Рішення № 79284174, 06.08.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4110/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 серпня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретарі Ратушній Л.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради, ОСОБА_4, треті особи: Управління Держгеокадастру в Дніпровському районі Дніпропетровської області, Державна реєстраційна служба речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської райдержадміністрації про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Підгородненської міської ради, ОСОБА_4, треті особи: Управління Держгеокадастру в Дніпровському районі Дніпропетровської області, Державна реєстраційна служба речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської райдержадміністрації про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії, який в ході судового розгляду було уточнено.

Згідно уточнених заявлених позовних вимог просив суд, рішення XIII сесії V скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 14 вересня 2007 року №1293 XIII/V «Про передачу земельних ділянок у власність і користування» у частині передачі безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 - визнати недійсним та скасувати. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,10 га що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, виданий Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010812001523 від 03 квітня 2008 року - визнати недійсним та скасувати.

Позивач та його представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомивши.

Від представника відповідача Підгородненської міської ради надійшли пояснення по справі, згідно яких відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить суд проводити розгляд справи без участі представника.

Представники третіх осіб в судове засідання також не з'явились.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, укладеного між продавцем ОСОБА_5, та позивачем посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого за № 511 від 03.03.2006 року, позивачу перейшло право власності на земельну ділянку загальною площею 0.1340 га за адресою: АДРЕСА_3 що складається з двох земельних ділянок: призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0.10 га, призначеної для ведення підсобного господарства - 0.034 га.

Згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 виданого виконавчим комітетом Підгородненської міської ради 02.10.1998 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4460, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 належала на праві власності громадянці України ОСОБА_5

Підставою виникнення права власності є рішення виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №199 від 16.09.1998 року про передачу земельних ділянок у власність і користування. Зазначена обставина підтверджується виданою архівним відділом Дніпропетровської райдержадміністрації архівною копією № 214 від 21.03.2012 року.

Факт реєстрації Державного акту на право приватної власності на землю за реєстровим № 4460 від 02.10.1998 року підтверджується довідкою відділу Держкомзему у Дніропетровському районі Дніпропетровської області № 9641 від 21.12.2012 року.

У зв'язку з упорядкуванням поштової адресації номер земельної ділянки змінено з «81» на «81-А», що підтверджується довідкою, виданою комунальним підприємством «Архітектор» Підгородненської міської ради № 597 від 21.12.2005 року, та квитанцією про сплату земельного податку за 2003 - 2005 роки від 20.12.2005 року.

Згідно приписів ст.131 ЗК України (Закон № 2768 - ІІІ у редакції, чинній на час укладання правочину), громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно - правових угод; укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України (Закон № 435-ІV від 16.01.2003р. у редакції, чинній на час укладання правочину), якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

На даний час позивач вільно користується та володіє усією земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 за відомостями Державного земельного кадастру, у межах призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельної ділянки площею 0.10 га за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться частина земельної ділянки, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1

Судом також встановлено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 0.10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розміщена за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення ХІІІ сесії V скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 14.09.2007 р. № 1293 - ХІІІ/V була передана у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був розроблений землевпорядною організацією ППНВФ «Укрбудгеопроект» на замовлення ОСОБА_4

Згідно складеного землевпорядниками Підгородненської міської ради акту обстеження земельної ділянки від 22.08.2017 року встановлено, що кадастрові межі ділянки АДРЕСА_1 фактично перетинають на місцевості ділянку АДРЕСА_3 що унеможливлює внесення відомостей про ділянку АДРЕСА_3 до бази даних Державного земельного кадастру і має наслідком неможливість реєстрації права власності.

В ст. 317 ЦК України передбачено, що власнику належать правомочності щодо вільного користування, володіння та розпорядження своїм майном, здійснення власником своїх прав не повинно залежати від волі інших осіб. За змістом ст.386 цього ж Кодексу, власник майна може вимагати усунення перешкод у користуванні власністю. Аналогічні за змістом положення закріплені у приписах ст.ст. 78, 90 ЗК України, що гарантують захист прав та законних інтересів власників та користувачів земельних ділянок.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що рішення ХІІІ сесії V скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 14.09.2007 р. № 1293 - ХІІІ/V про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 ухвалене з порушенням норм, а саме, передбачених п. г) ч.3 ст.152 ЗК України як таке, що порушує право власності, оскільки у процесі погодження розробленого ППНВФ «Укрбудгеопроект» проекту відведення земельної ділянки та під час його затвердження органом місцевого самоврядування не було виявлено, що частина переданої у власність ОСОБА_4 земельної ділянки була 16.09.1998 р. передана у власність ОСОБА_5 та знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_1 на підставі укладеного з ОСОБА_5 договору купівлі - продажу земельної ділянки від 03.03.2006 року.

Крім того, виданий на ім'я ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, як складений без перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками, тобто з порушеннями вимог п. 1.12. «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Держкомзема України № 43 від 04.05.1999 р. (зареєстрований Міністерством юстиції України за № 354/3647 від 04.06.1999 р.; із змінами, внесеними згідно Наказу Держкомзема № 322 від 29.12.2003р., зареєстрованого Міністерством юстиції України за № 1255/8576 від 29.12.2003 р.).

Суд констатує, що відповідно до приписів ст.125 ЗК України, право власності чи право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Згідно із ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

В ч.1 та ч.2 ст.152 ЗК України передбачено, що держава гарантує громадянам та юридичним особам захист прав на земельні ділянки, власник земельної ділянки може вимагати усунення порушень його прав, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Зважаючи на вказані законодавчі положення, позивач як власник земельної ділянки, вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права власності, відтак обраний позивачем спосіб захисту власних прав та охоронюваних законом інтересів узгоджується із приписами ст.ст. 15,16 ЦК України.

Судом також враховується, що відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

За цих обставин, суд обґрунтовано вважає, що право позивача вільно користуватися своєю власністю безпідставно порушено та підлягає судовому захисту.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 316, 317, 321, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 79, 90, 125, 152 Земельного Кодексу Українист.ст.4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 355, 356 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради, ОСОБА_4, треті особи: Управління Держгеокадастру в Дніпровському районі Дніпропетровської області, Державна реєстраційна служба речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської райдержадміністрації про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення XIII сесії V скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 14 вересня 2007 року №1293 XIII/V «Про передачу земельних ділянок у власність і користування» у частині передачі безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 - визнати недійсним та скасувати.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,10 га що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, виданий Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010812001523 від 03 квітня 2008 року - визнати недійсним та скасувати.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Ребров

Провадження № 2/175/1561/17