Рішення № 79282441, 14.01.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17395/18

Провадження № 2/161/813/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 січня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Луцької райдержадміністрації, про позбавлення батьківських (материнських) прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Позов мотивує тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем у справі з 17.09.2005. За час перебування шлюбі у них народилися діти: син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4.

З 2009 року відповідач почала зловживати спиртними напоями, неналежно виконувати материнські обов'язки, залишала дітей без нагляду. В 2014 році відповідач забрала дітей і пішла проживати в будинок до своїх батьків. Спроби зберегти сім'ю не давали позитивного результату, ОСОБА_3 ігнорувала всі прохання та продовжувала вести аморальний спосіб життя. Після того, як діти прийшли до батька голодні, недоглянуті, позивач забрав їх до своїх батьків та почав сам доглядати їх. В 2015 році мати дітей повністю самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, залишила сім'ю і пішла з дому.

Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення суду від 10.11.2016.

На час звернення з позовом до суду, відповідач дітьми не цікавиться, не виявляє до них материнського інтересу, місце її проживання невідоме.

А тому, просить позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив позбавити відповідачку батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України.

Представником третьої особи представлено суду оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 про розгляд справи за її відсутності. Відповідач не заперечувала щодо задоволення позову про позбавлення батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Луцької райдержадміністрації надала суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітніх дітей. Не заперечувала щодо задоволення позову, оскільки матір протягом тривалого часу не цікавиться життям дітей, самоусунулася від виконання батьківських обов'язків. Окрім того, відповідач сама ж не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 27 лютого 1991 р., частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до копій свідоцтв про народження (а.с. 6-9) батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, є ОСОБА_10 та ОСОБА_3.

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітні діти ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6 проживають з батьком ОСОБА_8 та перебувають на повному його утриманні.

З представлених суду доказів, вбачається, що неповнолітні ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, є учнями ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Смолигів, 7, 5 та 1 класу відповідно. Вихованням та навчанням дітей займається тато, який постійно відвідує школу, цікавиться навчально-виховним процесом. Мама протягом останніх двох років не цікавиться життям дітей в школі, в сім'ї не проживає (а.с. 12-14).

З характеристики Смолигівського ДНЗ «Казка» вбачається, що ОСОБА_6 відвідує дошкільний заклад з 01.09.2017, на даний час є вихованцем старшої групи. Вихованням ОСОБА_9 займається тато, який постійно приводить та забирає його з садочка, відвідує батьківські збори та свята, цікавиться життям дитини. За період відвідування ДНЗ мама жодного разу не була в садочку та зовсім не цікавилася життям та вихованням дитини.

Матеріалами справи (а.с. 17,18) підтверджено, що ОСОБА_3 по місцю реєстрації в с. Смолигів не проживає з 2015 року, на даний час проживає без реєстрації в селищі Торчин. Схильна до бродяжництва, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Участі у вихованні дітей не приймає, коштів на їх утримання не надає.

Висновком Луцької районної державної адміністрації Волинської області № 2554/25/2-18 від 26.12.18 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, встановлено, що відповідач веде аморальний спосіб життя, протягом останніх двох років взагалі не цікавиться життям дітей. Згідно інформації, отриманої з загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Смолигів та ДНЗ «Казка», мати участі у вихованні та навчанні дітей не приймає. Фактично утримує та виховує дітей їх батько ОСОБА_2

А тому, на даний час орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Окрім того, суд приймає до уваги нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_3, якій остання ствердила, що вихованням дітей не займається, з рішенням про позбавлення її батьківських прав по відношенню до її дітей згідна.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач протягом тривалого часу свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками: не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, про їхнє навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування для дітей, медичного догляду, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з доньками та синами в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу; не створює умов для належного проживання та виховання. Зазначені фактори в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дітей та самоусунення від виконання материнських обов'язків.

Зазначені обставини об'єктивно підтверджені дослідженими судом матеріалами справи та визнанням позову відповідачем ОСОБА_3

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 необхідно позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відповідатиме інтересам дітей.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77 - 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280 - 289 ЦПК України, на підставі ст.ст. 164 ч.1 п.2, 165-167 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18.01.2019.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій