27 серпня 2007 року помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, про що свідчить копія свідоцтва про смерть /а.с. 7/.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 /а.с. 6/ матір’ю зазначена ОСОБА_1 – заявниця по справі.

Звісним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є мати ОСОБА_5

Відповідно до довідки № 749 від 12.11.2018 року, виданою виконавчим комітетом Воскресенської сільської ради /а.с. 10/, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно проживав без реєстрації з 1984 року і по день своєї смерті 27.08.2007 року в селі Воскресенка Приазовського району Запорізької області по вулиці Шевченко, буд. 26. Разом з ним з 1960 року по день його смерті проживала його мати - ОСОБА_1 (згідно книг погосподарського обліку Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області).

Факт спільного проживання ОСОБА_1 – заявниці по справі та померлого ОСОБА_2 також підтверджується показами свідків: так свідок ОСОБА_4, у судовому засіданні, пояснила, що ОСОБА_1 є сестрою її чоловіка, також їй відомо, що ОСОБА_2 майже постійно, у тому числі і на момент своєї смерті, проживав разом зі своєю матір’ю ОСОБА_1 в селі Воскресенка Приазовського району Запорізької області по вулиці Шевченко, буд. 26.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні, пояснила, що вона підтримує добрі стосунки із ОСОБА_1 та живе з нею по сусідству. За її свідченнями ОСОБА_2 після розлучення жив з матір’ю по день своєї смерті за адресою: вул. Шевченко, 26, с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх покази об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Таким чином, суд вважає, що заявницею було надано достатньо доказів, які підтверджують її вимоги щодо встановлення факту постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому слід визнати той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала спільно зі спадкодавцем ОСОБА_2, померлим 27 серпня 2007 року, на час відкриття спадщини за адресою: вул. Шевченко, 26, с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області.

Вирішуючи питання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення до суду з вказаною заявою становило 352,40 гривень.

Згідно доданої до матеріалів справи квитанції № 52 від 26 листопада 2018 року заявницею сплачено судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Таким чином, заявницею переплачено судовий збір у розмірі 352,40 гривень (704,80 грн ( розмір сплачений заявницею) – 352,40 грн (розмір – ставка судового збору за звернення до суду за вказаною заявою).).

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити клопотання заявниці про повернення надмірно сплаченої суми судового збору та повернути переплачену суму за сплату судового збору у розмірі 352,40 гривень.

Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 265 ЦПК України, у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заінтересована особа – Воскресенська сільська рада Запорізької області – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спільно із спадкодавцем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлим 27 серпня 2007 року, на час відкриття спадщини за адресою: вул. Шевченко, буд. 26, с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області.

Управлінню Державної казначейської служби у Приазовському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 38042754), розташованого за адресою: смт. Приазовське, пров. Лікарняний, 1, повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, б. 6-а, (р/р. 26201000089423, який відкрито у ТВБВ № 10007/0322 ОПЧ-ЗОУ АТ «Ощадбанк», код банку 313957, ЄДРПОУ 02760363), надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 352 /триста п’ятдесят дві/ гривні 40 коп, що внесений згідно з квитанцією № 52 від 26 листопада 2018 року на розрахунковий рахунок № 31212206008250, отримувач - УК у Приазовському районі, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 38042754.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 21.01.2019 року.

Суддя: